Всі професії потрібні, всі професії важливі. Hitman – симулятор найманого вбивці, але гра не стільки про смерть, скільки про людські екосистеми, що складають безліч маленьких історій з життя найрізноманітніших видатних і непомітних постатей.

Якщо ви досі нічого не чули про Hitman, то от найважливіше: це культова серія ігор про надзвичайно стильного і трошки генетично модифікованого найманого вбивцю, у якого замість імені є лише номер – 47. Hitman – це дуже своєрідна гра у жанрі stealth. Наш антигерой, звісно, вимушений ховатися, але не стільки по темних закутках, скільки у натовпі, перевдягаючись у непримітних офіціантів та охоронців. І хоча йому доступний цілий арсенал вогнепальної зброї, набагато частіше свою роботу він виконуватиме, влаштовуючи «нещасні випадки».

Ігрова серія Hitman відзначається тим, що ніколи не вимагає нищити усіх навколо, навіть навпаки – у кожній локації ви повинні вбити лише вказану у контракті людину (або кількох). Всі решта персонажів, що опинилися поруч, в ідеалі взагалі не повинні помітити вашої присутності. Так-так, ви багато разів задумаєтеся, мовляв, на біса весь цей арсенал дробовиків та автоматів, якщо для проходження місій більше потрібна відмичка та монетка?

Нова, «перезавантажена» ітерація симулятора найманого вбивці чудово враховує помилки попередніх частин і додає кілька вдалих новацій.

Відкладіть снайперську гвинтівку і помилуйтесь кілька хвилин краєвидами

VISIT BEAUTIFUL PLACES

У перезавантаженні серії 47-й відвідує шикарні місця у різноманітних куточках світу: показ мод у Парижі, курортне містечко в Італії, столицю Марокко в передчутті революції, елітну клініку в горах Японії і т. д. Загалом у «першому сезоні» гри є шість епізодів. Кожен епізод – це одна велика «пісочниця», яка дозволяє підійти до виконання поставленого завдання багатьма різними способами. Хоча епізод – це лише одна місія, її хочеться відвідати знову, адже кожна локація по-своєму розкішна, повна дрібних історій і позбавлена будь-яких натяків на лінійність. Це вельми тішить після Absolution, практично «коридорної» попередньої частини.

Cool like a Shaolin monk

У кожній локації розкидано близько півдесятка мінісюжетів (так званих opportunities), які підказують гравцю хитрі можливості дістатися своєї жертви і вбити її. Наприклад, ви випадково підслуховуєте, що ваша ціль шаленіє від певного коктейлю. Це автоматично підказує відносно простий спосіб виконання контракту – перевдягтися у бармена та підмішати у вказаний коктейль отрути.

Сапієнца – містечко, в якому хочеться опинитися в реальному житті

Насправді логіка мінісюжетів не нова. Десь такою ж керувалися і попередні частини, однак розмаїття підходів до виконання завдань було скромнішим. Нині за одне проходження побачити усі мінісюжети просто не реально. У різних ситуаціях 47-й може зіграти ролі супермоделі, легендарного барабанщика, приватного детектива, масажиста і навіть психотерапевта. Ці перевдягання не лише полегшують доступ до цілі, але часом додають грі гумору і дозволяють розкрити деякі нюанси історії своєї жертви. Власне, ніколи раніше наш найманий вбивця не отримував стільки нагод особисто поспілкуватися з жертвою перед виконанням контракту.

MEET INTERESTING PEOPLE

Більшість жертв 47-го – люди непересічні. У першому епізоді, на паризькому фешн-показі, головною ціллю є Віктор Новіков – російський олігарх, який заробляє на життя за допомогою власної мережі шпигунів. На широкий загал він відрекомендовується як великой поціновувач моди і майже філософ – лишень послухайте його промову перед тим, як скинете на голову приреченого кілька тонн освітлювальних приладів.

Ця гра дає змогу убити російського олігарха – яка ще тут потрібна реклама?

Інші «цікаві люди» також мають повно скелетів у шафі. Дехто з них займається тероризмом, інші розробляють біологічну зброю, треті захищають мафію в суді. Єдине, що тут можна закинути авторам – жертви 47-го майже завжди є міжнародними злочинцями або відвертими мерзотниками. Це видається аж занадто зручним – нам ніколи не пропонують вбити більш неоднозначну людину. Когось із меншою кількістю крові на руках або принаймні кращим виправданням своїх злочинів. Однак і тут є своя логіка: навряд чи професійному кілеру стануть замовляти святу людину, яка сама не становить великої небезпеки і не має озброєної охорони.

