Рольф де Хір – нідерландець, що знімає австралійський артхаус. На його рахунку приблизно 17 картин, він неодноразово змагався у Венеції та Каннах – і досі продовжує творити. Серед його безумовних здобутків фільм «Джанго», де виконав свою єдину роль Майлз Девіс, та ще низка самобутніх, але не дуже відомих робіт. Зокрема, присвячених австралійським аборигенам. Одна з таких стрічок цілком може стати вам у нагоді, щоби…
«Десять каное»
Ten Canoes (2006)
ВІДКРИТИ РОЛЬФА
«Десять каное» отримали спеціальний приз журі каннської секції «Особливий погляд», порвали австралійський бокс-офіс, вирушали на «Оскар» від Австралії, а головне – допомогли Рольфу надати голос етнічній меншості. Власне, це єдиний і перший у світі фільм, повністю озвучений рідною мовою австралійських аборигенів. Вочевидь проблем у Рольфа з місцевим населенням не виникло: так, у вестерні «Переслідувач» режисер з приязню, але не без недоліків показує аборигенів, а от білих австралійців – тільки у непривабливому світлі. Такий саму точку зору він транслює в останньому на даний момент повному метрі «Країна Чарлі».
Як нерідко трапляється, винуватцем конфлікту стає час: жити так, як раніше, корінне населення не може, але так само не може жити і як білі. Лишаючись на цій межі між минулим і сьогоденням, вони намагаються утримати свою ідентичність, але таке життя мало скидається на прекрасне.
«Доктор Плонк»
Dr. Plonk (2007)
ПІЗНАТИ РОЛЬФА
Позбавившись реалістичного підґрунтя аж зовсім, цей фільм сміливо атакує кіноманів. Ще б пак: «Доктор Плонк» – талановита стилізація під німу комедію, яка поєднує в собі найкращі геги старих фільмів, купу алюзій і науково-фантастичний сюжет.
За останнім, винесений у назву доктор Плонк винаходить машину часу, за допомогою якої намагається дістати докази, що світ загине у 2008-му. Тож він рушає у 2007-й (не такий вже гідний і ламповий для нього) та постійно стикається там із проблемами у подобі поліції. Пам’ятаєте ранні роботи студії Keystone, де герої вічно ганяли від полісменів? Або ранні роботи Чарлі Чапліна, що якраз на Keystone починав свій творчий шлях? То ж бо й воно – а готуйтесь пригадати усі фільми з Гарольдом Ллойдом, Бастером Кітоном і купою менш відомих коміків-бігунів.
«Баббі, поганий хлопчик»
Bad Boy Bubby (1993)
ВИВЧИТИ РОЛЬФА
Рольф де Хір не один рік створював свого «Баббі» і результат того більш ніж вартував. Принаймні, настільки дивний фільм ще варто пошукати, і не факт, що удача вам усміхнеться. Баббі – 35-річний чоловік, що живе з матір’ю, яка з нього знущається і який ніколи не покидав квартири. Вочевидь, так на його місці вчинив би будь-хто: адже за дверима – отруйне повітря… принаймні, за словами матері. Та з її смертю життя Баббі зміниться, як і ваш глядацький досвід.
У розмові про «Баббі», окрім чудернацького сюжету неможливо оминути й деякі технічні аспекти: наприклад, завдяки спеціальним мікрофонам діалоги були записані так, як самі актори їх чули. Плюс – зйомка різних сцен різними операторами, яких у сумі набралось аж тридцять один (sic!) І все задля того, аби передати світ, який Баббі вперше побачив на власні очі. Заради цього ж усе і робилось, еге ж?
