Час розібратися, «що робив у тінях» ексцентричний новозеландський режисер.

Вайтіті зняв три різні фільми, кожен з яких хоча б раз викличе у глядача посмішку. Жанр комедії – не єдине, що їх об’єднує. Все, що знімає Таіка, відмічене самобутнім авторським почерком. У його фільмах завжди присутня магія…

…дитинства

Таіка Вайтіті народився у сім’ї маорі та єврейки, але здебільшого жив з бабусею. І хоч мотиви юності та дорослішання присутні в кожному його фільмі, найбільш автобіографічним (найбільш, а не повністю) є «Хлопчик». Дитинство хлопчика (героя так і звуть – Хлопчик) протікає у Новій Зеландії 80-х років, він ходить до школи та захоплюється Майклом Джексоном, який асоціюється йому з батьком. Не знаючи, де тато перебуває і що робить, Хлопчик вигадує про нього ексцентричні історії: наприклад, в одній із таких батько тікає з тюрми та вбиває охоронця ложкою.

Кадр з фільму «Хлопчик» (2010)
Кадр з фільму «Хлопчик» (2010)

«Хлопчик» – це суцільна сфера дитинства, його справжнісінький концентрат. Навіть батько у фільмі (зіграний самим режисером) підпадає під його вплив, певною мірою інфантилізуючись та постійно вихваляючись, як дитина. Варто зазначити, що діти та інфантильні дорослі з’являються у кожній  картині Таіки.

Дебютний «Орел проти акули», який насправді був придуманий вже після «Хлопчика», зосереджує увагу на стосунках трохи аутичної дівчини та самозакоханого інфантила (за словами Таіки Вайітіті – ідіота). Останній несамовито грає у відеоігри та влаштовує чудернацькі костюмовані вечірки. У «Дітях бога війни» реальні солдати, що сховалися у будинку, граються у солдатиків та «підмахують» один одного. Як бачите, навіть в очевидно некомедійних ситуаціях фільми Таіки Вайтіті не втрачають…

…гумору

Складова, без якої роботи Вайтіті не уявити. Ще з 1999 року він брав участь у комедійній трупі «So You’re a Man» , що мала певний успіх у Новій Зеландії та зібрала низку приємного паблісіті. Але згодом Таіка захопився кінематографом, як і чимало інших сценічних коміків, що пройшли той самий шлях – пригадайте хоча б Вуді Аллена.

Кадр з фільму «Реальні упирі» (2014)
Кадр з фільму «Що ми робимо у тінях» (2014)

Якщо раніше кіношний гумор Вайтіті був дещо дивним, то нині він дедалі більше наближається до глядача. В «Орлі проти акули» всі жарти – це геги, здебільшого побудовані на певній ексцентричності та абсолютно ідіотській поведінці. Якщо герой має вибір – він обирає найнепередбачуваніший варіант.

Другим рівнем еволюції став вже згадуваний «Хлопчик», що відповідає одному із комедійних типажів за Стівом Капланом: «герой, який не має практичних навичок, націлений на перемогу та не втрачає надії». Повна відповідність формулі (підсвідома чи завчена у санденсівській лабораторії?) створює атмосферу комічного, навіть якщо жарти не лунають. Але це не «чиста» комедія: веселе тут постійно монтується з драматичним, що і стало візитівкою найуспішнішого новозеландського фільму (це все ще про «Хлопчика»).

Вершиною гумору Таіки Вайтіті став фільм «Що ми робимо у тінях» («What We Do in the Shadows», у невдалій російській локалізації – «Реальні упирі»), де жарти на вампірсько-перевертневу тематику дійсно влучають у ціль. Висміювання штампів жанру чудово вписалося в уявлення досвідчених кіноманів про ідеальну комедію. Хоч насправді оригінальна ідея належала співрежисеру Таіки Вайтіті…

…Джемейну Клементу

Ще з славетних часів трупи «So You’re a Man» Джемейн Клемент та Таіка Вайтіті співпрацюють у комедійному жанрі. Той же Клемент, який нині знаний інді-актор (і не тільки: він озвучував персонажів «Ріо-2», «Ріка та Морті», з’являвся у «Людях в чорному-3»), серйозно дебютував саме у фільмі Вайтіті. В «Орлі проти акули» він грає того «ідіота», про якого згадувалося вище.

Співпраця  Клемента і Вайтіті знову відбулася через 7 років, у 2014-му. Але цього разу обидва новозеландці стали режисерами та акторами свого фільму. Раніше Таіка Вайтіті вже допомагав у режисурі короткометражного «What We Do in the Shadows: Interviews with Some Vampires (2005)», де також…

Кадр з фільму "Орел проти акули" (2007)
Кадр з фільму «Орел проти акули» (2007)

…зіграв одну із ролей

Свою акторську діяльність Таіка Вайтіті почав ще у 1999 році, паралельно з роботою у ви-вже-самі-знаєте-якій-комедійній-трупі. Тоді він знімався під псевдонімом Таіка Коен (Taika Cohen), таким чином закцентувавши увагу на своєму іудейському походженні. З появою власних фільмів режисер принагідно з’являється на екрані під справжнім ім’ям. І якщо в «Орлі проти акули» він весь час на другому плані, то в «Хлопчику»  – виконує роль батька, тобто втілює один із центральних образів.

Звичайно, рано чи пізно хороших акторів помічають, і Вайтіті не став тут винятком.  Якось йому запропонували роль Тома Калмаку – помічника Зеленого Ліхтаря у однойменному фільмі, від чого він не відмовився. Можливо, саме тоді у його житті стало більше…

…супергероїв

Про одного із яких Таіка Вайтіті саме збирається знімати фільм. Насправді, те, що Таіка зрежисує «Тор-3: Рагнарок», може трохи спантеличити як шанувальників його таланту, так і фанатів марвелівського універсуму. З іншого боку, супергерої – важлива частина світу гіків, яких певною мірою стосується «Орел проти акули». Але це – наступна сторінка творчості Таіки Вайтіті. Наразі, його новий фільм знову знятий у…

…Новій Зеландії

Полювання на диких людей
Кадр з фільму «Полювання на диких людей» (2016)

І представлений на цьогорічному «Санденсі». Є численні ознаки того, що це буде the same old Вайтіті: один із головних героїв – проблемний хлопчик, а гумор заявлений вже у назві стрічки. До того ж, у якості локації вкотре вибрана Нова Зеландія, де відзнято кращі фільми Таіки. З огляду на відгуки з «Санденсу», є всі підстави вважати, що «Полювання на диких людей» увійде до їхнього числа.

 

Вибрана режисерська фільмографія (насправді, майже всі фільми Таіки Вайтіті):

  • «Дві машини, одна ніч» (Two Cars, One Night, 2004 – короткий метр. Номінація на «Оскар»)
  • «Діти бога війни» (Tama tu, 2005 – короткий метр. Спеціальний приз журі за кращий короткометражний фільм (програма «Панорама»), Берлінський кінофестиваль; Особлива згадка у категорії «Короткометражний фільм», «Санденс»)
  • «Орел проти акули» (Eagle vs Shark, 2007. Гран-прі у категорії «Драматичний фільм» (програма «Світове кіно»), «Санденс»)
  • «Хлопчик» (Boy, 2010. Гран-прі німецького фонду допомоги дітям за кращий художній фільм, Берлінський кінофестиваль; Гран-прі у категорії «Драматичний фільм» (програма «Світове кіно»), «Санденс»)
  • «Що ми робимо у тінях» (What We Do in the Shadows, 2014. «Кришталевий ведмідь» – кращий художній фільм конкурсу для юнацтва, Берлінський кінофестиваль)
  • «Полювання на диких людей» (Hunt for the Wilderpeople, 2016. Прем’єра у позаконкурсній програмі, «Санденс»)
Тайка Вайтіті
Таіка Вайтіті

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хто це такий

  • Анна

    Щодо співпраці Таіки та Джемейна Клемента варто ще було б згадати славнозвісний комедійний дует останнього з Бретом Маккензі – Flight of the Conchords – який переріс зі звичайного студентського гурту, що виконував смішні пісеньки, у не менш смішний серіал, в якому Вайтіті виступив одним з режисерів. Хоча цьому взагалі можна присвятити окрему статтю 😉

  • Юлія

    Читала новини з “Санденсу”, під впливом трейлеру до “Полювання на диких людей” та безмежної любові до “Що ми робимо у тінях” хотіла засісти за перегляд фільмографії цього режисера – і тут знаходжу вашу статтю! Приємно здивована і дуже-дуже вдячна за прекрасний матеріал 🙂

    • Лук’ян Галкін

      Дякуємо вам! Сподіваємось і далі приємно дивувати 🙂

  • Pingback: Тайка Вайтіті розповів про свої ідеї для «Акіри» - Moviegram()