5 авторських фільмів про привидів

Top&Best | Moviegram

При згадці привида в голові мимоволі виникає образ людини, на яку навісили простирадло. Звідки з’явився такий образ, достеменно невідомо, але схоже, що дух у подібній формі виникає з простирадла, яким накрили померлого після смерті. Також це може бути прозора людина з білуватим відтінком. У нашій добірці знайшлося місце і таким привидам – однак найбільше фільммейкери полюбляють лякати одним лише натяком на померлу особу. Зрештою, цей трюк працює, і глядачі залишаються наляканими. Однак привид – це не лише спосіб нагнати саспенсу. Примари в кіно можуть викликати найрізноманітніші реакції: від ностальгії за минулим до одержимості у пошуках відповідей. Разом із Вольга Україна ми зібрали пятірку фільмів про привидів, адже в прокат виходить новий трилер братів Спірігів «Вінчестер» із Гелен Міррен у головній ролі.

 

Обережно – спойлери!

Око
2002

Проста й водночас геніальна ідея для фільму жахів: жінці пересаджують рогівку ока, і після операції вона починає бачити привидів. Копродукція китайських та сінгапурських кінематографістів ефективно проклала цій історії стежку в Голлівуд. Уже в 2008 році вийшов ремейк (невдалий), у якому вміло експлуатувалися ідеї оригіналу без жодних вкраплень оригінальності.

У 2002 році режисери-брати Пен явно мріяли зняти власну франшизу після успіху «Дзвінка» Хідео Накати – й однозначно знайшли потрібну тему. Вона виникла у братів Пен, коли вони прочитали у газеті про самогубство жінки, якій теж пересадили рогівку ока. У пошуках причини суїциду режисери з Гонконга понавигадували привидів, які жаліються на холод і поводяться вкрай непередбачувано для головної героїні. Вони змішують її божевілля з лякливими монохромними флешбеками. Епічний фінал з апокаліптичним присмаком став свого роду нескінченним містком до низки сиквелів. І, чесно кажучи, дарма – адже без нього «Око» могло стати недоторканною класикою азійського кіно. Натомість нині його зручніше розглядати через призму старшого шямаланівського брата під назвою «Шосте чуття» (та привиди тут значно лячніші за лисого Брюса Вілліса).

Play Video
оригінальна назва: The Eye
режисер: Оксід Пен Шунь, Денні Пен Фа
у головних ролях:  Анджеліка Лі, Лоуренс Чжоу, Чутча Ритінанон

Хребет диявола
2001

Перед громадянською війною в Іспанії 1939 року чоловік хоче вбезпечити сина від збройного конфлікту і віддає малого у сирітський притулок. З цього моменту фільм розгалужується на кілька сюжетних ліній, лишаючи основною історію про хлопчика, який знайомиться з привидом.

Гільєрмо дель Торо написав сценарій до «Хребта диявола» ще коли був студентом. Стрічка мала би покласти початок трилогії, в якій знайшлося місце славетному «Лабіринту Фавна» та незнятому «3993». Разом із сюжетною подібністю до «Лабіринту Фавна» у фільмі присутні всі улюблені прийоми дель Торо: від випускання нутрощів до критики репресивних режимів, що нівечать людську особистість. Щоправда, не знайшлося місця різноманітним чудовиськам, яких так любить вигадувати дель Торо. Маленький привид з кривавою раною у голові справляє жахливе враження (у хорошому сенсі). Та найбільше захоплення викликає тема самоідентифікації примари, коли головний герой усвідомлює, що весь цей час він сам був привидом. До поглядів на війну очима дітей повертатиметься ще безліч режисерів. Однак лише дель Торо вміє зняти химерну історію так, щоб реальність міцно перепліталася з вигадкою.

Play Video

оригінальна назва: El espinazo del diablo
режисер:  Гільєрмо дель Торо
у головних ролях:  Маріса Паредес, Едуардо Нор’єга, Федеріко Луппі

Персональний покупець
2016

Деяким акторам постійно потрібно доводити свою профпридатність. На жаль, Крістен Стюарт не пощастило зявитися у зацькованій (і при цьому комерційно успішній) франшизі про вампірів, однак останнім часом вона рятується в обіймах авторського та фестивального кіно. «Персональний покупець» один з тих фільмів, який відбувається неначе у двох вимірах: реальному та потойбічному. У стрічці йдеться про американку Морін, яка займається купівлею одягу для своєї замовниці. Водночас вона переживає екзистенційну кризу після втрати брата.

Насамперед стрічка Ассаяса запамятовується своїм майстерно вибудованим саспенсом, який надсилає привіти старим фільмам кіностудії Hammer Films Productions – зокрема, «Жінці в чорному». Повільні прогулянки Морін та її марні спроби звязатися з привидом брата показують, що незнайомий та чужий нам світ необовязково мусить бути приязним. Головна героїня безуспішно намагається знайти відповіді. Цей тотальний дискомфорт римується з її роботою персонального покупця, що теж не приносить радості. Цікаво, що Ассаяс намагається за будь-яку ціну приховати привида від глядача та Морін і легко створює відчуття страху самим лише друкуванням тексту на телефоні. Тому після перегляду звичайні повідомлення від незнайомців уже не здаватимуться невинними.

