Український механік Йосип Тімченко винайшов кіноапарат за два роки до того, як це зробили брати Люм’єр. Січень 1893 цілком можна вважати датою зародження українського кінематографу. Відтоді кіноіндустрія стрімко розвивалася, та попри те, що доволі тривалий час являлась частиною радянського кіномистецтва, змогла виявити свої національні риси та подарувала нам «українське поєтичне кіно» й таких відомих режисерів як Олександр Довженко, Іван Кавалерідзе, Сергій Параджанов та багато багато інших. Про це та про розвиток українського кіно в цілому в коротких відеолекціях від WiseCow та Moviegram.
Перші кроки українського кінематографу
За два роки до Люм’єрів 1893–1909
Театральні традиції. Віра Холодна та поява кіностудій.
Кіно буремних часів 1910-1919
Всеукраїнське фотоуправління, Вертов і Довженко
1920-1929
Терор в країні, терор на екрані
1930-1939
Воєнний та повоєнний кінематограф
1940-1949
Тарас Шевченко чекає на весну на Зарічній вулиці
1950-1959
Яскраве і недовге життя поетичного кіно
1960-1969
Довгі проводи білої птахи з чорною ознакою до Вавилону-XX
1970-1979
Міська проза і важка тінь «мирного» атому
1980-1989
Голодомор, вбивство Бандери і загальний занепад
1990-1999
Фестивальний рух, Революція Гідності та Каннські тріумфи
2000 – 2016
Створено разом з
