39-й Варшавський кінофестиваль відбудеться з 6 до 15 жовтня 2023 року. Традиційно кіноподія дружньо ставиться до України: у програмі вже другий рік поспіль не видно російського кіно, а стрічок на українську тематику стає все більше.
Загалом зі 138 короткометражних та повнометражних фільмів у різних програмах 10 стрічок, що розповідають про нас. Втім, є і певні нюанси про які розповідаємо нижче.
– «Нескорені» (Defiant), реж. Карім Амер (Україна, Сполучене Королівство, США)
Секція: Спеціальні покази
Цей док – колаборація продюсерки фільму «Навальний» Одесси Рей, продюсера стрічок про хороших росіян «Нахуй цю роботу» (розповідає про телеканал «Дождь») та Pussy Riot: A Punk Prayer (історія про колектив після виступ у храмі Христа Спасителя) та Олексія Макухіна – новоспеченого очільника Меморіального Центру Голокосту «Бабин Яр», який роками фінансувався російськими олігархами. Сам фільм розповідає вустами топових державних фігур (в описі згадується Дмитро Кулеба) про боротьбу з дезінформацією.
– «Дім за склом», реж. Тарас Дронь (Україна, Кіпр, Румунія, Німеччина)
Секція: Міжнародний конкурс
Друга повнометражна робота Тараса Дроня («Із зав’язаними очима»). Життя амбітної архітекторки Вікторії кардинально змінюється після того, як її донька зникає зі своїм хлопцем, якого звинувачують у торгівлі наркотиками. Вікторія починає розслідування і намагається довести невинуватість доньки, щоб зберегти свою бездоганну репутацію і не втратити важливий проект.
– «Божевільні», реж. Дмитро Тарасов (Україна)
Секція: Конкурс 1-2 фільмів
Фільм про радянську каральну психіатрію. 1970-і роки. Андрій Довженко – молода волелюбна людина, яка з’ясовує страшну правду – більшість обвинувачених за статтею «антирадянська діяльність» відправляли не до в’язниці, а до психіатричних лікарень спеціального типу, приписуючи їм вигаданий в кабінетах КДБ діагноз – «млявоплинна шизофренія». Андрій потрапляє у м’ясорубку цієї системи, де має зробити вибір – співпрацювати з КДБ чи розкрити правду про дисидентів, закатованих у психлікарнях.
– «Залізні метелики», реж. Роман Любий (Україна, Німеччина)
Секція: Документальний конкурс
Гібридний про розслідування падіння літака МН-17, який був збитий російськими військовами, про пропагандистський дискурс навколо цієї події та про реакцію міжнародної спільноти. Любий поєднує техніки документального спостереження, медіаархіви, анімацію та сучасну хореографію, що дозволяє окрім фактажу додати оповіді емоційності.
– «Фотофобія», реж. Іван Остроховський і Павол Пекарчик (Словаччина, Чехія, Україна)
Секція: Документальний конкурс
Документація життя у харківському метро очима маленького хлопчика з дещичею постановочних сцен. Діти граються, знайомляться з людьми та понад усе мріють вийти на поверхню, де зі світлом на них чатує небезпека.
– «Небезпечна зона» (Danger zone), реж. Віта Желакевічюте (Польща, Сполучене Королівство, Бельгія, Україна)
Секція: Документальний конкурс
Стрічка-рефлексія про природу воєнного туризму, де ставляться запитання про мотив таких туристів, їх взаємодію з місцевими жителями та наслідки для обох сторін цього феномену.
– «Перехрестя: Наслідки правди» (The crossing: consequences of the truth), реж. Ендрю Дідвей (США, Україна)
Секція: Документальний конкурс
Історія «Карпатського ведмедя» – румунського борця Георге Ігната, який на прохання ООН включається в евакуацію українських дітей під час повномасштабного вторгнення, але йому на заваді стають люди та помилки з минулого.
– «Автівки з України» (Cars from Ukraine), реж. Алісья Сокол (Польща)
Секція: Короткометражний конкурс
Док про три українські родини, які шукають притулку у Польщі та про їхні автівки, які життєвонеобхідні для такої подорожі, але як і люди страждають від довгих поневірянь.
– «Мурали» (Murals), реж. Артем Іваненко, Алех Топаллер та Деніел Шапіро (Україна, Польща, США)
Секція: Відкриття секції
Фільм-інсталяція, що відтворює в об’ємі знищені російською артилерією стіни українських будинків. Серед них і знаменита стіна з графіті Бенксі.
– «Як це було», реж. Анастасія Солоневич, Дам’ян Коцур (Польща, Україна)
Секція: Найкращі польські короткі метри
Історія повернення до України з Берліну, яка скдадається з прогулянки містом, блекаутних тус та розмов про воєнний побут.
Нагадаємо, що у 2022 році Варшавський кінофестиваль захостив Одеський міжнародний кінофестиваль. Також там відзначили дві копродукції – «Тато» Анни Малішевської та «День українського добровольця» Володимира Тихого.
Не забувайте донатити фонд Повернись живим.
За бажання можна підтримати нашу редакцію: 5375 4141 1184 1051.