Play Video

оригінальна назва: Personal shopper
режисер:  Олівє Ассаяс
у головних ролях: Крістен Стюарт, Ларс Айдінгер, Нора фон Вальдштеттен

Історія привида
2017

Стрічка з кінофестивалю «Санденс» перевернула уявлення про те, що режисер Девід Лоурі буде знімати лише студійне кіно. Після діснеївського фільму «Дракон Піта» він взявся за історію смерті чоловіка, який став привидом і не може покинути рідну оселю. Надягнувши на Кейсі Аффлека простирадло, Лоурі довго роздумував над рухом актора, використовував різноманітні трюки з кадруванням і врешті-решт отримав втішний результат.

«Історія привида» видається сміливим експериментом із зображенням та звуком, які мають на меті дати глядачу простий меседж: відпускати важко, та неодмінно доведеться. Відчуття від містичного символізму лишаються настільки ж ситними, як і пиріг, який Руні Мара намагається з’їсти за один присід. Власне стрічка вчувається химерним та практично німим кіно. На екрані Аффлек та Мара демонструють неймовірну синхронізованість і тактильність. Де б іще глядач міг загіпнотизовано спостерігати, як двоє коханців поволі засинають у ліжку протягом 5 хвилин, вовтузячись у простирадлах. Усі технічні прийоми Лоурі підтримують і без того сумну історію, яка за півтори години встигає розпочатися мелодрамою та завершитися хай-теківським висловлюванням про перевагу духовного над тілесним.

Play Video

оригінальна назва: A ghost story
режисер:  Девід Лоурі
у головних ролях: Кейсі Аффлек, Руні Мара

Повернення
2006

Це може видатися чудернацькою витівкою Альмодовара, але режисер таки зняв фільм про привида, який заграє зі своєю сутністю. За сюжетом Раймунда, героїня Пенелопи Крус, дізнається про смерть своєї тітки, її власна донька вбиває батька, а на додачу до цих проблем зі світу мертвих повертається матір Раймунди. І хоча вона запевняє, що насправді не померла, наприкінці все ж кидає фразу: «Будь ласка, не засмучуй мене, адже привиди не плачуть».

Власне, на цьому і закінчується будь-яка містичність. Несподівано для своїх прихильників енергійний Педро Альмодовар зняв фільм-роздум про відчуття смерті та по-справжньому вразив кольоровою картинкою рідного регіону Ла Манча. Зрештою, цьому пристрасному іспанцю вдається руйнувати стереотипи про свою країну, переповідаючи вельми закручені сюжети. Наявність привида у фільмі не відлякала Каннське журі від присудження Альмодовару призу за сценарій. Нагорода знайшла його цілком вчасно і заслужено: «Повернення» – це чесне кіно про втрати та емоційне вигорання, з яким деякі персонажі змирилися, а деякі борються й досі.

Play Video

оригінальна назва: Volver
режисер:  Педро Альмодовар
у головних ролях: Пенелопа Крус, Кармен Маура, Лола Дуеньяс

Бонус

Сяйво
1980

Жодна добірка фільмів про привидів не обходиться без «Сяйва» – і недарма. У 1980-му стрічка про письменницьку прокрастинацію та спробу її подолання у готелі з привидами отримала не самі лиш добрі відгуки («Сяйво» навіть номінували на «Золоту малину» за найгірший фільм року). На щастя, час розсудив режисера та критиків інакше – на користь перфекціоніста Кубрика.

Здатність режисера до маніпуляцій із акторами і, врешті-решт, розумом глядача привела до ефекту емоційного оніміння. Лабіринти готелю «Оверлук» залишаються в пам’яті надовго разом зі скаженим поглядом Джека Ніколсона. Автор книги Стівен Кінг висловився стосовно стрічки разюче негативно і не змінив своєї думки через десятки років. Зрозуміло, що Кубрик не намагався зняти буквальну адаптацію роману. Його цікавила природа божевілля – стан як такий та його вплив на оточення. Привиди вийшли вельми реалістичними, не відірваними від реального готелю, що жахає своїм виглядом покинутого і занедбаного королівства кривих дзеркал. З кожним наступним переглядом фільми Кубрика відкривають нову перспективу для глядача. Однак «Сяйву» вдалося навіть дещо більше – стати цікавим прикладом того, як час розсудив автора та його аудиторію.

Play Video

оригінальна назва: The Shining
режисери: Стенлі Кубрик
у головних ролях:  Джек Ніколсон, Шеллі Дювалл, Денні Ллойд

Містичний горор «Вінчестер. Будинок, збудований привидами» з Гелен Міррен від Вольга Україна. У прокаті з 19 квітня.

Play Video

 Сподобалась стаття? Допоможи Moviegram стати кращим

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Top&Best