З самого дитинства Ізабелла Росселліні була під прицілом телекамер і уваги з боку преси, часто – відверто «жовтої». «Мої батьки полюбили один одного, будучи невільними від пут колишніх шлюбів і відносин. Це був скандал світового масштабу. Мою сестру, мого брата і мене – дітей гріха – переслідували папараці», – зізнавалася в інтерв’ю Росселліні. До кінематографа ж акторка, над якою вже автоматично нависала тінь великих батька і матері, прийшла досить пізно. Дебют відбувся в картині Вінсента Мінеллі «Справа часу» 1976 року, яка стала для знаменитого режисера останньою у кар’єрі. Роль Ізабелли у фільмі була незначна і, м’яко кажучи, не найяскравіша, позаяк у кадрі вдаліше виглядали Інгрід Бергман і Лайза Мінеллі. Проте акторську кар’єру було розпочато.
Синій оксамит
Blue Velvet, 1986 рік, реж. Девід Лінч
Роль: Дороті Валленс
Перша роль Росселліні, яка розкрила чи не весь її акторський потенціал. Пильно препарують жанр нуару, Девід Лінч в «Синьому оксамиті» акцентує значну увагу на образі Дороті, яка лише спочатку здається типовою для жанру femme fatale. Дороті у виконанні Росселліні – це і загублена на шляху додому з країни Оз дівчинка, яка стала жінкою; і жертва, залежна від свого мучителя; і, врешті-решт, муза самого Лінча, який поміщає її у свій хтонічний кошмар у світлі неону.
Родичі
Cousins, 1989 рік, реж. Джоел Шумахер
Роль: Марія
У романтичній комедії «Родичі» Джоела Шумахера Росселліні перевтілюється мало не у класичну героїню Голлівуду 30–40-х рр., заразом відкриваючись не тільки як драматична, але і як комедійна акторка. За всієї посередності фільму, який став римейком однойменної французької комедії, саме Марія у виконанні Росселліні приковує до екрана. У першу чергу, глибиною вимальовування своєї героїні, яка погоджується на інтрижку не тільки із почуття ризику, а і власної самодостатності.
Невинний
The Innocent, 1993 рік, реж. Джон Шлезінгер
Роль: Марія
Історична драма Джона Шлезінгера розповідає історію кохання і насильства на тлі Холодної війни. Шлезінгер, у 90-х частково здавши свої позиції як режисер, у даній роботі не впадає ні в сюжетну надмірність, ні у візуальний кітч. Він зняв виразний, хоч і вкрай старомодний фільм, у якому на першому плані знаходиться історія і герої в екстремальній ситуації. Росселліні тут грає разом із Ентоні Хопкінсом, і може здаватись, що він буде тягнути на себе усю глядацьку увагу, але, на щастя, героїня Росселліні (знову Марія, до речі) не ховається в тіні свого партнера. За її душевними метаннями, що межують з безглуздям і тверезим розрахунком, стежити настільки ж цікаво. Точніше, навіть більш цікаво.
Одіссея
The Odyssey, 1997 рік, реж. Андрій Кончаловський
Роль: Афіна
Високобюджетна екранізація епосів Гомера «Іліада» й «Одіссея», що стала головною телевізійною подією 1997 року. Афіна, яку зіграла Росселліні, позбавлена будь якого флеру божества, оскільки акторка прочитує міфологічний образ із точки зору земного і людського. Хитрість, підступність і непередбачуваність – ось ті риси, які присутні в Афіні, і які підкреслено точно зіграла Росселліні.
Коханці
Two Lovers, 2008 рік, реж. Джеймс Грей
Роль: Рут
Рут, мати героя Хоакіна Фенікса у драмі «Коханці» Джеймса Грея, виступає тією, кого можна назвати моральним камертоном цієї лаконічної, проте драматично насиченої картини. Попри те, що Ізабелла Росселліні перебуває в кадрі злочинно мало, вона створює яскравий образ матері, яка дуже прив’язана до свого сина. Сина, який заплутався в особистих стосунках.
