Відеосалон 1999. Від «Бійцівського клубу» до «Магнолії»

Найкращі фільми кінця тисячоліття

У 2019 році в українських кінотеатрах показували «Красу по-американськи», «Матрицю», «Із широко заплющеними очима» та «Бійцівський клуб». Усім виповнилося 20 років, і в це складно повірити. Кільком стрічкам уже не завадив би солідний ремастеринг, адже якість плівки не в найкращому стані. Це поки найбільше зібрання фільмів за рік в одній добірці, хоча, правду кажучи, їхня кількість досягла колосальних масштабів. Усе через те, що 1999 рік був щедрим на ризиковані проєкти, які виправдали свої витрати лише згодом. Збори в кінотеатрах могли бути мізерними, але культовість цих фільмів точно не заперечуватимете. Зібрали вершки з останнього року тисячоліття, який довів свою значущість прем’єрами епічних полотен та камерних драм.

The Thin Red Line

дата першого показу: 25.12.1998
режисер: Теренс Малік
жанр: військова драма
у головних ролях: Джеймс Кевізел, Нік Нолті, Бен Чаплін
фестивальна історія:
  • 7 номінацій на «Оскар»
  • «Золотий Ведмідь» на Берлінському кінофестивалі
Сергій Рафальський:

Тонка червона лінія

Обмежена прем’єра фільму відбулася наприкінці грудня 1998 року в п’яти американських кінотеатрах. У такий спосіб продюсери встигли вступити того року в боротьбу за Оскар. Боротися довелося, між іншим, із «Врятувати рядового Райана», який врешті отримав п’ять статуеток, а «Тонка червона лінія» – жодної.

Офіційна прем’єра відбулася на Берлінале, де картина Теренса Маліка заслужено дістала Ведмедя. Так маестро показав, що в кіно можна повернутися після двадцятирічного мовчання, створивши радикально інший спосіб висловлювання про війну.

Саме з цього фільму починається той Теренс Малік, якого добре знає сучасний глядач, – абсолютно медитативний, а часом геть незрозумілий. Три складники «ТЧН», які найбільше вражають: акторський склад (Шон Пенн, Вуді Гаррельсон, Джон Траволта, Едрієн Броуді, Джон К’юсак та Джордж Клуні грають другорядних персонажів, а сцени з Міккі Рурком, Ґері Олдманом, Віго Мортенсеном та іншими зірками були взагалі вирізані під час монтажу), візуальна атмосфера пекла в раю (битва за острів Гуадалканал знімалася переважно у фантастичних тропічних лісах Австралії) і колосальна робота зі звуком – від шуму листя, пострілів та синхронів до саундтреку (музика Ганса Ціммера і Джона Павелла теж, на жаль, добряче постраждала від безжальності Маліка).

The Blair Witch Project

дата першого показу: 25.01.1999
режисер: Едуардо Санчес, Даніель Мірик
жанр: фільм жахів, мок’юментарі
у головних ролях: Гезер Донаг'ю, Майкл К. Вільямс, Джошуа Леонард
фестивальна історія:
  • «Нагорода молоді» (Award of the Youth) на Каннському кінофестивалі
  • антипремія «Золота малина»
Артур Сумароков:

Bідьмa з Блep: Курсoва з тoгo світу

Ключова для жанру мок’юментарі картина, «Відьма з Блер» Даніеля Мірика й Едуардо Санчеса з погляду жанру жахів апелює до винятковості глядацького сприйняття, за мінімуму засобів вираження кіномови. Жах у стрічці сконцентрований у тій області несвідомого, де ірраціональний страх стає об’єктивно єдиним варіантом для виживання. Та й обман глядача, якого постаралися переконати в автентичності того, що відбувається на екрані, теж вдався мегауспішно; «Відьма з Блер» так хитро замаскувала свою фіктивну сутність, що після було лише справою часу паразитування на подібного роду сюжетах і прийомах.

