Фестиваль «Нове німецьке кіно» серед всіх фестивалів в Україні встановив рекорд – 24 роки успішних показів. За підтримки Гете-інституту глядачі встигають подивитися добірку найкращих фільмів за рік, що вийшли за участі Німеччини. Щоразу програма намагається ставати більш різноманітною. Свого часу завдяки «Новому німецькому кіно» українці познайомилися із творчістю Міхаеля Ганеке, Фатіха Акіна та Олівера Хіршгібеля. 2018 рік теж не пасе задніх, і, крім показів нових фільмів Сергія Лозниці та Романа Бондарчука, які співпрацювали з німецькими кінематографістами, у цій програмі знайшлося безліч номінантів на «Золотого ведмедя» Берлінського кінофестивалю.
Транзит
Transit, Крістіан Петцольд
Про що: Часи окупації Франції нацистськими військами. Георг втікає з Парижа, аби уникнути кари німців. Марсель стає транзитним пунктом, де він знайомиться з безліччю біженців подібних до нього. Втім, головний герой використовує документи покійного письменника Вайделя, і цей факт постійно змушує його нервувати. Стрічка стала екранізацією однойменного роману Анни Зегерс і отримала номінацію на «Золотого ведмедя» на цьогорічному Берлінале.
Кому дивитися: всім, хто хоче ознайомитися із проблемою біженців
Донбас
Donbass, Сергій Лозниця
Про що: Після призу «Особливий погляд» за найкращу режисуру у Каннах Сергій Лозниця справив на себе справді особливе враження. До зйомок фільму українські глядачі спостерігали, як режисер поєднує кар’єру у художньому та документальному кіно, а потім він перемикнувся на такий собі мікс. «Донбас» – це збірка скетчів\історій, які так чи інакше висвітлюють життя на сході України під час війни. Кумедні епізоди чергуються із серйозними. Якщо раніше Лозниця неначе стояв на узбіччі, документуючи події, то цього разу він провокує глядача демонстрацією побиття українського воїна, весіллям «новоросів» тощо. І мусимо визнати, що мистецький експеримент вийшов неймовірним.
Кому дивитися: прихильниками абсурду у будь-яких проявах (комедійних та драматичних)
Кастинг
Casting, Ніколас Вакербарт
Про що: Знімальна група готується до створення телевізійного римейку стрічки Райнера Вернера Фассбіндера «Гіркі сльози Петри фон Кант». Незважаючи на те, що фільм знімають лише для телебачення, режисер Віра ставиться до нього вкрай серйозно і мучає акторів нескінченними репетиціями, але ніяк не знайде головну акторку. У неї вже є актор-невдаха Ґервін, який підробляє на різноманітних кастингах.
Кому дивитися: режисерам, які ще не зняли культову класику, але постійно збираються.
Молодий Карл Маркс
Der junge Karl Marx, Рауль Пек
Про що: Знята у сірих тонах, неначе екранізація Чарлза Діккенса, стрічка розповідає про найважчі роки Карла Маркса. Він щойно отримав ступінь доктора філософії, але не може викладати і поступово тоне у боргах. Врешті-решт Маркс починає критикувати владу, за що його хочуть вислати із країни. Молодий науковець знайомиться із Фрідріхом Енгельсом, і його життя змінюється. Разом вони пишуть «Маніфест».
Кому дивитися: Марксистам, очевидно.
Три дні з Ромі Шнайдер
3 Tage in Quiberon, Емілі Атеф
Про що: Біографічна драма Емілі Атеф чимось схожа за конструкцією на нещодавню «Джекі». 1982 рік. Акторка Ромі Шнайдер перебуває у медичному закладі, аби вилікуватися від алкоголізму. Тут її знаходить журналіст видання «Штерн», для якого Шнайдер дасть своє останнє інтерв’ю. Так світ дізнається, що акторка насправді досі живе із пристрастю, за яку її і полюбили глядачі.
Кому дивитися: прихильникам байопіків та таланту геніальної німецької акторки.
Вулкан
Volcano, Роман Бондарчук
Про що: рацівник ОБСЄ Лукас втрачає автомобіль, пізніше – ще і документи та гроші на пустошах південноукраїнських степів. Його забирає до себе родина, яка допомагає облаштуватися у Бериславі Херсонської області. Так поступово Лукас втрачає і себе, але знаходить дещо інше. Повнометражний художній дебют Романа Бондарчука – це квінтесенція його творчості, адже Лукас уособлює у собі глядача, який спостерігає за імерсійним входженням у новий світ, світ бандитського хаосу та втрати віри у світле майбутнє. Після «Українських шерифів» режисер вкотре доводить, що йому може підкорятися і документалістика, і художнє кіно. Прем’єра «Вулкану» відбулася у конкурсній програмі «East of the West» на міжнародному кінофестивалі у Карлових Варах.
Кому дивитися: всім, хто любить естетику істерну
Капітан
Der Hauptmann, Роберт Швентке
Про що: За два тижні до кінця Другої світової війни 19-річний рядовий знаходить форму капітана. Він збирає команду з таких же дизертирів і намагається прорватися крізь зруйновану нацистську Німеччину. На персонажів чекає багато засідок, які їм допоможуть подолати впевненість та надія.
Кому дивитися: тим, хто вміє маскуватися при будь-якій ситуації.
