30 жовтня 2015 року в бухарестському клубі «Колектив» трапилася пожежа. Загинуло 27 осіб і ще 180 отримали опіки та поранення. Наступні місяці лікарні Бухаресту та всієї країни заповнювалися постраждалими. У медичних закладах зафіксували ще 37 смертей, і ці випадки здалися підозрілими, адже серед поранених були люди з незначними опіками. Журналіст Каталін Толонтан розпочинає власне розслідування й дізнається, як велика корупційна схема накрила всю країну.
Режисер Александер Нанау знімав «Колектив» протягом 14 місяців. Ще 18 місяців йому знадобилося на монтаж фільму. Завдяки тривалому процесу виробництва йому вдалося вполювати ідеальний таймінг для прем’єри. Коли у 2019 році стрічку показали у Венеції, ніхто не підозрював, що невдовзі пандемія накриє весь світ. Власне, Covid-19 показав, наскільки недосконала медична система в багатьох країнах світу. Але фільм Нанау не про світову змову фармацевтів, а про ґрунтовне журналістське дослідження, яке викриває недолуго приховану схему. Йдеться про постачання в усі лікарні країни дезінфікуючих засобів, що розбавлялися до такої міри, щоби втратити будь-яку ефективність при знищенні бактерій.
Міністр охорони здоров’я вказує лише на 5% дезінфекторів, які не відповідають стандартам, й обіцяє краще розібратися в темі. Але й він подає у відставку, демонструючи вразливість влади до викриттів. Директор компанії Hexa Pharma, що займається постачанням засобів дезінфекції, помирає в автомобільній аварії. Це може бути суїцид, вбивство або нещасний випадок, але головний герой не рветься до висновків, хоча вважає цю подію підозрілою. Толонтан далі веде своє розслідування й підступається дедалі ближче до правди, слідкуючи за одним із менеджерів лікарень, де загинули відвідувачі клубу.
Александер Нанау не залишається на одній ноті «сухого» збору фактів, які зачитують журналісти одне одному. Він також показує зустрічі постраждалих від пожежі та родичів загиблих, які діляться історіями втрати та болем, пережитим унаслідок хибних рішень медиків. Якщо перша частина фільму схожа на оскарівського лауреата «У центрі уваги» своїм захопливим темпом розкриття розкриття правди, у другій половині режисер змінює оптику. Головним героєм стає новообраний міністр охорони здоров’я та активіст у боротьбі за права пацієнтів. Тож, питання «Що сталося?» змінюється на «Що робити далі?».
Реальність пропонує невтішні висновки у вигляді виборів із низькою явкою. Але режисер пропонує інше – подивитися на ситуацію очима своїх героїв, тому залишається простір для оптимістичних змін. Безумовно, таке кіно може насторожити глядачів, може змусити засумніватися в безпеці медичних закладів у своїй країні. Але «Колектив» змушує також думати критично та стукати, поки тебе не почують. Александер Нанау зумів достукатися до найширшого кола глядачів. Окрім яскравої фестивальної історії, стрічка отримала дві номінації на «Оскар» у категоріях Найкращий фільм іноземною мовою та Найкращий документальний фільм. Минулого року таким щасливчиком була «Медова земля», яка стала першим документальним фільмом, який одночасно претендував на ці два призи. Для Румунії такий успіх «Колективу» – історична подія, адже вона вперше подала фільм, що дійшов до номінації на «Оскар». Втім, це може бути ще потужніший крок у політичному плані, адже завдяки увазі до фільму нинішній владі доведеться відповідати за свої вчинки.
Стрічку можна переглянути на Docuspace мовою оригіналу з українськими субтитрами.
