Рецензії
«Час жити»: життєствердна історія про кохання та смерть
Коли Ендрю Гарфілд зустрів Флоренс П’ю
Меню
Меню
В Україні вже наступила фестивальна осінь і щотижня відбуваються покази найактуальніших стрічок з міжнародних фестивалів. Кінофестиваль «Молодість» теж увійшов у цю гру і покаже найкращих кінопредставників чотирьох країн: Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. Ці держави уклали договір про співробітництво у 1991 році і з того часу стали називатися Вишеградською трійкою (тоді ще існувала Чехословаччина). Тепер же вони мають на меті співпрацю з країнами Центральної Європи і кіно не залишається осторонь. Завдяки «Молодості» у київському кінотеатрі «Жовтень» разом із Золотим фондом Вишеградського кіно покажуть стрічки останніх двох років. Мова йде про «Колю» та «Алоїса Небеля», які зажили слави культових у Чеській республіці і далеко за її межами. Ми зібрали гайд фільмами фестивалю, аби кожен глядач зміг знайти своє кіно. Тим паче, жанрове різноманіття надзвичайно строкате: від сімейних комедій до детективних бойовиків.
Батько трьох синів тяжко працює на будівництві у Німеччині, аби прогодувати свою родину. Йому доводиться повернутися додому, адже його старший син причетний до вбивства однокласника. Чоловік намагається зрозуміти, як так сталося, що рідна людина стала частиною чужої для нього системи і як з цим миритися/боротися. Прем’єра стрічки відбулася на кінофестивалі у Карлових Варах. Марко Шкоп – досвідчений режисер, який полюбляє досліджувати соціальні аспекти суспільства у Словаччині і, ймовірно, новий фільм теж не омине цієї делікатної теми.
Пенсіонер Ґеорґ приїздить до гарного будиночку у Відні та знайомиться з перекладачем Алі. Разом вони вирушать у велику подорож Словаччиною, зустрічаючи на шляху багатьох ветеранів Другої світової. Їхня мета – знайти офіцера СС, який свого часу вбив батьків Алі. Вперше стрічку Шуліка показали на Берлінале у 2018 році. Словаччина навіть висунула фільм на «Оскар» у 2019 році. Та найбільше цікавить, що режисер здійснив грандіозну роботу з архівними інтерв’ю, тож всі розмови головних героїв з учасниками війні мають реальне підґрунтя.
Історія розгортається навколо малого хлопця, який переживає на собі всі жахи Другої світової війни. Вацлав Маргоул екранізував роман Єжи Косинського з глибокою повагою до автора і спробував передати власні спогади від розмов з батьками, які пережили масові розстріли нацистами. На другорядних ролях у фільмі зіграли Стеллан Скашґорд, Гарві Кейтель та Удо Кір. Прем’єра відбулася на Венеційському кінофестивалі, де багатьох журналістів стрічка відверто шокувала. Насилля у цьому фільмі і справді може винести не кожен глядач, але «Розфарбований птах» дає неоціненний досвід, який дозволяє подивитися на добро та зло новим поглядом.
Ймовірно, найпопулярніший фільм у Чехії 2018 року, який прем’єрувався на кінофестивалі у Карлових Варах, а потім і отримав і головні нагороди країни – Чеських левів (включно за найкращу стрічку, режисуру та сценарій). Історія починається з дружби двох підлітків, які сідають у машину та вирушають удвох у подорож, сповнену небезпек, першого кохання і, звісно ж, конфлікту. Куди ж без цього у драмі про дорослішання?
В Угорщині теж вміють знімати великі блокбастери із детективною складовою. У новому фільмі Кароля Уя Месароша головна героїня страждає на панічні атаки, ледве зводить кінці з кінцями через фінансову скруту та робить усе можливе, аби забезпечити доньку найкращим життям. Раніше ця матір-одиначка працювала детективом і знову повертається у справу, коли на горизонті з’являється серійний маніяк.
Угорці переосмислюють і жанр трилерів. FOMO (Fear of missing out) починається як весела інтернет-комедія, яка транслюється через сторіс в Instagram та інші соціальні мережі, але закінчується болючим ударом в реальності. Головні герої розважаються та отримують усе від життя. Коли ж під час однієї із шалених ночей вони ґвалтують дівчину, то на ранок їм доводиться зіштовхнутися із наслідками злочину, адже відео зі зґвалтуванням потрапляє у мережу.
20-річний Даніель провів багато часу в колонії. Він завжди мріяв вступити до духовної семінарії, але йому це не дозволяв зробити тягар злочину. Коли ж Даніель виходить із виправного закладу, починає роботу у теслярській майстерні. Втім, він все ж утікає в село, перевдягнувшись у священника, аби виконати свою місію. Та й в цьому селі теж є одна таємниця, яка дозволяє Даніелю прикидатися тим, ким він не є. Стрічка заснована на реальних подіях, побувала на кінофестивалі у Торонто та була висунена Польщею на «Оскар» цього року.
Закінчилася Перша світова, але у Кашубії досі панують ворожі настрої. Лінія кордону розділила німців, поляків та кашубів між собою і між ними спалахують сутички. На тлі цього хаосу розгортається історія кохання між кашубом Матеушем та німецькою аристократкою Марітою. Завдяки стрічці можна дізнатися, що коїлося у північному регіоні Польщі з 1900 по 1945 роки. До того ж, більшість фільму головні герої розмовляють кашубською мовою, якою наразі у Польщі володіють лише 53 000 осіб.
Це сімейне фентезі про двох незграбних чортів, які перекидають котел з душами грішників. Люцифер розгнівався на них та наказав збирати душі на Землі. Тож обидва чорти вирушають на зустріч пригодам, але замість виконання наказу диявола допомагають людям. Здається, чехи екранізували мультиплікаційну гру Cuphead. І трейлер лише натякає на міцний зв’язок із нею, адже це також розважлива комедія для всієї родини. Нехай і у формі чарівної кіноказки.
Від інфаркту помирає голова сімейства. Він залишив після себе таємницю: у нього є ще одна дитина від іншої жінки. Дружина спершу ігнорує цей факт, але доньці неодмінно хочеться познайомитися зі зведеним братом, тож обоє сідають у татову «Волгу» та вирушають на пошуки хлопця. Життєствердна історія, яка відбувається протягом осені, неабияк резонує із теплом на вулиці, тож є всі шанси, що це буде a feel good movie.
Батьки продають свою дерев’яну дачу, але перед продажем мати вирішує влаштувати велику вечірку. Це погана ідея хоча б тому, що члени родини на дух не переносять один одного. Тож коли вони збираються разом – починається бедлам. На світанку зникає дідусь і з’являються сліди, які ведуть до лісу. Режисер Томаш Павлічек цитує дуже багато чеських серіалів, але хвилюватися тим, хто їх не дивився, не варто. Принаймні історії про дисфункціональні сім’ї знайомі всім.
1830-ті роки. До маленького села повертається барон зі слугою, які мандрували світом. Вони приїхали, аби відновити озера у маєтку барона. Головний герой дуже цікавиться Катериною. Дівчина поклоняється язичницьким богам і має надздібності, які можуть допомогти або ж навіть знищити його. Це однойменна екранізація роману Мілоша Урбана, яку багато з критиків вже встигли назвати «Красунею та чудовиськом» у богемському стилі інтер’єрів та декору.
1988 рік. Лука складає враження немолодого гульвіси та великого поціновувача жіночих принад. Він погоджується на авантюру – фіктивний шлюб із росіянкою Надією, яка виїжджає до Німеччини та полишає на нього 5-річного сина Колю. Лука не знає, як поводитися з дітьми, тож коханки допомагають йому у батьківстві. Та коли Надія повертається з-за кордону, Лука вже не хоче залишати хлопчика, який став йому, наче рідний син. Спеціальна відзнака у Венеціїі, головна нагорода на Токійському кінофестивалі; не забарилися і «Золотий глобус», і «Оскар» за найкращий іноземний фільм. «Коля» також був і хітом Чеського прокату, не зникаючи з топ-3 найпопулярніших фільмів у кіно протягом 45 тижнів.
Кінець 1989 року. Алоїс працює на залізничній станції диспетчером. Назріває розвал Радянського союзу, але на думці в Алоїса лише його нічні кошмари, які дісталися йому з часів Другої світової. На станції з’являється таємничий чоловік, який може допомогти диспетчеру та вилікувати його кошмари. Це однойменна екранізація коміксу чеського письменника Ярослава Рудіша та чеського співака Яромира Свейдика. Цікаво, що це один із перших експериментів чехів у кіно – стрічку знято за допомогою технології ротоскопа, в якій працював свого часу Річард Лінклейтер («Затьмарення»).
Коли Ендрю Гарфілд зустрів Флоренс П’ю
Найважливіші фільми п’ятого та шостого днів фестивалю
Головні прем’єри третього та четвертого днів фестивалю
Як «жовтий» піджанр вплинув на світовий кінематограф і до чого тут Україна