Цікавими є не лише VIP-жертви. Не так часто ми задумуємося, наскільки копітким є правдоподібне змалювання масовки. У Hitman кожен кухар і вантажник зайнятий своєю справою: вони щось перевіряють, варять, прибирають, виходять на перекур, обговорюють останні новини зі своїми колегами. Зрозуміло, що їхні ролі дуже епізодичні, але завдяки їм справді складається враження, що ми – у натовпі зайнятих справою людей, у своєрідній людській екосистемі, а не просто у відеогрі.

Хвилинка (краденої) слави для 47-го

З-поміж масовки випадкових перехожих, обслуги та охоронців виділяються персонажі другого плану. Вони – справжні родзинки у торті цієї гри. Скажімо, 47-й має велику подібність до супермоделі Гельмута Крюґера. Переодягшись у костюм цієї знаменитості, наш антигерой зможе не лише підібратися до олігарха-модельєра, але й дізнатися про темні оборудки, якими займається Крюґер у вільний від основної роботи час, і навіть пройтися подіумом!

KILL THEM… AGAIN

Як було сказано вище, гра усіляко заохочує перепроходити її знову і знову. Окрім багатьох варіантів виконання сюжетних місій, вона пропонує різноманітні додаткові завдання у тих самих локаціях. Можливо, найцікавіше нововведення – це так звані примарні цілі (Elusive targets). Вони доступні лише впродовж обмеженого часу – здебільшого двох діб або одного тижня. З травня 2016 року їх було вже 18.

Цього чоловіка ви вже не уб’єте, він втік

Їх важко знайти на карті, щодо їх убивства зазвичай є додаткові вимоги (наприклад, влаштувати той-таки «нещасний випадок») і, якщо ви провалите завдання, то другого шансу вам не дадуть – ціль зникне назавжди. Доведеться чекати наступної.

Для повторного занурення розробники навіть створюють сезонні події. Порівняйте на картинках нижче, як змінився паризький палац на новорічні свята! До Нового року автори гри пропонують убити двох домушників-невдах, які вештаються будинком і крадуть всілякий непотріб. Нікого не нагадує?

Я досі вправно ухилявся від згадок про сюжет. Він скупий і неясний – типова для серії Hitman риса. Типово, наприклад, що всі контракти пов’язуються у якусь більшу, міжнародну схему. Типово, що на 47-го ведеться якесь паралельне полювання. Не ясно тільки, до чого це все. Тут не те щоб якісь недомовки – радше враження, що тільки під кінець шостого епізоду сюжет по-справжньому починає відбуватися. Зрештою, не дивно, що розробники назвали це «першим сезоном»: попереду має бути ще, і, напевно, не один.

47-й та Діана Бернвуд – той іще роман

Особисто мені дуже бракувало теми боротьби небес і пекла, яка латентно проступала в попередніх частинах гри: Silent Assassin, Absolution та особливо Blood Money. Немає цієї потаємної зловісності, яка дрібними натяками супроводжує кожен крок 47-го. Немає демонічних масок, немає передсмертної «білої кімнати». Натомість є купа актуального для нашого часу стьобу. Скажімо, в одній з місій є змога влаштувати «нещасний випадок», підірвавши смартфон жертви – мовляв, ця модель так часто вибухає. В іншому епізоді можна підслухати, як один з охоронців розповідає про кандидата в президенти з дивним волоссям, який будує свої виступи суто на статистичних даних та поводиться зі своїми опонентами демонстративно ввічливо. Часом трапляються і прямі «пасхалки», як-то дуже знайомий жовтий байкерський костюм, що його можна знайти в японській клініці.

Пригадуєте мелодію? Па-па-пам-пам-пам, па-па-пара-пам-пам-пам

Загалом Hitman – не одна велика інтрига, але радше мозаїка із дрібних трагічних та анекдотичних ситуацій. Попри всі ці вбивства, гра якимось особливим чином заохочує радіти життю – святкувати дрібні моменти, уявляти себе на місці інших людей, що розкошують у дорогому ресторані чи ніжаться у сауні, але все одно лишаються невдоволеними, коли хтось поруч увімкнув радіо. І хоча теоретично всі місії можна і потрібно виконувати достатньо швидко, серйозність роботи кілера тут губиться за можливістю просто відкласти снайперську гвинтівку і таки роздивитися шикарні краєвиди перед собою.

Сподобалась стаття? Допоможи Moviegram стати краще

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.