Колін Фаррел народився 31 травня 1976 року в багатодітній родині в Дубліні. З юних років Фаррел відзначався вельми буйною вдачею, яка принесла йому чимало неприємностей з кримінальним душком. У 20 років Фаррел дебютує в кіно, у трилері «Зникнення Фінбара» з Джонатаном Ріс-Майерсом, проте роль виявляється настільки незначною, що при монтажі його героя просто вирізають з фільму. Аж до 1999 року Фаррел грав ролі другого, а то і третього плану у картинах, які залишалися практично непоміченими (як драма «Сира нафта» або міні-серіал «Баллікіссенджел»). Однак, у тому ж році Фаррел отримує роль в режисерському дебюті Тіма Рота «Зона бойових дій», відкриваючи собі шлях до Голлівуду.
Будинок на краю світу
A Home at the End of the World, 2004 рік, реж. Майкл Майєр
Роль: Боббі Морроу
До моменту виходу на екран адаптації однойменного роману Майкла Каннінгема, Фаррел встиг частково закріпитися в Голлівуді, зігравши в «Особливій думці» Спілберга, «Рекруті» з Аль Пачіно та трьох абсолютно різних картинах Джоеля Шумахера: «Країна тигрів», «Телефонна будка» і «Полювання на Вероніку». Поступово до актора стало липнути амплуа екшн-героя, і драма «Будинок на краю світу»,в першу чергу, продемонструвала, наскільки сильним може бути гра Фаррела в серйозних, актуальних драмах. А ще те, що актор здатний втілювати на екрані не тільки імпульсивних персонажів в бойовиках на зразок «S. W. A. T».
Новий Світ
The New World, 2005, реж. Терренс Малік
Роль: капітан Джон Сміт
Можна досить впевнено сказати, що у масштабній історичній драмі Терренса Маліка «Новий Світ» Фаррел, який постав у образі капітана Джона Сміта, певною мірою грав самого себе. Втім, бунтарство Сміта не виглядає якоюсь позою, і Фаррел ліпить образ свого персонажа, уникаючи зайвої експресії та пафосу. При цьому не перетягуючи на себе увагу від героя Крістіана Бейла.
Залягти на дно в Брюгге
In Bruges, 2007 рік, реж. Мартін МакДона
Роль: Рей
Сентиментальний кілер Рей з чорної комедії Мартіна МакДона «Залягти на дно в Брюгге» став, мабуть, найвпізнаванішою роллю Коліна Фаррела в нульових. При цьому він створює у фільмі героя, який, попри свій бекграунд, не викликає абсолютно ніякої антипатії, порівняно, припустимо, з Кеном (Брендан Глісон) або Гаррі (Рейф Файнс). Багатошарова драматургія МакДона, одначе, врівноважує у результаті всіх героїв. Водночас саме Рею судилося найглибше відчути всю повноту каяття в затишному пеклі Брюгге.
Сім психопатів
Seven Psychopaths, 2012 рік, реж. Мартін МакДона
Роль: Марті
Другий спільний фільм Фаррела зі знаменитим британським режисером і драматургом Мартіном МакДона, що не уникнув, втім, ряду критичних порівнянь з фільмами Тарантіно і Гая Річі (звісно, не на користь МакДона). Тим часом, в цій кримінальній комедії Фаррел лише частина досить потужного акторського ансамблю, разом з Семом Рокуеллом, Вуді Харрельсоном і Крістофером Уокеном. Марті, герой Фаррела, надмірно рефлексивний сценарист і частково – альтер-его самого МакДона, для якого «Сім психопатів» став не так черговою вправою у жанрі, як кінематографічним гіпертекстом, який увібрав у себе всі базові теми драматургії режисера.
Лобстер
The Lobster, 2015 рік, реж. Йоргос Лантімос
Роль: Девід
В антиутопії Йоргоса Лантімоса «Лобстер» Фаррел зіграв єдиного героя, у якого є ім’я, на тлі інших, позбавлених його з авторської волі. Але при цьому не позбавлених своїх соціальних ролей. Колін у цій стрічці спочатку здається персонажем виключно комічним, граючи насамперед виразною зовнішньою фактурою. Але з кожною хвилиною стрічки його Девід усе сильніше сприймається як герой справжнісінької грецької трагедії, піднесений під надто тонким шаром іронії, що це відразу не розпізнається.
