Фільм Олексія Тараненка, який чекають на великих екранах з 2021 року, розповідає історію інженера Саші (Віталій Салій), який іде працювати на цвинтар.
За сюжетом Саша займається встановленням пам’ятників на цвинтарі. Він сповнений цинізму та іронії. Навіть у спілкуванні із самотнім літнім чоловіком, який замовив пам’ятник самому собі, і бізнес-леді, яка щойно поховала сина. Несподівано в життя Саші повертається його донька-підліток. Водночас герой втягується в боротьбу за владу на цвинтарі. У вихорі особистих трагедій і кримінальних зіткнень поступово стає зрозуміло, що у Саші важка психологічна травма через його минуле».
У цього фільму була цікава історія і нелегка доля. Спочатку зйомки стрічки було призупинено через COVID-19, але вже у 2021 року «Я працюю на цвинтарі» отримав фестивальну прем’єру на «Молодості». Потім, коли фільм готувався до прокату в Україні, почалося повномасштабне вторгнення.
«Я працюю на цвинтарі» заснований на однойменній добірці українського російськомовного письменника Павла «Паштета» Белянського. За словами творців сценарій не є прямою адаптацією, а скоріше «заснований на мотивах» або «натхненний збіркою».
Як розповідають автори фільму, на відміну від книги, у фільмі є головний герой, Саша – навколо розповіді про життя якого у стрічці органічно об’єднали кілька історій в одну. Кожен клієнт Саші – носій певних цінностей та переживань, а їхні долі є віддзеркаленням важливих цінностей: стосунків батьків та дітей, роздумів про сенс та недовговічність людського життя, вміння відпускати минуле та продовжувати жити.
Нагадаємо, що раніше фільм здобув перемогу в номінації найкращий повнометражний фільм на Munich Film Award 2021, отримав нагороду в номінації за найкращу операторську роботу на Montelupo Fiorentino International Independent Film Festival 2021 та брав участь у конкурсних програмах «Молодості» та Варшавського міжнародного кінофестивалю.
