Останні новини свідчать, що росія остаточно з’їхала з глузду і серйозно погрожує ядерною зброєю. Це ще одне підтвердження до її – поки що неофіційного – статусу країни-терориста.
Погрожуючи ядерною зброєю, влада рф не усвідомлює найпростішого – тут не може бути переможців. Це ворожнеча, що зробила політиків залежними від власної зброї, а невинних людей – заручниками безглуздя.
У 60-х світ уже був близький до використання ядерних боєголовок. «Холодна війна» між СРСР та США, що отримала новий поштовх після Карибської кризи 1962 року, стала однією з центральних тем кінематографічних та літературних рефлексій. Недаремно майже всі фільми в цьому топі створені в 60-х рр.
Обрані стрічки не романтизують ядерну війну, використовуючи її як умовність для яскравого постапокаліптичного блокбастера. Навпаки, ці фільми нагадують, що ядерна зброя – це вершина людської жорстокості, дурості та чистого абсурду.
Чарівна миля
1988
Miracle Mile
реж. Стів Де Джарнатт
Фільм починається як романтична комедія класу Б, де музикант та офіціантка закохуються один в одного. Чекаючи свою супутницю на третьому побаченні, герой відповідає на дзвінок у порожній телефонній будці. Голос у слухавці каже дивне: «Запущені ядерні ракети. Росіяни причетні. Починається Третя світова. Радянські ракети будуть тут за 70 хвилин». Зв’язок переривається. Гаррі іде до нічного кафе, де разом з іншими відвідувач(к)ами буде теревенити про все на світі. Ні герой, ні люди навколо не знають, що їм тепер робити.
«Чарівна миля» не претендує на звання висококласного кінотвору, однак фільм дуже точно зображує те саме безнадійне людство, що нещодавно було вдало обіграно в «Не дивіться вгору».
Саспенс фільму полягає в тому, що неможливо зрозуміти чи той дзвінок був справжнім, чи це просто пранк. Ця ж тривожна неостаточність зараз і є нашими буднями.
Доктор Стрейнджлав
або Як я перестав хвилюватись і полюбив бомбу
1964
Dr. Strangelove or: How I Learned to Stop Worrying and Love the Bomb
реж. Стенлі Кубрик
Подібний список складно уявити без цієї широко відомої стрічки. Генерал Ріппер, доведений антикомуністичною пропагандою до божевілля, вирішує здійснити план R – точкове ядерне бомбардування радянського союзу.
Виявляється, що генерал просто з’їхав з глузду. Однак якщо хворий на голову політик – це проблема, яку можна вирішити, то ескадрильї ядерних боєголовок повернути вже неможливо. За всім цим зі сторони спостерігає напівпаралізований доктор Стрейнджлав, який колись був помічником фюрера і наразі є радником Білого дому.
На початку Кубрик не мав на меті робити комедію, проте під час роботи його метафорично політичний меседж ставав актуальнішим і водночас комічнішим. Дійсно, немає нічого більш абсурдного, ніж бункерні чоловіки похилого віку, що оперують долями світу.
Політика за Кубриком – це суто маскулінний світ. Носи літаків, сигари, і довгі пістолети – недвозначні фалічні символи чоловічої агресивної натури. А зйомка ручною камерою викликає непідробне відчуття тривоги та сум’яття. Водночас камера ловить в об’єктив службовців авіалайнера, які зачитуються еротичними журналами. На таких дисонансах будується весь фільм.
Збій системи безпеки
1964
Fail-Safe
реж. Сідні Люмет
Військова система США дає збій, і пілоти ядерних бомбардувальників отримують команду атакувати москву. У президента США є кілька годин, щоб запобігти катастрофі, однак один бомбардувальник все ж таки проривається до столиці рф.
Фільм Люмета вийшов на екрани майже одночасно зі стрічкою Кубрика, запізнившись буквально на кілька місяців. Це призвело до небажаних конотацій: після перегляду «Стрейнджлава» публіка сприймала фільм Люмета смішним. Сюжет дійсно дуже схожий з Кубриковським, однак тут немає сатири. У фіналі герой опиняється перед жахливим вибором – можливо, найстрашнішим вибором, який може стояти перед людиною.
Цікаво те, що Люмет не викручує драму завдяки музиці. У фільмі немає музичного супроводу, проте є чимало тривалих крупних планів напружених і шалених облич. Як завжди Сідні Люмет похмурий і песимістичний, його герої не можуть зрозуміти один одного, а багато хто просто боїться це зробити.
Злітна смуга
1962
La Jetée
реж. Кріс Маркер
Світ після ядерної катастрофи. Париж у руїнах. Десь у підземеллях Експериментатор шукає можливості переміщення у часі, бо більше рухатися немає куди. В його голові залишився спогад із Паризького аеропорту Орлі, коли світ ще був інакший і в ньому існували мирне небо та краса життя.
«Злітна смуга» – не зовсім звичайний фільм. Правильніше буде назвати його фотороманом – це статичні зображення, що супроводжуються голосом оповідача. За 30 хвилин закадровий голос встигає розповісти про ядерну катастрофу, наукові експерименти, переміщення в часі, а також про швидкоплинну закоханість, що продовжує існувати навіть після ядерного удару.
«Злітна смуга» — одночасно і постапокаліптичний сай-фай, і мелодрама про приречене кохання, і філософська притча про суб’єктивний час та крихкість людської душі.
До речі, примітно, що за день до початку повномасштабного вторгнення росії в Україну фільму виповнилося 60 років.
Хіросіма, любов моя
1959
Hiroshima mon amour
реж. Ален Рене
Складний світ почуттів цього фільму тримається на сюжетній лінії короткого кохання французької кіноактриси та японського архітектора у післявоєнній Хіросімі. Його сім’я загинула під бомбами, а її коханого, німецького окупанта, було вбито в самому кінці війни. Це глибока історія про особистий біль, який дає розуміння болю вселенського.
Фільм відкриває моторошна документальна хроніка наслідків ядерного бомбардування. Її краще пропустити особливо вразливим глядачам. Ален Рене не скупий на найстрашніші кадри, що мало здивують тих, хто вже знайомий з його важливим документальним фільмом про Голокост.
«Хіросіма, любов моя» – одна з найбільш пацифістських картин в історії кінематографа. Двоє людей пережили страшну трагедію, і крім внутрішньої Хіросіми на них тисне незворотне минуле однойменного міста. Фільм про пам’ять і забуття, любов і травму, скорботу і меланхолію, що ставить головне питання: «Як із цим усім жити далі?». Судячи з останніх подій, відповідь на нього людство й досі шукає.
Не забувайте донатити фонд Повернись живим.
За бажання можна підтримати нашу редакцію: 5375 4141 1184 1051.