Matrix

дата першого показу: 31.03.1999
режисер: Енді та Ларрі Вачовскі
жанр: фантастика
у головних ролях: Кіану Рівз, Керрі-Енн Мосс, Лоренс Фішберн
фестивальна історія:
  • 4 «Оскари»
  • 2 «Бафти»
Юрій Самусенко:

Матриця

Завдяки ідеям філософа Жана Бодрійяра світ кінематографу в 1999 році зробив суттєвий крок уперед. Навіть через 20 років після виходу «Матриці» її ідея здається революційною. Історія про обраного містера Андерсона, який відкриває для себе світ нових можливостей, стала мегапопулярною й на даний момент породила три сиквели, один із яких чекаємо незабаром. Продюсери «Ворнер Бразерс» не надто вірили в успіх фільму, адже сюжет та реалізація проєкту здавалися надскладними. Та ризик не просто виправдав себе, але зумів довести, що культовість може бути миттєвою навіть у 2000-ні. Неймовірна кількість пародій підтверджує це правило. Наприклад, сповільнена зйомка у «Шреку» запам’ятовується не менше, ніж епізод з ловлею куль у самій «Матриці». А згадка в «Шреку» лестить навіть самому Квентіну Тарантіно.

Todo sobre mi madre

дата першого показу: 16.04.1999
режисер: Педро Альмодовар
жанр: драма
у головних ролях: Сесилія Рот, Маріса Паредес, Кандела Пенья, Пенелопа Крус
фестивальна історія:
  • «Оскар» за найкращій фільм іноземною мовою
  • 2 «Бафти»
  • «Золотий глобус»
Артур Сумароков:

Усе про мою матір

У кожному десятилітті в Педро Альмодовара був свій фільм про жінок. У вісімдесятих таким фільмом став «Жінки на межі нервового зриву», у дев’яностих – «Все про мою матір», у нульових – «Повернення», а в десятих – «Джульєтта». «Усе про мою матір» повернула стилю режисера колишню кітчеву бадьорість, яка суттєво загубилася в дев’яностих. Та й навряд Альмодовар був більш щирим зі собою й зі своїм глядачем, ніж у цій картині, що максимально увібрала в себе всю поліфонію й безумство, притаманні кінематографу головного іспанського співака мовіди. Утім, «Все про мою матір» анітрохи не позбавлене якогось буржуазного лоску, незважаючи на те, що Альмодовар, як і раніше, із любов’ю вдивляється в маргінес.

Existenz

дата першого показу: 23.04.1999
режисер: Девід Кроненберг
жанр: фантастичний фільм жахів
у головних ролях: Дженніфер Джейсон Лі, Джуд Лоу, Ієн Голм, Віллем Дефо
фестивальна історія:
  • «Срібний Ведмідь» на Берлінському кінофестивалі для режисера за Outstanding Artistic Contribution
Сергій Рафальський:

Екзистенція

Після виходу «Екзистенції» кінокритики порівнювали її з «Матрицею» через схожість порушених тем. Але, по-перше, Кроненберг (на відміну від Вачовські) – режисер, який звик народжувати сенси в умовах невеликих кінобюджетів. А, по-друге, якщо в «Матриці» є чітка межа між реальним і нереальним, то в «Екзистенції» її годі шукати. Тож глядачі потрапляють у безкінечність просторів існування героїв, де наріжний камінь сюжету, однойменна гра стає їхньою екзистенцією.

Тут не варто чекати на вражаючі спецефекти або видовищні бойові сцени. Девід Кроненберг – той автор, який розважає публіку моторошно-витонченими антропоморфними створіннями або біомеханічними виробами, ладними викликати мороз на шкірі в бувалого кіномана.

Можна сказати, що саме цей фільм і завершує кроненбезьські експерименти з тілесними перверзіями та естетизацією недосконалості. Переступивши через міленіум, він працюватиме в кадрі переважно з різновидами психічних відхилень.

The Virgin Suicides

дата першого показу: 21.04.1999
режисер: Софія Коппола
жанр: мелодрама
у головних ролях: Джеймс Вудс, Кетлін Тернер, Кірстен Данст, Джош Гартнетт
Артур Сумароков:

Незайманки самогубці

«Незайманки-самогубці» Софії Копполи – один із перших фільмів, які без озирання на чоловічий досвід репрезентують жінок у голлівудському кіно. На тлі, наприклад, повної male gaze стрічки «Перерване життя» Джеймса Менголда дебютна робота Софії Копполи виділяється своїм гучним голосом. Вона говорить не тільки про проблеми молодих людей на етапах свого дорослішання, але насамперед – про жінок, які завжди перебували в тіні сильніших чоловічих персонажів. Само собою, феміністську риторику Копполи не можна назвати надто очевидною, однак трохи змінити ландшафт незалежного Голлівуду на користь найбільш гнобленої групи їй усе ж вдалося.

Star Wars. Episode I. Phantom menace

дата першого показу: 16.05.1999
режисер: Джордж Лукас
жанр: фантастика
у головних ролях: Юен Мак-Грегор, Наталі Портман, Ліам Нісон
Юрій Самусенко:

Зоряні війни: Прихована загроза

Навряд хтось із прихильників «Зоряних війн» вірив, що це станеться, але за 15 років після «Повернення джедая» на екрани повертається й уся сага про далеку-далеку Галактику. У режисерському кріслі – її творець Джордж Лукас, який ламає власний канон, поступово заміняє лялькових персонажів на CGI та починає трилогію про соціополітичні передумови утворення Імперії. Таке рішення не влаштовувало фанатів і вони зробили рознос режисеру не лише за втрату потенціалу, але й за Джа-Джа Бінкса, якого несправедливо вважають найгіршим прибульцем франшизи. Та є й хороші враження, адже «Прихована загроза» подарувала безліч мемів, гонки на Татуїні та найбільш колоритного (в усіх значеннях цього слова) поганця Дарта Мола.

L' Humanité

дата першого показу: 17.05.1999
режисер: Брюно Дюмон
жанр: детективна драма
у головних ролях: Емануель Шотте, Северіна Канеель, Філіпп Тюльє
фестивальна історія:
  • Гран-прі, призи за найкращу чоловічу та жіночу ролі у Каннах
Артур Сумароков:

Людяність

«Людяність» Брюно Дюмона – повільне й болісне кіно, якому гостро не вистачає повітря. Режисер ніби викачав із простору стрічки будь-яку можливість вільного дихання, помістивши всіх героїв у задушливу, густу атмосферу безнадії. Для Дюмона ця картина ключова в його фільмографії, дарма що лише друга в роботі. У цій драмі він поєднує непоєднуване: шокові прийоми французького екстремального кіно й неспішну поетику кінематографа Робера Брессона. До речі, Брессон, врешті-решт, перемагає.

Ghost Dog: The Way of the Samurai

дата першого показу: 18.05.1999
режисер: Джим Джармуш
жанр: кримінальна драма
у головних ролях: Форест Вітакер, Джон Тормі, Генрі Сільва
Юрій Самусенко:

Собака-привид: Шлях самурая

Джим Джармуш традиційно показує свій новий фільм у Каннах і повертається додому без нагороди, але з культовою стрічкою в доробку. Чи ми засмучені таким станом справ? Аж ніяк! «Собака-привид» – це гангстерська драма, що надсилає привіти «Самураєві» Жана-П’єра Мелвіля та цілому жанру «одного воїна проти орди». Дія розгортається навколо найманого вбивці, який живе за власним кодексом і правилами. Як і завжди, медитативне кіно Джармуша б’є в ціль своїм розміреним темпом та органічним Форестом Вітакером. На жаль, серед згадуваної фільмографії режисера стрічка з’являється нечасто. Утім, на хвилі популярності «Матриці» та бойових мистецтв, «Собака-привид» актуалізує кодекс честі й самурайську самотність. А також нагадує про довершений аудіовізуальний стиль Джармуша, який переосмислює творчість Мартіна Скорсезе, Браяна де Пальми та Френсіса Копполи з азійським колоритом у безіменному місті.

Dogma

дата першого показу: 21.05.1999
режисер: Кевін Сміт
жанр: комедія
у головних ролях: Бен Аффлек, Метт Деймон та Кріс Рок
Юрій Самусенко:

Догма

Пам’ятаєте, як Кевін Сміт висміював церкву, політкоректність та бульдозером пройшовся сімейними цінностями? Так-так, це було задовго до зйомок посередніх серіалів для телеканалу The CW. «Догма» може здатися дивним винятком серед гучних фільмів у 1999 році, але насправді прем’єра супроводжувалася скандалом. Покази штурмували християнські фундаменталісти не менше, ніж «Страсті Христові» за 5 років. Сміт по-дитячому постібався над сюжетними дірками в Біблії та зробив те, що давно варто було зробити: Аланіс Моріссетт грає бога, а Алан Рікман не соромиться показати відсутність геніталій у ролі архангела Метатрона. У такій дикій суміші навіть Джей та Мовчазний Боб губляться на другорядних ролях. Сьогодні такий гумор здається поверхневим і зовсім не гострим, але для 1999 року це був сміливий крок, який потім підхопили творці «Південного парку» та «Гріфінів».

Rosetta

дата першого показу: 22.05.1999
режисер: Брати Дарденн
жанр: драма
у головних ролях: Емілі Дек’єнн, Фабриціо Ронджоне, Олів’є Гурме
фестивальна історія:
  • Золота пальмова гілка, Приз за найкращу жіночу роль, Приз екуменічного журі  у Каннах
Артур Сумароков:

Розетта

Брати Дарденн знімають один і той самий фільм протягом усієї своєї сорокарічної кар’єри в кіно, і, якщо нещодавній «Молодий Ахмед» можна вважати натуральним анекдотом, то нагороджена «Пальмовою гілкою» соціальна драма «Розетта» уникає спекуляції і вкрай позбавлених смаку сюжетних ходів. Як і «Дитина», це насамперед соціальний коментар до реальної дійсності, актуальний і досі. Але наприкінці дев’яностих стрічку зробили майже документальною з погляду авторського занурення в проблеми безробітних європейців. До того ж, відверто лівий політичний дискурс братів у «Розетті» виглядає доречним і адекватним до історії головної героїні, яка не належить ні до прекаріату, але пролетаріату.

American Pie

дата першого показу: 09.07.1999
режисер: Пол і Кріс Вайци
жанр: комедія
у головних ролях: Джейсон Біггз, Шон Вільям Скотт і Тара Рід
Юрій Самусенко:

Американський пиріг

Окей, зараз «Американський пиріг» має суто ностальгійну цінність, адже переглядати його після 20 років майже неможливо. Він уже не здається такою ж розкутою молодіжною комедією, як у буремному 1999. Та для свого жанру стрічка Пола та Кріса Вайців відкрила портал у фінансове збагачення. Насправді без «Американського пирога» не з’явилися би фільми з Ештоном Кутчером, Джейсоном Сіґелом та ще безліччю серіальних акторів. А ще це кіно запустило тренд на кінотеатральний реліз перших частин та випуску наступних на відеоносіях. Ми вже не говоримо про сексуальну розкутість «Американського пирога», який дозволив вільно говорити про сексуальну освіту в поколінні міленіалів. 

Eyes Wide Shut

дата першого показу: 16.07.1999
режисер: Стенлі Кубрик
жанр: еротичний трилер, драма
у головних ролях: Ніколь Кідман, Том Круз, Сідні Поллак
фестивальна історія:
  • Приз Французького синдикату кінокритиків за найкращий іноземний фільм
Артур Сумароков:

Із широко заплющеними очима

Цей фільм став епітафією не тільки до шлюбу Тома Круза й Ніколь Кідман, а і самому Стенлі Кубрикові, що взявся за екранізацію «Новели про сни» Артура Шніцлера. Сомнамбулічна стилістика «Із широко заплющеними очима» лише відображає той внутрішній стан рваної комунікації між головними героями, зі шлюбу яких зникла пристрасть, а місце її зайняла нудьга й мало не ненависть один до одного. Віддаючи численні привіти жанру еротичного трилера, «Із широко закритими очима» радше успішно закриває жанрові гештальти екзистенційної драми, оповідаючи про нічну одіссею чоловіка до самого себе. Втім, для масової культури останній фільм Кубрика запам’ятався насамперед численними теоріями заговору щодо подій у стрічці, яка, до речі, стала найбільш касовою в кар’єрі Стенлі Кубрика.

The Sixth Sense

дата першого показу: 2.08.1999
режисер: М. Найт Ш’ямалан
жанр: психологічний трилер
у головних ролях: Брюс Вілліс, Гейлі Джоел Осмент, Тоні Коллетт
фестивальна історія:
  • 6 номінацій на «Оскар»
  • премія Сатурн за найкращий фільм жахів
Сергій Рафальський:

Шосте відчуття

По-перше, це фільм, із якого насправді почалася голлівудська кар’єра М. Найта Ш’ямалана як старанного послідовника методів Альфреда Гічкока та Стівена Спілберга. По-друге, саме в цій картині Брюс Вілліс заявив про себе в якості серйозного драматичного актора, вийшовши за межі амплуа «хлопця-який-рятує-світ» та героя кримінальних фільмів.

Передивляючись «Шосте відчуття», спробуйте насолодитися процесом ошукання під час поступового руху від одного поворотного пункту до іншого. А також майстерною грою постановників зі світлом і тінню, яка присипляє увагу перед фінальним твістом.

Being John Malkovich

дата першого показу: 02.09.1999
режисер: Спайк Джонз
жанр: фантастична комедія
у головних ролях: Джон К'юсак, Камерон Діас, Джон Малкович
фестивальна історія:
  • Кінопремія «Вибір критиків» у номінації «Найкращий прорив року»
  • Кінопремія «Незалежний дух» в номінації «Найкращий дебютний сценарій»
     
     
     
Артур Сумароков:

Бути Джоном Малковичем

У «Бути Джоном Малковичем» Чарлі Кауфман і Спайк Джонз придумали постіронію до того, як саме це явище оформилося в щось більш-менш виразне в десяті роки. Максимально ексцентричний і сюрреалістичний, фільм «Бути Джоном Малковичем» відкрив Голлівуду, та й не тільки йому насправді, сценариста Чарлі Кауфмана, який зайнятий деконструкцією реальності й самого себе, не боїться бути надмірно відвертим і абсолютно не вписуватися в які б то не було стандарти. Зрештою, «Бути Джоном Малковичем» – це чи не найголовніша сардонічна історія про самоідентифікацію з усіх можливих, з огляду на що «бути» не завжди означає «бути кимось насправді».

个都不能少

дата першого показу: 07.09.1999
режисер: Чжан Імоу
жанр: драма
у головних ролях: Вей Мінжі, Жан Хуік
фестивальна історія:
  • «Золотий лев»
  • UNICEF award у Венеції
Артур Сумароков:

Ні одним менше

Екранізація оповідання Ши Сяншен «Сонце в небі» режисером Чжаном Імоу вийшла на перетині типового китайського історично-патріотичного кіно та звичного для режисера кінематографа поетичного, гуманістичного та багато в чому полемічного з державною ідеологією. «Ні одним менше» – і кінороман виховання, і драма дорослішання, і антропологічне дослідження людської поведінки в екстремальних умовах. Заразом Чжан Імоу не експлуатує надмірно екзотику китайської фактури. Насамперед постановник зосередився на долі головної героїні та її учнів.

American Beauty

дата першого показу: 08.09.1999
режисер: Сем Мендес
жанр: драма
у головних ролях: Кевін Спейсі, Аннетт Бенінг, Тора Берч
фестивальна історія:
  • 4 «Золоті глобуси»
  • 5 «Оскарів», зокрема і за найкращий фільм
  • 6 премій «БАФТА»
  • приз за найкращий фільм на кінофестивалі у Торонто
Артур Сумароков:

Краса по-американськи

«Красу по-американськи» Сема Мендеса доречно порівнювати з «Бійцівським клубом». Мендес так само чіпляється за кризу маскулінності, дозволяючи собі як режисерові, набагато менше маневрів, ніж Фінчер. Практично відразу розібраний на цитати, особливо в рекламній індустрії, дебютний фільм Мендеса одночасно є  соціальною драмою та екзистенціальною комедією. Ця комедія ховається у відсутності краси в житті американського обивателя, який бунтує так, як він може, і який згодом програє по всіх фронтах.

Fight club

дата першого показу: 10.09.1999
режисер: Девід Фінчер
жанр: трилер
у головних ролях: Бред Пітт, Едвард Нортон та Гелена Бонем Картер
фестивальна історія:
  • Премія «Оскар» за найкращий звуковий монтаж
     
  • Премія Гільдії художників-костюмерів США у номінації «Досконалість в дизайні костюмів у сучасному фільмі»
Юрій Самусенко:

Бійцівський клуб

Таке рідко трапляється, щоб автор книжкового першоджерела думав про екранізацію краще, ніж про власний твір. Чак Поланік дійсно вважає фінал кіношного «Бійцівського клубу» кращим за свій. Та головна цінність стрічки Фінчера все ж у її оригінальності – на противагу всім трилерам та бойовикам про роздвоєння особистості. На Венеційському кінофестивалі фільм сприйняли не вельми вдячно, але з виходом на DVD він зазнав статусу культового. Чому? Невдала маркетингова кампанія зруйнувала потенціал Фінчера, але кожен перегляд дійсно відкривав нові грані «Бійцівського клубу». Його можна вивчати не лише як маніфест проти консюмеризму, але і як посібник зі створення фільму за романом, який неможливо екранізувати.

The Limey

дата першого показу: 08.10.1999
режисер: Стівен Содеберг
жанр: кримінальний детектив
у головних ролях: Теренс Стемп, Леслі Воррен, Луїс Гузман, Баррі Ньюман
Артур Сумароков:

Англієць

«Англієць» Стівена Содерберга – фільм, абсолютно недооцінений у рік свого релізу. Вічний експериментатор Содерберг, у дев’яностих зняв як безумовний хіт «Поза полем зору», так і абсолютно божевільний «Шизополіс». У «Англійці» він звертається до жанру сучасного нуару, повністю відмовившись від лінійної розповіді, й дає волю майже всім своїм монтажним пошукам. Культовий статус до фільму прийшов пізніше, у нульових роках, коли жанр неонуару вже зовсім перетворився на абсурдний комікс на кшталт «Міста гріхів», тільки от Содерберг був першопрохідцем.

Молох

дата першого показу: 13.10.1999
режисер: Олександр Сокуров
жанр: драма
у головних ролях: Леонід Мозговий, Олена Руфанова, Ірина Соколова
фестивальна історія:
  • нагорода за найкращий сценарій у Каннах
  • 2 премії на «Кінотавр» в Сочі
  • 4 премії «Золотий овен»
Артур Сумароков:

Молох

Нагороджений за найкращий сценарій у Каннах, «Молох» Олександра Сокурова робить те, що досі викликає відчуття повного протиріччя – робить звичайною людиною Адольфа Гітлера. Хоча, режисер і переміщує його та Єву Браун в абсолютно мертвецький морок їхнього буття, звідки в них уже не буде повернення. Перший фільм із Сокурової антитоталітарної трилогії, «Молох» безжалісний зі своїм глядачем навіть не через авторські недомовленості. Слова зайві, коли в картині просто беззвучно проговорюється вирок історії.

Bringing out the dead

дата першого показу: 22.10.1999
режисер: Мартін Скорсезе
жанр: трилер
у головних ролях: Ніколас Кейдж, Патриція Аркетт, Джон Гудмен
Юрій Самусенко:

Воскрешаючи мерців

Розумієш, наскільки вибуховим був 1999 рік, якщо Мартін Скорсезе покликав до себе Ніколаса Кейджа. Ймовірно, це найбільш депресивний фільм від Марті, адже дія розгортається навколо водія «швидкої», який бачить мертвих людей. Монтаж «Воскрешаючи мерців» заслуговує окремої розмови – в ньому неначе живе рок-н-ролл. Додайте до цього божевільну посмішку Кейджа, який уже перейшов межу нервового зриву, і буде вам яскравий приклад нуарної трагедії. Це не найкращий фільм у фільмографії обох, але він чудово підкреслює можливості актора та режисера. Вони люблять знімати кіно про божевільних самітників-месій. А перед новим тисячоліттям, що позначене страхами суспільства через можливий кінець світу, «Воскрешаючи мерців» узагалі скидається на сумне знамення, що справджується хіба що в очах безумців.

Man on the moon

дата першого показу: 07.12.1999
режисер: Мілош Форман
жанр: драма
у головних ролях: Джим Керрі, Денні ДеВіто, Кортні Лав
фестивальна історія:
  • «Срібний ведмідь» у номінації «Найкращий режисер»
  •  «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль 
Юрій Самусенко:

Людина на Місяці

Хіба можна уявити драму з Джимом Керрі та саундтреком від R.E.M.? Та коли за справу береться Мілош Форман, то стають можливими будь-які переосмислення жанру. Щоправда, для режисера знімальний процес був справжнім пеклом (див. документалку «Джим та Енді»), адже Керрі розійшовся на повну, провокуючи акторів та команду фільму на конфлікти. Він занадто вжився в образ коміка Енді Кауфмана, чим довів до сліз навіть батьків померлого. Поки що Керрі не зіграв у повному метрі кращої ролі, хоча прихильники «Вічного сяйва чистого розуму» можуть зі мною не погодитися. На зламі тисячоліть «Людина на місяці» демонструє давно вже визнану думку: найкращі коміки народжуються з найкращих трагіків.

The Green Mile

дата першого показу: 10.12.1999
режисер: Френк Дарабонт
жанр: містичний трилер
у головних ролях: Том Генкс, Девід Морс, Бонні Гант, Майкл Кларк Дункан 3 «Сатурн»
фестивальна історія:
  • 4 «Оскари»
    Премія Гільдії кіноакторів США за найкращий акторський склад
  • Премія «Золотий глобус» за найкращу чоловічу роль другого плану
  • Кінопремія «Вибір критиків» у номінації «Найкращий фільм»
Артур Сумароков:

Зелена миля

Стівена Кінга екранізують багато, зі задоволенням, але не завжди якісно. «Зелена миля» Френка Дарабонта – рідкісний виняток із правила, і фільм, який на рівних із «Втечею з Шоушенка», перевідкриває Кінга глядачеві. Максимально академічна, знята в дусі класичного Голлівуду – «Зелена миля», мабуть, ніколи не залишить списки найбільш несамовитих фільмів. І це цілком зрозуміло, адже картина Дарабонта – рідкісної переконливості гуманістичне кіновисловлювання, яке протягом великого хронометражу жодного разу не перетворюється в надмірно сентиментальну й маніпулятивну розповідь. Та й після Дарабонта ніхто так дослівно не перекладав прозу Кінга на мову кіно.

Fantasia 2000

дата першого показу: 17.12.1999
режисер: Ерік Голдберг, Джеймс Алгар, Дон Ган, Gaëtan Brizzi, Hendel Butoy, Pixote Hunt, Френсіс Глебас, Paul Brizzi
жанр: анімація
Анна Шакун:

Фантазiя 2000

У 1940 році Волт Дісней випустив анімаційний фільм, який найточніше відображав сутність науки психосемантики. Дев’ять історій, непов’язаних між собою, були створені завдяки натхненню класичною музикою – від простих графічних ритмів, що ілюстрували звуки, до повноцінних сюжетів, які можна уявити, прослуховуючи композицію. Спершу проєкт планувався як серія анімацій, та його прем’єра була сприйнята глядачами сухо. До того ж, у оригінальній анімації Діснея було чимало расистських висловлювань, які пізніше вирізали з картини. Авангардистську «Фантазію» оцінили значно пізніше, визнавши одним із найсміливіших експериментів мультиплікатора.

Наприкінці тисячоліття студія Disney повернулася до початкового задуму та випустила продовження анімації. «Фантазія 2000» – це так само непов’язані сюжетом анімаційні історії в супроводі класичної музики. Також, у анімацію додали і знаковий для першої частини сюжет про Міккі Мауса – «Учень чарівника». Стрічку створили з революційною тоді технологією поєднання класичної анімації та комп’ютерної графіки. Перші покази відбулися за участі живого симфонічного оркестру, тому викликали цікавість у кінотеатрах. Їх проводили в нових залах IMAX з потужним ефектом присутності.

Magnolia

дата першого показу: 17.12.1999
режисер: Пол Томас Андерсон
жанр: драма
у головних ролях: Том Круз, Філіп Сеймур Гоффман, Джуліанн Мур
фестивальна історія:
  • «Золотий ведмідь»  Берлінале
Юрія Самусенко:

Магнолія

І знову в нашому топі не найкращий фільм режисера, але доволі знаковий, щоби його пропустити. Тим паче, сам Пол Томас Андерсон вважає «Магнолію» найкращою стрічкою у своїй фільмографії. Складна історія з десятком персонажів, сюжетні лінії яких перегукуються одна з одною (часом із біблійними мотивами) триває три години. Але за цей час встигаєш повернути віру в талант Тома Круза, усвідомити чарівність Джона Райлі та просякнутися ностальгією за ролями Філіпа Сеймура Гоффмана. Це надто амбітний проєкт, який аудиторія зрозуміла не до кінця, але почала цінувати більше згодом. Апокаліптичні мотиви та конечність людського життя режисер проговорює в кожному кадрі. Проте, оцінили такий меседж лише на Берлінале – «Магнолія» отримала головну нагороду кінофестивалю, хоча прихильники Пола Томаса Андерсона досі згадують насамперед «Майстра», «Нафту» або «Ночі в стилі бугі».

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

Залиште коментар

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: