«Життя в мистецтві»: Лінч такий Лінч

Документальна стрічка про маестро більше скидається на його власний фільм

Ті, хто знайомі з творчістю Лінча хоча б на дрібку, давно затямили: маестро не любить роз’яснювати свої роботи і розкривати таємниці (почасти вигадані самими глядачами) – словом, вкрай не терпить усього цього в принципі. Ставлення режисера до перспективи авторських екскурсів власним доробком висвітлюють два епізоди його біографії. У першому роздратований величезною кількістю питань після виходу «Внутрішньої імперії» Лінч радить журналістам уявити, що він, Девід, давно вже вмер, отож, запитатися ні в кого і доведеться все ж думати самотужки. У другому – чинить куди витонченіше: у книзі «Спіймати велику рибу»  Лінч розповідає, ніби колись гортав Біблію і раптом знайшов рядок, що повністю пояснював увесь сенс «Голови-гумки», над якою він тоді працював. Здогадуєтесь, як режисер закінчив цей пасаж? Правильно: «Навряд чи я колись розповім, що то був за рядок». Що тут скажеш. Лінч такий Лінч.

Отож творці фільму вирішили не лупати ту скалу, а сконцентруватися на дитинстві та юності Лінча, які парадоксальним чином виявилися менш втаємниченими за його творчість. Тут і стає зрозумілим, що для автора «Твін Пікса» й «Малголленд Драйва» режисура є важливою, але все ж не пріоритетною галуззю, адже Лінч досі в міцних стосунках зі своїм першим коханням – живописом. Власне, живопису і поневірянням маестро в ніжному віці присвячена левова частка вражаючої документалки, що дивовижним чином змушує переосмислити самого Лінча та всю його творчість.

Колись після історії про Гічкока, котрого батько за дріб’язкову провину лишив у поліцейському відділку, глядачі начебто стали краще розуміти британського трікстера-мізантропа. Можливо, так само «Мистецьке життя» трохи наблизить нас до Лінча, хоча задачею фільму скоріш є альтернативна точка зору на культову постать. Можливо, Лінч зрозуміє прозорий натяк, мовляв, коли ти не знімаєш фільми – ми знімаємо фільми про тебе, і все ж подарує стражденому світові ще один повний метр. А поки дивитимемося «The Art Life», що підозріло скидається на стрічку самого маестро, який у кадрі тільки й робить, що невтомно працює. Та не над новим фільмом – над черговою картиною.

David Lynch: The Art Life
2016
режисер: Джон Нгуєн, Рік Барнс, Олівія Неєргард-Гольм
жанр: документалістика
країна: Франція

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: