Акторський дебют тринадцятирічного Крістіана Бейла відбувся у 1987 році, в масштабному міжнародному кінопроекті «Міо, мій Міо» режисера Володимира Грамматікова. Зйомки високобюджетної радянсько-скандинавської казкової вампуки за мотивами Астред Ліндгрен припали якраз на момент Чорнобильської катастрофи. Це додало чимало вражень про СРСР і, в тому числі, особливості радянського кіновиробництва юному Крістіану.

Акторська кар’єра Бейла розпочалась з низки випадкових, але вельми вдалих ролей, які досить швидко виділили Бейла з середовища молодих акторів 80-х і дев’яностих років. «У школі я не був талановитий, в коледжі теж не подавав надій і навіть крав у магазинах. Так що, швидше за все, банально працював би з дев’ятої до п’ятої», – так  Бейл охарактеризував свій гіпотетичний життєвий, якби не став актором. «Я ніколи не відвідував драмгуртків у школі і не мріяв про кіно. Коли мене вперше запросили на зйомки, мені дуже сподобалося грати, але я зненавидів хаос і метушню кінобізнесу» – заявляв актор дещо пізніше. Втім, і не бути вже актором Крістіан все ж не міг. 

Серед низки голлівудських зірок Бейл відрізняється тотальним зануренням у психологію і, ба більше, фізіологію своїх героїв. Ще з часів зйомок у Стівена Спілберга Бейл використовував своє тіло, як важливий інструмент якісного перевтілення: то набирав вагу то доводив себе майже до анорексії.  Для останньої стрічки, «Влада», Бейл знову набрав значної ваги. Щоправда, згодом заявив, що це вже буде востаннє, коли він ризикував своїм здоров’ям заради майбутнього фільму.