Несвятий Disney

Корпорація зла?

«Компанія Волта Діснея» упродовж декількох десятиліть є головним синонімом масового кінопродукту для найбільш вдячної та невибагливої публіки – дітей до 16 років та їхніх батьків. Будучи одним із флагманів світової кіноіндустрії, «Компанія Волта Діснея» ніколи не була застрахована від різноманітних контроверсійних моментів у своїй історії. Деякі з них непозбувно бентежать навіть після багатьох років після скандалів. І мова тут не тільки про діснеївську анімацію, що сьогодні виглядає морально, етично й художньо застарілою.

1941 рік – страйк аніматорів

У 1941 році, після завершення роботи над картиною «Білосніжка», штатні аніматори студії не отримали ані краплі відсотка від величезного прибутку стрічки. Адвокат Волта Діснея Гюнтер Лессінг не хотів іти на перемовини з аніматорами, зрештою, як і сам Дісней. Протест очолив Арт Беббіт, який незабаром приєднався до Гільдії анімації Америки. Варто зазначити, що більшість співробітників компанії не були членами цієї гільдії, і приєднання Беббіта до неї стало однією з підстав для його звільнення зі студії. Це рішення керівництва викликало дев’ятитижневий страйк без винятку всіх аніматорів. Під тиском громадськості й акціонерів Волт Дісней погодився на мирову, та йому не вдалося втримати частину аніматорів від переходу на інші студії, де умови були більш лояльними.

Дісней і тварини

Ставлення мишачої корпорації до тварин під час виробництва окремих продуктів заслуговує на окрему увагу. Режисер Джеймс Алгар під час зйомок документального фільму «Біла пустка» (1958 рік) перекупив лемінгів у дітей інуїтів, щоби потім скинути звірят зі скелі й відзняти це нібито масове самовбивство на камеру. Режисерські методи Алгара викрили в 1983 році завдяки «Канадській Телерадіомовній Корпорації». На той момент «Білу пустку» уже відзначили «Оскаром» і премією Берлінського кінофестивалю, також вона ввійшла в класичний каталог «Діснею». 

Тематичний парк «Discovery Island» існував заледве понад десять років, але насправді він запам’ятався гучним скандалом із масовим відстрілюванням птахів на території парку. Куратор зоологічного парку регулярно наказував відстрілювати «зайву», на його думку, пташину популяцію. «Компанія Волта Діснея» була вимушена визнати факти жорстокого ставлення до тварин на території свого тематичного парку, виплатити $10000 компенсації штату Флорида та пожертвувати ще $75000 на освітню програму зі захисту тварин.

Утім, на цій справі проблеми «Діснею» зі зоологічними тематичними парками не закінчилися. «Disney’s Animal Kingdom» мав стати наймасштабнішим зоологічним парком корпорації, і його відкриття в 1998 році рекламувалося з небаченим шиком. Однак, у перші дні його існування повідомили про 12 смертельних випадків із тваринами. За даними Міністерства сільського господарства США, загалом 29 тварин загинули по дорозі в парк або після прибуття туди. Здебільшого тварини гинули через тотальну халатність співробітників парку, проте до повноцінної кримінальної справи не дійшло – «Disney’s Animal Kingdom» незабаром переорієнтувався, перетворившися на тематичний парк «Pandora – The World of Avatar».

Дісней і контраверсійні фільми

«Фантазія» – один із безумовних шедеврів у історії «Діснею» – не уникла скандалу, пов’язаного зі стереотипним зображенням афроамериканців. Спочатку у фільмі була сцена, де афроамериканський кентавр Соняшник робив манікюр білому кентавру. Білого кентавра зобразили цілком привабливим, а от Соняшник здавався набором соціальних і расових кліше. У відреставрованій версії мультфільму 2000 року цей делікатний момент просто вирізали.

Суперечки довкола образу Моани в 2016 році нагадали ще один сучасний расовий скандал, пов’язаний із новою продукцією корпорації. Чи ви чули щось про шоу «Софія Перша»? Якщо ні, це зовсім не дивно, адже анімаційний серіал, присвячений першій латиноамериканській принцесі, недовго прожив за виною самої корпорації. Вона практично відразу відмовилася позиціювати головну героїню як латиноамериканку. Ба більше, образ Софії критикували через те, що він був недостатньо латиноамериканським, і його доволі швидко значною мірою уніфікували, а саме шоу мімікрувало під десяток подібних. Тільки три роки потому «Дісней» представив Єлену – латиноамериканську принцесу, що чітко відбила культурний код Латинської Америки. 

Сексуальний аспект завжди тягне за собою масу гучних скандалів, особливо якщо мова йде про винятково дитячу продукцію. Хоча «Маппет-шоу» нерідко вирізнялося двозначністю свого змісту, у 2015 році цю двозначність вирішили посилити окремою програмою, що мала розкрити любовний бекграунд героїв. Особливу увагу надали історії жабеня Керміта та міс Піггі. Однак, шоу закінчилося, так і не почавшись. На стадії першого глядацького прогону новий продукт викликав масове обурення батьківських комітетів через «збочений зміст» і завелику кількість агресивно сексуального гумору. 

Також цікавою є історія створення еротичного трилера «Колір ночі» 1994 року, дистрибуцією якого на території США займалася дочірня «Компанії Волта Діснея» – «Hollywood Pictures». Картина опального режисера Річарда Раша, знята на хвилі успіху «Основного інстинкту» Пола Верговена, мала зрештою витіснити його за ступенем відвертості й заплутаності сюжету. Проте, незабаром вона ввійшла у виробниче пекло, результатом якого стала театральна версія, суттєво скорочена через надмірну відвертість сексуальних сцен. А втім, вона також викликала роздратовання з боку тих, хто вважав, що «Компанія Волта Діснея» не повинна мати стосунок до настільки «дорослого» жанрового кіно. Насамкінець, «Колір ночі» безжально провалився в домашньому прокаті, ударивши по репутації «Компанії Волта Діснея», а першочергово – по «Hollywood Pictures», що проіснувала зовсім недовго після цього. 

«Мені завжди було нудно просто заробляти гроші. Я хотів робити речі, створювати, запускати процеси. Гроші для мене мають значення тільки як засіб досягнення цих цілей», – казав Волт Дісней, і немає нічого аж такого дивного в тому, як його слова поступово почали розходитися з діями. Звісно, можна зараз називати «Компанію Волта Діснея» корпорацією зла, що займається дедалі масштабнішими завоюваннями територій власного впливу. Здається, що в глядача не залишається ніякого вибору (за винятком, хіба, тих чи інших стримінгових сервісів). І саме в цій політиці домінації мишачої корпорації ховається найбільша проблема, окрім тепер уже очевидного педалювання woke культури у своїй продукції. Усе це заразом із абсолютною відсутністю індивідуального стилю в режисерів, які тільки починають співпрацювати зі студією, що пожирає власні плоди.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

Залиште коментар

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: