Фабрика фестивальних хітів. Фільми Annapurna Pictures від найгіршого до найкращого

Дочка мільярдера, яка підтримує незалежне кіно – не рожева мрія кінематографістів, а реалії сучасного американського кіновиробництва.

 

Важко повірити, але дочка мільярдера дійсно підтримує американське (і не тільки) незалежне кіно. В історії кінематографа, звісно, є прецеденти. Наприклад, Емір Кустуріца (який зараз українцям зовсім не друг) свого часу отримав гроші від іншого мільярдера на створення «Андеґраунду» – щоправда, умовою була перемога у Каннах. Можливо, товариш мільярдер тоді ж купив і журі, адже «Золоту пальмову гілку», про яку вони домовлялися, режисер отримав. А от Меґан Еллісон, котра створила Annapurna Pictures – зовсім інша справа.

Annapurna Pictures – незалежна кіновиробнича і дистриб’юторська компанія. ЇЇ назва походить від ймення індуської богині, що відповідає за родючість. З останньою компанія проблем зовсім не має: на її рахунку 50 номінацій і 14 нагород найпрестижніших фестивалів та премій. І це при всього 11 фільмах в активі та 6 роках роботи! Кармічна парадигма компанії – успішний фестивальний шлях не надто прибуткових стрічок і завищені нагородні очікування щодо тих, які окуповуються в прокаті. Та про це – трохи згодом.

На перший погляд, магістральний напрям компанії – випуск фільмів, які можуть здатися ризикованими голлівудським студіям-мейджорам. Проте це не так вже й відповідає дійсності: майже всі фільми зняті відомими незалежними режисерами (і деякі з них вміють непогано заробляти), а у виробництві беруть участь зірки першої величини. Насправді, така ситуація можлива тільки за сучасної студійної системи, коли ніша голлівудського авторського кіно вже мало кого приваблює. Ну, крім братів Вайнштейн, яким сам чорт не брат. З останніми, до речі, Annapurna Pictures співпрацювала 4 рази.

Компанію часто сприймають як забаганку дочки мільярдера. Адже Меґан Еллісон, хоч і цитує Курта Воннеґута, в першу чергу – рідня Ларрі Еллісона, якого у 2012 році внесли третім у список найбагатших людей планети. Звичайно, пліткам допомагає поширюватися її мовчання – вона не надто охоча до інтерв’ю з вельми очевидних причин. Та що б про Меґан Еллісон не писали й не думали, свою справу вона робить відмінно. Такі фільми, як «Майстер» (який порвав критику, але провалився у прокаті), або «Spring Breakers» (який, здається, зрозуміли лише Меґан Еллісон, Джеймс Франко, Гармоні Корін та декілька тисяч диваків зі всього світу) не з’явились би без цієї жінки.

Moviegram допоможе зорієнтуватися у фільмографії Annapurna Pictures, суб’єктивно розмістивши стрічки від найгіршої до найкращої.

 


Джой (Joy), реж. Девід О. Расселл


Звичайно, називати ризикованими ультрауспішні, як для категорії незалежного кіно, стрічки (а Девід О. Расселл з року в рік знімає лише фільми, які він хоче) – щось на кшталт оксюморону. Тут скоріше вже йдеться про спільну мову та взаємовигідну співпрацю між режисером і продюсерами. У наборі, як завжди, зірки першої величини – Дженніфер Лоуренс, Роберт де Ніро, Бредлі Купер, Ізабелла Росселліні та численні касові збори. А як наслідок – один акторський «Глобус» і номінація на «Оскар». Обидва – на рахунку Дженніфер Лоуренс.

