Хто це такий: Спайк Джонз

Хлопець із сусіднього двору
Спайк Джонз
дата народження: 22 жовтня 1969 року

Спайка Джонза можна вважати одним із піонерів вуличної культури 90-х років. Він знімав своїх друзів скейтбордистів та велосипедистів, пізніше почав працювати на журнали та знімати рекламу в межах їхнього напряму. Саме у цій тусівці він отримав своє прізвисько, і зараз мало хто знає, що справжнє ім’я багаторазового номінанта на «Оскар» Адам Шпігель. Він є чудовим прикладом того, як людина може перетворити улюблену справу на роботу, а у роботі дозволити собі майже все: зніматися у камео у власних фільмах, або запрошувати улюблений гурт як композиторів.

Мало хто може похизуватися кар’єрою більш насиченою, ніж у Спайка Джонза. Він знімав рекламу для «Adidas», «Kenzo» та «Apple», музичні відео для культових груп «Fatboy Slim», «Beastie Boys», «Daft Punk», «The Chemical Brothers». Серед яких одні з найкращих кліпів в історії – «Sabotage та Weapon of Choice». Він багато зробив для розвитку MTV. Далеко не кожному режисерові вдається не втрачати відчутя часу: він був на піку у дев’яностих, коли знімав Б’йорк, він залишається на піку зараз – Спайк Джонз спродюсував останню роботу Кан’є Уеста разом із Lil Pump. Його цілком можна було б вважати творчо реалізованим і без повнометражних фільмів, проте він досяг успіху і у цій сфері.

Першу номінацію на Оскар за режисуру він отримав ще до тридцяти років, причому за перший фільм. Певно, доля завжди любила його, бо особисте життя безумовно посприяло його кар’єрі. На той час Спайк Джонз був одружений із Софією Коппола, і її батько, Френсіс Форд Коппола допоміг зятю. Звичайно, цей факт жодним чином не нівелює таланту молодого режисера, що у перших фільмах сміливо експериментував разом із іншим екстраординарним сценаристом Чарлі Кауфманом, якого він називає своїм улюбленим письменником. Фільми, зроблені разом із Кауфманом – ексцентричні та абсурдні трагікомедії про таємничість та проблематичність творчої людини, з елементами іронії над світом Голлівуду. Для Спайка Джонза вони були скоріше спробою реалізувати свій минулий досвід у повному метрі.

У наступних фільмах режисер вже намагається рефлексувати навколо власного світогляду. Він вигадує казкові та фантастичні світи та випрацьовує власний стиль – мрійливу меланхолійність, де сюжет вибудовується через міркування та діалоги. Він не має чітко висловленого суспільно значущого месседжу, не прагне змінити світ. Його стиль – це гіпертрофована людяність, якою він наділяє весь простір фільму. Його герої різні: із різними проблемами та особистими драмами, проте прості та зрозумілі, позбавлені пафосу. Він знімає тривіальні історії, що відбуваються за нетривіальних обставин, проте режисер у них все ж залишається впізнаваним. Як би Спайк Джонз не експериментував, центром уваги для нього залишаються людські почуття, і зовсім не важливо, про кого він розповідає: про людей, про безтілесні операційні системи, роботів, або фантастичних чудовиськ.

фільмографія
1999: Бути Джоном Малковичем
2002: Адаптація
2009: Там, де живуть чудовиська
2011: Сцени з передмістя
2013: Вона

Вибрана фільмографія

1999

Being John Malkovich

жанр: драма, фантастика
у головних ролях: Джон Малкович, Кемерон Діас, Джон К’юсак

Бути Джоном Малковичем

Дебютний повнометражний фільм Спайка Джонза був доволі ризикованим проектом. Продюсери фільму хотіли експлуатації образу більш відомого актора, ніж Джон Малкович, проте Спайку Джонзу допомогли зв’язки. Це найбільш абсурдна та сюрреалістична картина у фільмографії режисера, проте досвід кліпмейкера допоміг йому здійснити свій задум. Головний герой, лялькар у виконанні Джона К’юсака, не може реалізувати свій талант, однак віднаходить можливість потрапляти у тіло актора Джона Малковича. Майже від самого початку фільм перетворюється на фантасмагорію та залишається нею до кінця. Цікавий експеримент і для самого Малковича, що начебто виконує роль самого себе, проте залишає по собі запитання: чи дійсно це так. Це роздум про те, що життя є спектаклем, де людина відчуває невідповідність між тим, кого вона хотіла б грати, і тим, кого вона змушена грати, про постійне бажання бути кимось іншим, а не собою.

2002

Adaptation

жанр: трагікомедія
у головних ролях: Ніколас Кейдж, Меріл Стріп, Кріс Купер

Адаптація

Ще один фільм, знятий за сценарієм Чарлі Кауфмана. Він вартий уваги скоріше не через режисерську роботу Спайка Джонза, а через безумовний талант Чарлі Кауфмана. Так, «Адаптація» є апофеозом самоіронії, розумовою еквілібристикою. Головний герой фільму – сценарист Чарлі Кауфман, який намагається адаптувати книжку про орхідеї під сценарій. Процес написання сценарію чергується з процесом написання оригінального твору, який адаптує Кауфман. Сенс полягає саме в іронії та проблемах творчої людини. Реальний Кауфман сміється над собою, навіть вигадує своєму альтер-его у фільмі близнюка. Один із них упевнений у собі сценарист-початківець, інший – вважає себе невдахою, переважно займається самобичуванням. Чого лише варта сцена, у якій Кауфман приходить на семінар до гуру сценаристів Роберта Маккі, який говорить, що ні за яких обставин не варто розкривати почуття героя через закадровий голос, із якого переважно і розгортається «Адаптація».

2009

Where the wild things are

жанр: драма, фентезі
у головних ролях: Марк Рекордз, Кетрін Кінер

Там, де живуть чудовиська

Екранізація дитячої книжки, із пригодами, фантастичним світом та чудовиськами, що не може вважатися винятково дитячим фільмом. Хлопчику не вистачає уваги, тому він свариться з мамою, тікає з дому та потрапляє у казковий світ монстрів, схожих на плюшевих тварин. Він оголошує себе їхнім королем та обіцяє зробити їх щасливими. Разом вони влаштовують собі пригоди та намагаються порозумітися. На перший погляд може здатися, що мова йде про внутрішніх монстрів самого хлопчика, і, певною мірою, це так, але на історію можна поглянути і більш банально. Не має жодного значення, про людей чи про казкових істот розповідає режисер, його турбує проблема взаєморозуміння та пошуків свого місця у світі як для дитини, так і для дорослого. Майстерність Спайка Джонза полягає у тому, що він може повністю висловити емоційний стан навіть у простому погляді чудовиська та змусити співчувати тим, хто виглядає жорстоким та безжальним.

2010

I am here

жанр: драма, фантастика
у головних ролях: Ендрю Гарфілд, Сієнна Гіллорі

Я тут

Короткометражка із нехитрим сюжетом: історія кохання роботів у світі майбутнього. Незважаючи на просту реалізацію нескладного задуму, цю картину можна вважати однією із найбільш зворушливих у фільмографії режисера. Вона є такою собі репетицією майбутнього фільму «Вона», де Спайк Джонз намагається осмислити почуття героїв у комфортному та меланхолійному світі майбутнього, де є технології та потреба у коханні. Це фільм про те, як робот може любити настільки сильно, наскільки часом не здатна людина. Проте, режисер не показує людяність робота, його природа взагалі не має значення, його обходить людяність сама по собі.

2011

Scenes from the suburbs

жанр: драма
у головних ролях: Сем Діллон, Пол Плаймен, Зої Грехем

Сцени з передмістя

Ще одна короткометражка Спайка Джонза є своєрідною екранізацією однойменного альбому гурту «Arcade Fire». Це фільм про життя підлітків із передмість та провінцій, про їхнє дорослішання та проблеми, про те, яким ми уявляємо собі їхнє життя, та яким воно насправді є; про те, через що проходив кожен у своєму житті; про те, як звичайні обставини, що формують досвід дорослої людини, можуть здаватися трагедіями.  Режисер чесний у деталях, у наївній серйозності, з якою поводять себе головні герої. Хоча їхні проблеми і носять соціальний характер, Спайк Джонз не є соціальним режисером. Його не цікавлять життєві обставини самі по собі. Його цікавлять люди: їхній настрій та внутрішній стан.

2013

Her

жанр: драма
у головних ролях: Хоакін Фенікс, Скарлетт Йоханссон, Емі Адамс, Руні Мара

Вона

Фільм, написаний та знятий Спайком Джонзом, приніс йому премію «Оскар» за оригінальний сценарій. Він зображує світ недалекого майбутнього, який ми цілком можемо собі уявити: у ньому досягнуто максимально комфортних умов існування, проте на цьому тлі ще більше увиразнюється проблема самотності людини у технологічному світі, де панує віртуальне «Я». Знову, основною проблемою для режисера постають людські почуття: нерозуміння та потреба у любові. Така фантастика є дуже реалістичною, хоча і надмірно естетизованою, пронизаною візуальною чуттєвістю. Це історія кохання операційної системи та самотнього письменника-романтика у виконанні Хоакіна Фенікса, що здається наївним та по-кумедному зворушливим. Вона не має тіла, впродовж усього фільму ми чуємо лише чарівний голос, проте цього достатньо для того, щоб відчути весь спектр емоцій двох закоханих. Певно, цей фільм є однією з кращих робіт режисера на сьогоднішній день.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: