На українському кіноринку почала з’являтися конкуренція та контент, за який варто боротися відбірникам кінофестивалів. Навчені досвідом Берлінале, Канн та Венеції, програмні директори та координатори полюють за якісним кіно, яке ще не встигло побачити світ. Втім, після кінотеатрального релізу й фестивальної історії в новачків індустрії та журналістів зазвичай постає питання, де знайти улюблений фільм, який нещодавно показували на великому екрані. Карантин розв’язав цю проблему швидше, ніж могли сподіватися прихильники кіно. Takflix стрімко наповнювався свіжими прем’єрами, Megogo, Oll.tv та Sweet.tv чи не щотижня завантажували в легальний доступ нові українські фільми. Навіть кінофестивалі працюють над стрімінговими платформами, щоби компенсувати нереалізований потенціал стрічок. Тож питання з цифровою дистрибуцією завдяки глядацькому попиту у 2020 році вирішене.
* Video on demand – резервування копії фільму для перегляду на визначений час
Великі студії за кордоном перестали боятися онлайн-релізів. Наприклад, прем’єру «Тролів. Світовий тур» довелося скасувати в кінотеатрах через пандемію, але Indiewire порахував прибуток стрічки на стрімінгових сервісах у 150 мільйонів доларів. Тому логічним продовженням розмови дистриб’юторів із кінотеатрами стало зменшення вікна між релізом у кіно та на стрімінгових сервісах разом із VOD*.
У порівнянні зі західною моделлю дистрибуції українській кіноспільноті завжди бракувало закритого онлайн-сервісу для ознайомлення зі стрічками певних режисерів. Формуючи лайнап кінофестивалю, куратори зазвичай контактують із продюсерами та режисерами безпосередньо через соціальні мережі, щоби випросити переглядовку для подальшого вирішення фестивальної долі фільму. Чи потрапить стрічка на торенти після такого обміну – запитання залишається на рівні довіри.
Український культурний фонд підтримав ініціативу кураторської формації Wiz-Art щодо створення доступної для кіноіндустрії платформи для перегляду українського короткого метру. Ця платформа полегшить діалог українського кіно зі світовими культурними інституціями та має підвищити рівень дотримання авторських прав в Україні та світі.
Ukrainian Short Films – це перша масштабна онлайн-база українського короткометражного кіно від часу його виникнення до наших днів на порталі bigshort.com.ua. Раніше такою базою певною мірою був Youtube, але в потоці нескінченних відео короткий метр губиться. Наприклад, промоція завантаженого українського короткого метру від Держкіно відбувається суто на майданчику та соціальних мережах державної інституції.
Куратори Wiz-Art поєднали стрічки під одним дахом для професіоналів кіно, програмних відбірників/ць, кураторів/ок, критиків/инь, дослідників/ць. Розміщення фільму в базі Ukrainian Short Films для українських режисерів/ок безкоштовне. Тим, хто хоче зареєструватися в базі для перегляду, потрібно оформити акредитацію на сайті та дочекатися результатів у межах 24 годин.
За словами контент-менеджера бази Ukrainian Short Films Олександра Телюка, вдалося зібрати добірку з майже 1600 фільмів, яка, хоча й потребує доповнення, є найповнішим переліком українського короткометражного кіно. Саме з нього організатори формують контент-базу, в якій наразі приблизно 50 стрічок. Усі 1600 фільмів потрібно було профільтрувати для потрапляння в базу. Якщо для першого етапу добору критерієм була участь фільмів у міжнародних кінофестивалях або створення за державні кошти, то на другому етапі зважали на успіх фільмів – на скількох фестивалях його було презентовано, чи показували його закордоном, чи мав успіх в аудиторії і критики. Оскільки база створювалася також командою фестивалю Wiz-Art, акцентом також була участь фільму в цьому кінофестивалі.
Платформа принципово є некомерційною, тому багатьом режисерам та продюсерам не хочеться завантажувати своє кіно до бази короткого метру. Воно і зрозуміло, адже платформа запустилася влітку перед фестивальною осінню, й кіно, яке ще не одержало достатньо уваги на великих фестивалях, чекає своєї черги. Ба більше, завжди є бюрократичний складник, який неабияк відлякує новачків індустрії. Куратори Wiz-Art документують права на некомерційний показ онлайн, тому тепер договір не тримається лише на чесному слові.
Програмна директорка Wiz-Art Ольга Райтер прагне включити в цю базу фільми від зародження українського кіно до сьогодення. Так вдасться відновлювати історичну пам’ять та архівувати сучасні фільми, які можуть багато розповісти майбутнім поколінням. Таку амбіцію мали багато архіваріусів кіно, і відтепер лід зрушив із місця. Знайти той чи інший короткий метр, який не встиг зачепитися за час української незалежності в 1991 році – одна з найважчих справ навіть для людей, які вміють порпатися в архівах.
Окрім перегляду, куратори Ukrainian Short Films обіцяють підтримувати комунікацію з режисерами про покази фільмів на їхньому майданчику та надати закритий доступ до інформаційних матеріалів та (за умови успішної акредитації) переглядові копії стрічок. Пошук фільмів доступний за фільтрами: назва, тема, ім’я режисера, рік виходу, тривалість та жанр фільму. До того ж із моменту запуску Big Short* запровадив певні добірки короткого метру: «Quarantine Comedy shorts», «Quarantine Family shorts», «Можливо все!» та «Короткометражки тут і зараз». Наразі вдалося зібрати не лише актуальне короткометражне кіно, але й декілька стрічок із 2012 року. База Ukrainian Short Films стрімко поповнюється новими фільмами й має амбіції стати першим майданчиком для журналістів, кінокритиків та відбірників кінофестивалів, який дозволить світу побачити українське кіно.
* Big Short — це платформа, на якій розміщені три проекти кураторського об’єднання Wiz-Art. А саме, база для кінопрофесіоналів Ukrainian Short Films, онлайн-кінотеатр Big Short та онлайн-кінотеатр фестивалю Wiz-Art Film Festival Online.
програмна директорка Wiz-Art
Ми плануємо поступово анонсувати і повідомляти про результати роботи бази. Наприклад, скільки професіоналів нею користуються. За моїми підрахунками у базі загалом мало б бути 500 – 600 фільмів. Ми захищаємо дані авторів – контакти можуть побачити лише акредитовані користувачі. Ми модеруємо доступ – це основна система захисту від піратства. Це мають бути люди, які можуть підтвердити свою причетність до кіноіндустрії. Ми розраховуємо на їхню доброчесність, бо навіть з Netflix можна записати екран та виставити піратське відео. Будемо моніторити та закликаємо робити це теж і авторів та авторок, бо база це не єдине місце звідки можуть спіратити фільм. Для нас основний інструмент захисту – акредитація, під час якої кінокритики, журналісти чи кінопрофесіонали можуть вислати лінк на своє портфоліо і, відповідно, ми зможемо знати, хто ця людина. Можемо відмовити, якщо буде надано інформацію, яку неможливо перевірити.
До нас потрапляють фільми, які вже мають фестивальну історію. Ми орієнтуємося на вибір своїх колег-кураторів з інших фестивалів. Це окремий цикл роботи та життя фільму. Якщо він хороший та вартий уваги, то з нашого досвіду можу сказати, що він не залишається поза увагою фестивалів.
Чи будемо брати у базу фільми на етапі продакшну? Можна теж задуматися над цим питанням, але база тільки стартувала. Ми поки що цю можливість не врахували. Можливо з часом ми додамо і її, щоб куратори бачили фільми, які вже знаходяться в розробці. Але головне завдання бази – презентувати фільми, які мають фестивальну історію та на нашу, кураторську думку, будуть цікаві для іноземних та українських програмних координаторів.
Хто сильніший: Макевой, Вілліс чи твіст Ш’ямалана