 

maxresdefault

 


Пограбування казино (Killing them softly), реж. Ендрю Домінік


Ендрю Домінік збирає надзвичайний каст у кримінальній драмі, яка наскубала потрохи звідусіль: трохи з Гая Річі, трохи з братів Коен, трохи з Квентіна Тарантіно. Одне це не є запорукою стовідсоткового успіху, адже авторів, які намагаються дебютувати саме кримінальними драмами, надто багато. До того ж, політичне тло та відкритий фінал (у найгіршому сенсі для людей, які вкладають гроші в фільми) трохи скидаються на не дуже глядацьке кіно. Проте Меґан Еліссон це не спиняє, отож Бред Пітт, Річард Дженкінс, Джеймс Ґандольфіні, Рей Ліотта і Бен Мендельсон змогли зіграти у одному з найнедооціненіших фільмів останнього часу. Який, тим не менш, у 2,5 рази перекрив витрачені кошти і навіть змагався за «Золоту пальмову гілку». Щоправда, дотримуючись карми компанії – лише номінувався.

 

 


Найп’янкіший округ у світі (Lawless), реж. Джон Гіллкоут


Джон Гіллкоут – не найпопулярніший у світі режисер, але за свою кар’єру встиг зняти два фільми на основі сценаріїв справжніх легенд: Кормака Маккарті («Дорога») та Ніка Кейва («Пропозиція»). «Найп’янкіший округ у світі» може похвалитися не менш гучними іменами, але вже у акторському складі: Шая Лабаф, Том Гарді, Джейсон Кларк, Джессіка Честейн, Гай Пірс, Міа Васіковська та Гарі Олдман. Насправді, будь-який поціновувач кіно, взрівши такий акторський склад, і дізнавшись про участь фільму в конкурсі Каннського кінофестивалю, мав би в ту ж мить вирушити за квитками.

Звісно, про Канни на початку ще не йшлося, а певна вторинність сюжетного матеріалу (суміш сімейної саги а-ля «Хрещений батько» і всіх на світі гангстерських фільмів), провінційність та ще й майже пропагування спиртних напоїв відлякували полохливих продюсерів. Хоча, як вже зараз відомо – даремно. 26 мільйонів окупилися вдвічі (54 мільйонів зборів офіційно). І бонус – Annapurna Pictures заявила про себе як окремий проект.

 

 


Великі майстри (Yi dai zong shi), реж. Вонг Карвай


Вонг Карвай, як і, мабуть, кожен гонконгський режисер, мріяв зняти фільм про бойові мистецтва. Деякі елементи можна побачити і в його попередніх роботах (хоча б одна бійка на стрічку), але до автентичного жанрового кіно їм було ще далеко. Звісно, ступаючи на невідому територію, постановник серйозно ризикував, до того ж, проект був заявлений на вершині визнання – а затримався аж на десять років! Ще у 2003-му Вонг Карвай задумав зняти фільм про Іп Мана, відомого вчителя Брюса Лі. Але через тривалі терміни виробництва віра та ентузіазм продюсерів поступово почали згасати.

Annapurna Pictures знову прийшла на допомогу та не прогадала – фільм приніс прибуток у понад 20 мільйонів доларів. Щоправда, потенційний фестивальний хіт не приніс жодної європейської чи американської нагороди, зате вразив Азіатську кіноакадемію, що, безперечно, можна й треба вважати успіхом.

 

GRANDMASTER_ITW_BUF_02

 


Американська афера (American Hustle), реж. Девід О. Расселл


Насправді, «Американська афера» значно краща за «Джой» за численними показниками – як художніми, так і фінансово-економічними. Але незалежний проект про підступність та неджентльменські методи спецслужб – це вже фінансова небезпека (хоча вже ніхто не вірить, що Девід О. Расселл хоч колись зніме провальний фільм). Хоча, визнаємо, Крістіан Бейл, Бредлі Купер, Емі Адамс, Дженніфер Лоуренс, Джеремі Реннер та Роберт де Ніро трохи додають впевненості.

Для таких режисерів, як Девід О. Расселл, Annapurna Pictures стала справжнім добрим янголом, адже, незважаючи на постійні успіхи, студії-мейджори все одно кожного разу шукають привід зменшити бюджет і проконтролювати кожну дрібницю незалежного кіновиробництва. Зроблені не за рецептами (насправді, у випадку О. Расселла це зовсім навпаки – просто рецепт винайдений ним самим і працює лише в його стрічках), жанрово неідентифіковані фільми завжди будуть викликати недовіру в продюсерів і викликати щирий подив у разі непоганих касових зборів.

 

Amy Adams;Jennifer Lawrence

 


Тридцять хвилин по півночі (Zero dark thirty), реж. Кетрін Біґелоу


Оскароносна Кетрін Біґелоу зняла фільм, який був приречений на успіх: тема тероризму, чоловіче кіно (на якому режисерка знається краще за багатьох представників сильної статі) і зірковий каст. Зокрема, головну роль виконала неперевершена Джессіка Честейн, а допомагали їй Джейсон Кларк, Марк Стронг, Джоел Едгертон, Кріс Пратт і Джеймс Гандольфіні. Для Annapurna Pictures це справжній касовий хіт – при бюджеті у 40 мільйонів, фільм зібрав 137.

Насправді не все так добре – власне, тому до продюсування долучилася Annapurna Pictures: фільм демонструє дуже жорсткі тортури, від яких ЦРУ (а з ними радились при створенні стрічки) максимально відхрещувались. Деякі кінематографісти навіть закликали бойкотувати фільм, але у них не дуже вийшло. «Оскара» фільм не отримав попри численні номінації – лише статуетку за «Найкращий монтаж звуку» Щось у Annapurna Pictures не дуже складається з прибутковими проектами.

 

1134604 - Zero Dark Thirty

 


Кожному своє (Everybody Wants Some) реж. Річард Лінклейтер


Річард Лінклейтер знову повертається до тієї епохи, яка йому найбільше до смаку, і просто знімає фільм для себе. В принципі, культовий режисер, якого незаслужено обійшли на «Оскарі»-2015 вже є приводом подивитись цей фільм. Але, здається, фанатів Лінклейтера по всьому світу не так вже й багато. Точніше, не завжди достатньо, аби відбити бюджет. На час написання матеріалу йому це не вдалося, але ми віримо у тебе, Річарде!

 

everybody-wants-some-austin-amelio-tanner-kalina-forrest-vickery-tyler-hoechlin-ryan-guzman

 


Мисливець на лисиць (Foxcatcher), реж. Беннет Міллер


«Найкращий режисер» Каннського кінофестивалю–2015 саме через відсторонену подачу та майстерний мінімалізм з не дуже великим тріском, але провалився у прокаті. Не врятували ситуацію ні Ченнінг Тейтум, ні Стів Керелл, ні Марк Руффало, які видали на диво переконливий акторський перформанс. Сама історія, жанрово ідентифікована як спортивна драма, розповідає зовсім не про успіхи та досягнення. Зосереджуючись на самознищенні особистості, «Мисливець на лисиць», хоч має певні перетини з «Бійцем» О.Расселла, все ж далекий від оптимістичного настрою останнього. Фінансова підтримка подібних проектів завжди викликає чимало труднощів для режисера. Але не у світі, де існує Annapurna Pictures.

 

gallery25

 


Вона (Her), реж. Спайк Джонз


Спайк Джонз, який знімав свої найкращі роботи з підтримкою сценариста-вундеркінда Чарлі Кауфмана, вперше зняв фільм, написавши історію самостійно. Згодом він отримав за це дві відзнаки – «Глобус» та «Оскар». Першим на роль був затверджений Хоакін Фенікс, який і допоміг знайти продюсерів для фільму: зокрема, принагідним виявився досвід «Майстра», який також фінансувала Меґан Еллісон. «Вона» – один з небагатьох фільмів компанії, який одночасно і відбив свій бюджет, підзаробивши, і зібрав непогані нагороди.

 

150-her

 


Відв’язні канікули (Spring Breakers), реж. Гармоні Корін


«Відв’язні канікули» Гармоні Коріна не зрозуміла переважна більшість, як критиків, так і простих глядачів. Підлітковий гангстерський фільм з Селеною Гомес і Джеймсом Франко лише придурюється таким, а насправді, як троянський кінь, бомбардує питаннями самоідентифікації і легітимності паттернів масової культури у реальному житті поціновувачів гангста-репу та MTV-культури. Насправді, фільм рятує критично невеликий, як для такого проекту, бюджет у 5 мільйонів, котрий Annapurna Pictures розподілила з іншим ризиковим гравцем «А24» (на їхньому рахунку, зокрема, «Ex machina» Алекса Гарленда і «Ворог» Дені Вільньова), нагорода на Венеційському кінофестивалі (приз Future Film Festival Digital Award – особлива згадка) та, звичайно, Селена Гомез з Джеймсом Франко. Саме на їхню долю випало заманювання своїх шанувальників до пастки. Як результат – 30-мільйонні касові зборі.

 

la-et-mn-james-franco-spring-breakers-sequel-cannes-20140515

 


Майстер (The Master), реж. Пол Томас Андерсон


Після «Нафти» Пол Томас Андерсон анонсував новий проект, який з часом зазнав серйозних фінансових труднощів. На допомогу знову прийшла супергьорл незалежного кінематографа Меґан Еллісон та її Annapurna Pictures, які разом узяли на себе роль гарантів і основну частку фінансування. Насправді, інколи сама участь Annapurna Pictures мотивує інші компанії до участі в проекті: досі жоден режисер не жалівся на урізані бюджети від Меґан Еллісон.

З «Майстром», у якому знялися Хоакін Фенікс, Філіп Сеймур Гоффман та Емі Адамс, сталася традиційна для фільмів компанії історія. Зібравши сніп захоплених відгуків на Венеційському фестивалі, де фільм отримав нагороди за найкращу режисуру та чоловічі ролі, він не був оціненим на «Оскарі» та з великими труднощами відбив свій бюджет за допомогою продажу DVD.

 

image-6

 


 

Маленький бонус: фільми, які вийдуть під егідою Annapurna Pictures найближчим часом.

 


Сосискова вечірка (Sausage Party), реж. Грег Тірнан, Конрад Вернон


Анімаційний фільм для дорослих, де сосиски намагатимуться вибратися з супермаркета до настання Дня Незалежності. У проекті вже заявлені такі зірки, як Крістен Віг, Джона Гілл, Джеймс Франко, Сальма Гайєк, Пол Радд, Сет Роген, Едвард Нортон і Майкл Сера.

 

Sausage-Party-2016-Movie-Wallpaper-4355

 


Такса (Wiener-Dog), реж. Тодд Солондз


Затятий мізантроп Солондз, здається, ніколи не полюбить людство. Вже синопсис виглядає надто іронічно: декількох людей об’єднує одна дуже приваблива такса, яка розповсюджує навколо себе затишок і втіху. Зокрема, нею захоплюватимуться Жулі Дельпі, Денні де Віто та Грета Гервіг.

 

16583-1-1100.0.0

 


Погана партія (The Bad Batch), реж. Анна Лілі Амірпур


Режисерка стрічки «Дівчина повертається одна вночі додому» продовжує свій шлях моторошними темами, на цей раз пригледівшись до людожерів. Головну роль вже погодився виконати Кіану Рівз, а одну із другорядних – Джим Керрі.

 

13078308_1056648324410343_875647639_o

 


Жінки ХХ сторіччя (20th Century Women), реж. Майк Міллз


Майк Міллз, який колись майже отримав «Золотого Ведмедя» на Берлінале, знімає історію трьох жінок (Мері Ель Феннінг, Алія Шокат і Грета Гервіг), що пізнають любов і свободу у Південній Каліфорнії 70-их років.

 

annapurna

 


Зменшення (Downsizing), реж. Александр Пейн


Александер Пейн вже має два «Оскари» за найкращий адаптований сценарій і, здається, не збирається зупинятися. Кожен його фільм стовідсотково окуповується, але викликає невдоволення продюсерів. Та тепер Пейн під крилом Annapurna Pictures, а у касті Метт Деймон, Крістен Віг, Крістоф Вальц, Нік Патрік Гарріс, Алек Болдвін і Удо Кір.