П’ять легких фільмів для перегляду під час війни

Легально та нетравматично

Війна забрала бажання дивитися кіно в багатьох українців. Здається, що це не на часі або доводиться боротися з почуттям провини. Це не було би проблемою, якби не потреба хоч інколи відволікатися від новин та воєнної реальності.

На цей випадок ми склали список зі п’ятьох фільмів. Кожен із них легко дивитися, вони не травмують та доступні легально онлайн. Те, що треба під час війни.

Аполло 10½. Дитинство космічної ери

Apollo 10 1/2

Режисер Річард Лінклейтер, який прославився грою з часом у кіно та експериментами в анімації нарешті поєднав ці свої захоплення. Його новий анімаційний фільм Apollo 10 ½: A space age of childhood розповідає про хлопчика-мрійника Стенлі, який відправляється на Місяць у ході супер секретної місії Аполло 10 ½. 

Але це не тільки мрії про космічну подорож американського підлітка, а й розповідь про його рутину в містечку Хьюстон, що поряд із базою NASA. Нам покажуть щоденний раціон американського підлітка 60-х, музичні вподобання його старших сестер, безпекову, екологічну та політичну повістки того часу. Не оминається й головний конфлікт того часу – космічна гонка Америки під час війни у В’єтнамі. 

Попри потенційно гострі кути, безтурботність та невимушеність – ключові відчуття, що викликає ця стрічка. Лінклейтер повертає нас у дитинство з його свободою та легкістю.

CODA: У ритмі серця

CODA

«CODA: У ритмі серця» цього року взяв Оскар у номінаціях «Найкращий фільм» та «Найкращий адаптований сценарій». У центрі сюжету цієї feel good історії 17-річна дівчина-підліток Рубі, яка є єдиною зі слухом в родині людей із порушеннями слуху. Через свою відмінність, вона стикається з низкою проблем в соціумі та страждає на кризу самоідентифікації. ЇЇ головним викликом стає професійна реалізація: дівчина хоче стати співачкою, знаючи, що родина ніколи не почує її голос, та ризикує втратити бізнес без її допомоги в ролі сурдоперекладачки.

Режисерка Сіан Хедер майстерно вписує інклюзивність в цей “мюзикл дорослішання”: показуючи складнощі життя людей із інвалідністю та не оминаючи проблем, вона водночас руйнує численні упередження та міфи. І саме завдяки досить очікуваним сюжетним поворотам виходить таке знайоме кіно, що закутує глядача в теплу ковдру ностальгії за улюбленими фільмами про підлітків.

Важливо, що, людей із порушеннями слуху тут грають актор(к)и, які мають інвалідність у реальному житті. Зокрема, Трой Коцур, який виконав роль тата головної героїні, отримав статуетку як найкращий актор другого плану – вперше для виконавця з порушенням слуху. 

До речі, ця картина не лише приємна та легка для перегляду, а й також дуже цінна для чуючих дітей у людей із порушеннями слуху (їхні реакції можна подивитися тут).

Розкопки

The Dig

Екранізація однойменного роману Джона Престона розповідає про археолога-любителя Безіла Брауна, який на запрошення молодої вдови починає розкопки кургану напередодні Другої світової війни. 

Це авантюра, оскільки ніхто з його колег та сама власниця не вірять в успіх розкопок, та не можуть гарантувати Безілу навіть безпеку.

Вже на рівні опису видно дещо старомодний наратив про мрійника-авантюриста, архаїчність якого автори всіляко підкреслюють. Стримана гама коричневих, зелених та жовтих відтінків, затуманення та гра зі світлом немов поміщають глядача у стару плівкову фотографію. А ще вони викликають медитативний спокій, якому також сприяють зйомки безкрайніх полів та маленької людини на тлі природи. 

У сюжеті «Розкопкок» важливими стають людські стосунки, любов та пам’ять про минуле. Своєю ніжністю зображення мотивує та надихає на життя, спираючися на знайдене під землею величне буття давньої епохи. 

Мій учитель-восьминіг

My Octopus Teacher

Лауреат премії Оскар 2021 року за найкращий документальний фільм розповідає про Крейга Фостера, який після зіткнення з апатією та емоційним виснаженням вирішує повернутися до заняття свого дитинства – занурення в Атлантичний океан.

У фільмі задокументовано рік спілкування чоловіка з дикою восьминіжкою. Щодня він занурювався на дно водоростевого лісу та захоплено спостерігав за природою цієї жительки океану: як він полює й захищається від хижаків, маскується, пересувається, йде на контакт і лякається від необдуманих дій. Восьминіжка довіряла Крейгу, надихала, допомогла зробити висновки про життя та стала йому другом.

А ми, глядачі, спостерігаємо за неймовірними кадрами підводного світу, цілим циклом життя восьминога та можливостями людської душі – відчувати емпатію до будь-якого живого організму. Життя цього молюска – це історія виживання та переховування від котячих смугастих акул. І Крейг, будучи в перші місяці лише спостерігачем, згодом поринув з головою в цю історію та на собі відчув біль восьминіжки. 

Це емоційна й по-дитячому щира розповідь з перших вуст про стосунки людини з природою, за відчуттям схожа на сеанс психотерапії. Автор вивертає душу не тільки перед восьминіжкою, а й перед людиною по той бік екрану. Тож, як це буває на груповій сесії, вона стає ефективною для кожного учасника чи учасниці.

Бо Бернем: Вдома

Bo Burnham: Inside

Спешл Бо Бернема – рефлексія американського коміка над вимушеною самоізоляцією під час епідемії Covid-19. Втім, для самого Бо це не така вже й незвична історія.

У 2016 році йому довелося покинути сцену через панічні атаки під час виступів. Після цього Бо зняв свій повнометражний режисерський дебют «Восьмий клас» і зіграв у фільмі «Перспективна дівчина» (лауреат Оскару в номінації «Кращий оригінальний сценарій» у 2021 році). Але, як і всьому світу, Бернему довелося відкласти своє звичне життя та посидіти вдома на вимушеній самоізоляції.

Тридцятирічний білий цисгендерний чоловік опиняється сам на сам з собою й камерою у своїй квартирі. В пісенному форматі глядач дізнається про всі його проблеми: FaceTime з мамою, екзистенційні думки, секстинг на карантині та кризу середнього віку.

Бо самотужки створює свій комічний спешл. Через неможливість контактувати з людьми, він – і режисер, і сценарист, і оператор, і єдиний актор. Його напарником стане лише шкарпетка, з якою комік може вести свої плідні розмови. Він змінює освітлення, ракурси та «костюми» майже в кожній сцені, не зважаючи на обмеження, накладені маленькою холостяцькою квартирою. 

Тепер, коли за вікном лякає не вірус, а сирени, спешл Бо Бернема, все одно не втрачає своєї актуальності. Тому що, як каже сам автор своїми піснями: «В усіх тяжких драмах життя є над чим посміятися».

Не забувайте донатити фонд Повернись живим.

За бажання можна підтримати нашу редакцію: 5375 4141 1184 1051.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

5 1 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: