У темній кімнаті зібралися, стоячи обличчями одне до одного, музиканти. Поступово тиша наповнюється звуками музичних інструментів і вступає голос з нотками басу. Фокус камери наводиться не на інструменти або частину простору, а на людей. Це учасники мультижанрового проєкту мистецької агенції «АртПоле», які подорожували містами України з грудня 2012 року. За допомогою музики та віршів Сергія Жадана вони залучали всіх охочих до перфомансу «РоздІлових». Їхній фінальний виступ зафільмували завдяки оператору та режисеру Вадиму Ількову, за плечима якого вже є потужний дебют «Тато – мамин брат». Виступ став останнім без жодних на те причин, просто прийшов час зупинитися. «РоздІловІ» кажуть, що ймовірність повернутися на сцену все ж є, як, власне, може відбутися й повторний показ стрічки Ількова.
Формат кіноконцерту в Україні досі здається новим. Завдяки кільком дистриб’юторам можна переглянути кілька перформансів світових зірок («Depeche Mode», «Shakira», Девід Гілмор із «Pink Floyd»), але камерні концерти з кількома учасниками вважаються найбільшою рідкістю. Мова навіть не про українських виконавців. Починати з чогось треба, і «РоздІловІ. Наживо» – саме той проєкт, який легко й без зайвих зусиль заглиблює погляд глядача в текст Жадана, музику Олексія Ворсоби (акордеон) та Томаша Сікори, який грає на саксофоні та ще кількох інструментах. Доповнює цю картину Ольга Михайлюк, якій належить ідея проєкту. Її роль у «РоздІлових» найбільш імпровізаційна – вона малює на скляному столі слова, що вбирають у собі рядки з віршів Жадана та створюють чарівну атмосферою навколо.
Вірші Сергія Жадана перейшли у перфоманс з різноманітних збірок, а деякі досі в них не потрапили. Власне, не всі вірші з проєкту «РоздІловІ» потрапили й у фільм Вадима Ількова. Деякими довелося пожертвувати, адже хронометраж не мав втомлювати глядача. Та з рештою поезії можна ознайомитися на сайті. Теми віршів такі ж різноманітні, як і саме звучання – від кохання до війни, від дружби – до ворожості. Жадан робить навіть не паузи, а відступи між текстом. Цими ж відступами користуються й музиканти, заповнюючи будь-які прогалини в тиші своїми магічними інструментами та подихом повітря від великого акордеона. За 80 хвилин Ільков, наче природознавчий кінодослідник, знаходить потрібні ракурси за допомогою 11 камер, і вихоплює з простору ті самі емоції, які присутні при виконанні цього міні-оркестру наживо. Тож фільм цілком виправдовує свою назву.
«РоздІловІ» – це не танцювальна музика, не речитативне читання віршів і навіть театральне виконання сукупності переліченого. За допомогою слів та дзвінких і приглушених мелодій стрічка Вадима Ількова складається в цілісний образ сну наяву, де статичними камерами знімають рух думки. Часом ця думка, як карась на риболовлі, звивається, не даючи спіймати себе, але зі сумлінною стоїчністю та витривалістю режисер досягає своєї мети. «РоздІловІ. Наживо» – це кіноконцерт про процес творчості колективу. Як відомо, деякі процеси та їхні результати здаються неповторними для глядача. Тому після виходу музикантів та поета з кімнати, де відбувалися зйомки, глядачеві залишається тільки пережитий досвід – неймовірний, зрілий та титрований талановитими особистостями, які дарують щирі й непідробні емоції.
