Путівник по Брукліну та околицях: серіальний гід по Нью-Йорку

Декілька негучних, але затишних серіалів, які відтворюють сучасний подих міста

Якщо у вас немає можливості потрапити до Нью-Йорка, але хильнути його шаленої атмосфери нестерпно хочеться, тоді наш гід саме для вас. Ми зібрали декілька негучних, але затишних серіалів, які відтворюють сучасний подих міста.

Отож, уявіть: ви стоїте посеред Таймс-сквер. Юрби туристів доводять до сказу, а від запаху вуличної їжі починає нудити. Куди піти та де знайти правильних людей для вечірнього відриву? Кав’ярня «Central Perk» та бар «McLaren’s» тішили багато років, але в них уже кожен куточок знайомий, як слова синатрівської пісні «Нью-Йорк, Нью-Йорк». То де, в біса, знайти свіжість у цьому місті?

Дівчата

«Girls», 2012 – 2017

Північний район Брукліна Грінпойнт називають «Маленькою Польщею». Саме його обрала для життя письменниця-початківиця Ханна Хорват. Вона – виняткове поєднання щирості, інфантильності та екстравагантності. Сповнена вируючого життя, Ханна – саме серце Нью-Йорка: дівчина без комплексів, розумна та впевнена в собі. У неї вільні стосунки з театралом із обличчям та харизмою Адама Драйвера, якому бабця надсилає гроші на існування. Ханна живе з типовою принцесою Марні, з якою вони змагаються у самозацикленості. У них є молодша подруга Шошана – повернута на «Сексі та місті», мімішності та бізнесі. Цікаво, що саме вона подекуди стає голосом здорового глузду у цій компанії, вправляючи мізки своїм подругам-гуманітаріям. А ще кузина Шошани – богемна дівчина-вогонь Джесса. Усім їм трохи за двадцять. Вони молоді, амбітні та спраглі до успіху. Але у старигана Нью-Йорка знайдеться для них трохи випробувань та розчарувань.

«Дівчата» – сповідь покоління міленіалів. Завищені очікування, безвідповідальність, егоцентризм, залежність від батьківського гаманця – невід’ємно притаманні їм риси. Пошук себе, криза ідеалізму, неприємні компроміси та пізні камінг-аути батьків – ось проблеми, з якими їм доведеться зіткнутися. Кожен сезон ставить все складніші та серйозніші запитання, а напруга часом сягає рівня нервового зриву. Персонажі дорослішають на очах, а з ними й сама режисерка та сценаристка проекту – Лєна Данем (саме вона грає Ханну). Їй вистачило зухвалості відкинути сарказм і зняти щиру та сповнену життям історію про себе та своїх однолітків, після якої будь-який серіал видасться морально застарілим.

Брод Сіті

«Broad city», 2014 – …

Ілану та Еббі можна зустріти де завгодно в Нью-Йорку: Вашингтон-Сквер парку, Централ-парку, Нижньому Іст-Сайді чи рідному Брукліні. Для них місто – антураж постійного квесту, ціль якого – знайти підходящий вайб. Для цього не гріх підзаробити на вечірку, гримаючи на відрах-барабанах посеред парку, або ж купити трави у дилера-школяра. Ілана розкута та безтурботна: спить у вбиральні на роботі, але ніколи не відмовиться від авантюрного підробітку на кшталт прибирання у спідньому. Еббі ж навпаки – прагне бути зрілою та відповідальною… але куди там, коли подруга постійно бере на слабо, а власна розхлябаність завдає добрячого клопоту. Але разом їм під силу все: розкачати навіть благодійний вечір, пережити ураган, пронести у собі траву повз копів, а то й завітати до штабу Гіларі Клінтон.

«Брод Сіті» – тілесний та безсоромний ситком про двадцятилітніх. Він йде слідами «Дівчат», заодно утверджуючи здобутки жінок, які прийшли у стенд-ап і похитнули монополію чоловіків на відверті фізіологічні жарти. «Брод Сіті» так само заходить на територію, де до цього панувала протилежна стать і наводить там свої порядки, вдихаючи свіжість у втомлений жанр. Спродюсувала серіал Емі Полер, зірка «Парків і зон відпочинку», сценарій писали Ілана Глейзер та Еббі Джейкобсон, які зіграли головні ролі, навіть не змінивши імен. А зняла сітком молода режисерка Люсія Аньєлло. Вражаючий жіночий квартет зігрався на відмінно і струсонув нью-йоркські вулиці своїми витівками.

 

Луї

«Louie», 2010 – 2015

Кожного вечора зі станції метро Вашингтон Сквер виходить рудий і не надто підтягнений Луї, якому за сорок. Їсть піцу в італійській забігайлівці і рушає виступати у стенд-ап клуб «Comedy Cellar» посеред Гринвіч-Віллиджа. Виходить на сцену, аби пожартувати про розлучення та виховання доньок і поіронізувати над самим собою. У перервах між виступами він робить спроби налагодити своє особисте життя, але невдач підозріло багато – аж до некінематографічності. Улюблений вираз обличчя Луї – спантеличеність. І не дивно: спрогнозувати щось у Нью-Йорку майже не можливо. Тому життя перетворюється у цілий вир комічних ситуацій. Викручуйся як вмієш. У цьому місті кожен стрічний – невротик, бо правильних відповідей тут не передбачено.

«Луї» – незалежний та сміливий ситком коміка Луї Сі Кея. Як людина складається на 70 відсотків з води, так і серіал наповнений життям у потрібній пропорції. Цей баланс вмикає співпереживання і кожен курйоз відчувається особливо гостро, тому і полегшення після розв’язки сприймається як щось особисте. Сі Кей поєднує справи буденні, як то прийом у лікаря чи батьківські збори у школі із проблемами американськими чи загальнолюдськими. Він примиряє республіканців та демократів, підіймає теми сексуальної орієнтації, расизму та навіть смерті. Серіал за п’ять сезонів еволюціонує, стає серйознішим і перетворюється у міцну драму. Він і спочатку не був схожим на класичний ситком, але під кінець і зовсім розпадається на окремі історії по декілька серій. Найпотужніша з них «У лісах» проймає наскрізь, занурюючи нас у дитинство Луї: перший викурений косяк, перша зрада, перше важливе рішення, яке вплине на те, ким ти станеш. Сі Кей вже доріс до Вуді Аллена, може, навіть пішов далі і переплюнув його. Якщо Вуді в останні роки знімає один і той самий фільм, то Луї змінюється навіть упродовж одного серіалу. Спостерігати за його експериментами – справжня насолода, а мінливість – одна з сутностей Нью-Йорка, який ніколи не стоїть на місці.

Смертельно знуджений

«Bored to death», 2009 – 2011

Тут же, у Брукліні, мешкає авантюрний письменник Джонатан, який подався у детективи, бо смертельно знудився. Він трохи стереотипний еврей-інтелектуал, невисокий на зріст, помисливий, але з натурою Дон Жуана. Його друг Рей малює комікси з надміром фалічних символів. А підстаркуватий плейбой і видавець глянцевого журналу Джордж допомагає Джонатану з розслідуваннями та інколи накурює детективів-любителів. Цим трьом би розібратися з власними проблемами, але Нью-Йорк занадто звабний, тому вони вирушають у нову точку Брукліна чи Мангеттена, щоб врятувати чергову дівчину в біді.
«Смертельно знуджений» зіштовхує докупи стереотипи про мешканців Нью-Йорку та жанр нуару. Власне, маємо «нуаротичну комедію» («Noir-otic comedy») – саме так позиціонують серіал. Джейсон Шварцман із роду Коппол, Зак Галіфіанакіс та Тед Денсон (ми бачимо його у серіалі «Фарго») утворюють гармонійне екранне тріо, ностальгуючи за кінематографічним образом таємничого Нью-Йорка 1950-х.

Горацій і Піт

«Horace and Pete», 2016

Бруклінському бару «Horace and Pete» рівно сто років. Заснували його два брати: Горацій і Піт. Вони зберегли традицію називати синів так само та передавати у спадок бар від покоління до покоління. І зараз за стійкою стоять такі ж Горацій та Піт. Вони наливають розбавлений Будвайзер, про що без тіні збентеження повідомляють своїм завсідникам. А по той бік стійки розгортаються суперечки про майбутнє країни, яка заслужила Трампа. Старий бар нагадує хиткий будиночок в епіцентрі урагану. Справжній атавізм, в якому не раді хіпстерам і туристам. Та й власники не знають, чи варто продовжувати стару традицію: може, продати бар і розділити гроші з сестрою, яка цього добивається. Але «Horace and Pete» поки що стоїть, у ньому вирує життя, а значить, що комусь це таки треба.

«Горацій і Піт» – трагедія у десяти серіях від Луї Сі Кея. За своїм мінімалізмом вона наближається до трієровського «Догвілю». Сам Луї зіграв Горація, а Стів Бушемі – Піта. Сі Кей вирішив вмістити у маленький бар і близько семи годин екранного часу чи не всі можливі біди: рак, психічні хвороби і смерть, не кажучи вже про згаданого Трампа. І від цього дивного театрального дійства важко відірватися. Сто років самотності поколінь Гораціїв і Пітів у незмінних декораціях магнетизують, нагадуючи про традиції, які, що б ми там собі не думали, й досі шанують в Нью-Йорку.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: