5 найкращих ролей Крістіана Бейла

Американський хамелеон

Акторський дебют тринадцятирічного Крістіана Бейла відбувся у 1987 році, в масштабному міжнародному кінопроекті «Міо, мій Міо» режисера Володимира Грамматікова. Зйомки високобюджетної радянсько-скандинавської казкової вампуки за мотивами Астред Ліндгрен припали якраз на момент Чорнобильської катастрофи. Це додало чимало вражень про СРСР і, в тому числі, особливості радянського кіновиробництва юному Крістіану.

Акторська кар’єра Бейла розпочалась з низки випадкових, але вельми вдалих ролей, які досить швидко виділили Бейла з середовища молодих акторів 80-х і дев’яностих років. «У школі я не був талановитий, в коледжі теж не подавав надій і навіть крав у магазинах. Так що, швидше за все, банально працював би з дев’ятої до п’ятої», – так  Бейл охарактеризував свій гіпотетичний життєвий, якби не став актором. «Я ніколи не відвідував драмгуртків у школі і не мріяв про кіно. Коли мене вперше запросили на зйомки, мені дуже сподобалося грати, але я зненавидів хаос і метушню кінобізнесу» – заявляв актор дещо пізніше. Втім, і не бути вже актором Крістіан все ж не міг. 

Серед низки голлівудських зірок Бейл відрізняється тотальним зануренням у психологію і, ба більше, фізіологію своїх героїв. Ще з часів зйомок у Стівена Спілберга Бейл використовував своє тіло, як важливий інструмент якісного перевтілення: то набирав вагу то доводив себе майже до анорексії.  Для останньої стрічки, «Влада», Бейл знову набрав значної ваги. Щоправда, згодом заявив, що це вже буде востаннє, коли він ризикував своїм здоров’ям заради майбутнього фільму.

Імперія сонця

Empire of the Sun, 1987 рік, реж. Стівен Спілберг
Роль: Джим Грем

Амплуа Джима Грема в екранізації однойменного роману Джеймса Балларда виявилася для Крістіана Бейла першою по-справжньому серйозною роллю, що вимагала першочергово великих емоційних і фізичних витрат. Досить згадати, що після закінчення роботи над картиною Стівена Спілберга Бейл практично на два роки покинув будь-які зйомки. Емоційна виснаженість і підвищена увага до власної персони виявилися занадто травматичними для неповнолітнього актора, який після виходу фільму прокинувся по справжньому знаменитим.

Американський психопат

american psycho, 2000 рік, реж. Мері Херрон
Роль: Патрік Бейтмен

Левову частку чарівності цієї скандальної екранізації роману Брета Істона Елліса додав якраз Крістіан Бейл, який надто переконливо зіграв Патрика Бейтмена. По суті, сатиричний трилер Мері Херрон став бенефісом Бейла. Протягом усієї картини він не відпускає увагу глядача, роблячи свого, м’яко кажучи, неоднозначного героя аж занадто харизматичним. Вірити йому чи ні, боятися або, навпаки, не дуже – все залежить від індивідуального сприйняття стрічки і того образу, який виліпив на екрані Бейл.

Машиніст

The Machinist, 2004 рік, реж. Бред Андерсон
Роль: Тревор Резник

Період підготовки до ролі в психологічному трилері Бреда Андерсона був досить важким. «Протягом чотирьох місяців я їв все менше і менше, і таким чином зменшив шлунок. Пив дуже багато води, щоб не відчувати голоду. І дисциплінував себе. Кілька разів зривався. Але в міру того, як я зменшувався, мені ставало все легше дотримуватися «дієти». Звичайно, зі мною було не дуже весело, але зате я випромінював спокій » – розповідав актор, для якого ця роль стала однією з найпомітніших у всій кінокар’єрі, яка і так повна героїв в позамежовому психічному стані.

Бетмен: Початок

Batman Begins, 2005 рік, реж. Крістофер Нолан
Роль: Брюс Уейн

Неможливо, кажучи про фільмографію Бейла, випустити з уваги трилогію про Бетмена, зняту Крістофером Ноланом. Для Крістіана трилогія Нолана стала першим по-справжньому масштабним студійним проектом, в якому, проте, якість акторської гри всіх без винятку була більш ніж високою. Перший фільм з трилогії, «Бетмен: Початок» хоч і виглядає часом як прелюдія перед насиченим і трагічним «Темним лицарем», все ж апелює до емоційного сприйняття глядачем всім знайомої історії Бетмена. Уейн ж у виконанні Бейла – фігура мало не шекспірівського масштабу.

Боєць

The Fighter, 2010 рік, реж. Девід О. Рассел
Роль: Діккі

Роль кокаїніста Діккі Еклунда в спортивній драмі «Боєць» принесла Крістіану Бейлу премію «Оскар» і стала новим етапом акторської самопожертви заради ролі. Діккі – маргінал мимоволі, і Бейл ліпить характер цього героя так, що глядацька емпатія виникає аж ніяк не відразу. Це повільне занурення в образ, який виглядає повною протилежністю герою Марка Уолберга.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

останні матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: