Поки що важко сказати, чи можна назвати вдалим основний конкурс Венеції цього року. З одного боку покажуть нові фільми Стівена Содерберга, Джеймса Грея та Ноя Баумбаха, а з іншого – у лайнапі знайшлося місце режисерам, які давно вже не відвідують фестивалі, бо перейшли у жанрове чи мейнстримне кіно: Атом Егоян, Тодд Філліпс та Роман Полянський. Звісно, побачити стрічку про Джокера з рейтингом R у Венеції – це унікальний досвід. Втім, трейлери, постери та синопсиси не дають глядачам поки що нічого інформативного, за що можна зачепитися. Тому просто відпускаємо очікування і вирушимо з азартом гравця, якому неодмінно пощастить. Насправді йому вже пощастило, адже у конкурсі взяла участь копродукція України, Словаччини, Чехії та Польщі стрічка «Розфарбований птах» Вацлава Маргоула, а у програмі «Горизонти» покажуть антиутопічну «Атлантиду» Валентина Васяновича. Тож, перед усім, хочемо побачити реакцію зали на прем’єрні покази цих стрічок і поділитись враженнями.
Правда
The Truth, реж. Хірокадзу Кореєда
Подейкували, що новий фільм минулорічного переможця Канн відкриє кінофестиваль на Лазуровому березі й у 2019 році. Натомість Венеція забрала собі англо-франкомовний дебют Хірокадзу Кореєди, в якому знялися Кетрін Деньов, Жульєт Бінош та Ітан Гоук. У фільмі знову улюблена тема японця – традиційні сімейні цінності у дисфункціональній родині. За сюжетом зірка французького кіно зустрічається з донькою-сценаристкою та їхня конфронтація набуває все дужчих масштабів через постійні неврози обох і вихід мемуарів у персонажки Деньов. Важко гадати на кавовій гущі, чи цей фільм вдасться у Кореєди і він не повернеться з цими же мотивами у японське кіно, але зірковий каст та короткі терміни знімального процесу дійсно вражають.
Джокер
Joker, реж. Тодд Філліпс
Жодного разу фільм з коміксовим центральним персонажем не з’являвся в основному конкурсі Венеційського кінофестивалю. Ще й із рейтингом R. Тим паче знятий комедіографом, який заробив собі ім’я трилогією «Похмілля у Вегасі». Чи то перфоманс Хоакіна Фенікса настільки блискучий, чи відбіркова комісія скучила за Робертом де Ніро у ролі ведучого-коміка з часів фільму Мартіна Скорсезе, але карти розкладені на користь «Джокера». Режисер Тодд Філліпс неодноразово заявляв, що вони далеко відійшли від історії походження головного героя і зробили власну інтерпретацію персонажа. Такі заяви лише підігрівають інтерес до проєкту, адже зізнаймося, роль Джокера вже пасує Феніксу на відмінно. Гнітючий настрій трейлера, який ще й надсилає вітання «Таксисту», натякає на відсутність жодних зв’язків із всесвітом DC. Тому перепочинок від нескінченних баталій супергероїв у компанії Хоакіна Фенікса може бути приємною несподіванкою.
До зірок
Ad Astra, реж. Джеймс Грей
Бред Пітт сідає у космічний шатл, щоб віднайти свого батька. Той полетів на місію до Нептуна, аби знайти бодай якісь ознаки інтелекту у Всесвіті. Втім, його місія провалюється і тепер син змушений повернути батька та зрозуміти, в чому полягав провал. Зізнаймося, що трейлери та промо-кампанія дуже гучно натякають на вайб «Інтерстеллара» Крістофера Нолана, але режисер Джеймс Грей – це іншого поля ягода. Він закохав редакцію у стрічку «Загублене місто Z», яка відродила надію на жанрове пригодницьке кіно. Чим чорт не жартує, «До зірок» теж скидається на пригодницький фільм у космосі. Псують це відчуття лише асоціації з «Армагедоном» (Лів Тайлер знову у ролі дружини астронавта) та, власне, тим же «Інтерстелларом». Та ми все ж віримо, що Грей витонченіше працює з часом та простором та робить історію про пошуки батька глибшою за Маріанський жолоб.
Історія шлюбу
The Marriage Story, реж. Ной Баумбах
Минуло 40 років з часу виходу «Крамер проти Крамера» та 15 – з прокату «5х2» Франсуа Озона. Можливо, десятки років ми будемо рахувати і з часу виходу на Netflix «Історії шлюбу» – нового фільму Баумбаха, який полюбляє досліджувати стосунки людей всередині сім’ї. А якщо цю сім’ю грає Адам Драйвер та Скарлетт Йоганссон, готуйте свої хустинки. Враховуючи майстерність Баумбаха у написанні діалогів, розбиття сердець глядачів практично гарантоване. Реліз подвійного постера та двох трейлерів розкриває задум режисера, який покаже історію шлюбу та його розпад з двох точок зору. Перед релізом на стрімінговій платформі, стрічка ще буде подорожувати до кінофестивалів у Торонто та Нью-Йорку.
Про нескінченність
About Endlessness, реж. Рой Андерссон
Про новий фільм Андерссона відомо небагато. Він такий же короткий, як і попередні стрічки, попри іронічну назву. У ньому режисер навряд чи зрадить своєму стилю, тож чекаємо на довгі статичні кадри, які можна роздивлятися нескінченно. Концептуально Рой Андерссон не прив’язує цей фільм до минулої трилогії. Та це і не важливо. Шведа люблять у Венеції, тому його участь в основному конкурсі кінофестивалю складає неабияку конкуренцію всім без винятку учасникам. Тим паче ніхто так не працює з гротеском та комедією абсурду, як цей режисер. Принаймні, якщо Джокер не зможе вдало пожартувати, Андерссон візьме цю ініціативу на себе.
Почесний гість
Guest of Honor, реж. Атом Егоян
Раз на десять років Атом Егоян випускає стрічку, яка нагадує глядачу про його талант оповідача. У 1997 році вийшло «Хороше майбутнє», а у 2009 році – найбільш успішна з фінансової точки зору «Хлоя». Нова драма канадця апелює до теми аб’юзивності. Вчителька школи переходить дорогу своєму учню, отримує за це покарання та продовжує нищити залишки його емоційної стабільності. Ймовірно, режисер не відійде від трилерів, якими будує собі кар’єру останніх років десять, але участь в основному конкурсі Венеції свідчить, що принаймні у лайнап кінофестивалю він ще здатен потрапити.
Ема
Ema, реж. Пабло Ларраін
Після життєпису Джекі Кеннеді з Наталі Портман у головній ролі чилійський автор драматичних стрічок повертається на батьківщину. До того ж, знімає кіно вже іспанською мовою. У фільмі йдеться про пару, яка вирішує усиновити дитину, але це рішення руйнує їх шлюб. Так, тема невдалого шлюбу набуває особливого розголосу в основному конкурсі Венеції. Втім, для Пабло Ларраіна ця історія може бути таким собі поверненням до власних коренів, адже він може перетворити суто локальну історію скорботи на універсальну та впізнавану.
Пофарбоване пташеня
The Painted Bird, реж. Вацлав Маргоул
Екранізація однойменного роману Єжи Косінські пройшла сильне випробування у виробництві. Зйомки тривали близько 16 місяців на 43 локаціях. Історія розгортається навколо маленького хлопчика, якого під час війни батьки відправили до тітки. Тітка помирає, хлопчик залишається сам у світі, сповненому ненависті до таких, як він. На другому плані помітні Удо Кір, Стеллан Скашгорд та Гарві Кейтель. Тож вражаючий кастинг, атмосферний трейлер, що нагадав нам про існування «Іди та дивись», та участь України у виробництві такої масштабної драми, посунули стрічку у нашу добірку найбільш очікуваних.
Офіцер та шпигун
Officer and Spy, реж. Роман Полянський
Полянський не припиняє знімати французькі драми, та цього разу взявся за сумнозвісну справу Дрейфуса. Мова йде про капітана Альфреда Дрейфуса, якого французькі військові у 1884 році звинуватили у шпигунстві на користь Німецькій імперії. Покаранням було довічне заслання до острова Диявола. Здавалося, що після всіх скандалів навколо Полянського, його теж запроторять до умовного заслання, та режисер все-таки представляє свій новий фільм у Венеції, а головну роль у ньому грає Жан Дюжарден. Не знаємо, чи збирається поляк змінювати хід історії у справі Дрейфуса, але якщо він бачив «Одного разу в… Голлівуді», то, ймовірно, спокуса у нього є.
Пральня
The Laundromat, реж. Стівен Содерберг
Довгий час ця стрічка мала назву «Панамські папери». Та, позаяк речі у цьому світі швидкоплинні, як процес монтажу у Содерберга, то і титр змінився на більш таємничий. Меріл Стріп грає жінку у відпустці, яка випадково потрапляє у центр подій, пов’язаних із витоком сенсаційної інформації про офшори політиків та публічних діячів. Мова йде про компанію Mossack Fonseca, яка допомагає знаменитостям та можновладцям ухилятися від сплати податків. На головних ролях також самі знаменитості: Том Генкс, Гері Олдмен, Антоніо Бандерас, Шерон Стоун та Джеффрі Райт. Стівен Содерберг знімає конспірологічних «друзів Оушена»? Схрестили пальці.
Сіберг
Seber, реж. Бенедикт Ендрюс
Акторка Джин Сіберг була символом Нової французької хвилі. Її обожнювали Жан-Люк Годар та Клод Шаброль. Та поступово слава змінилася на ненависть. Сібрег морально та фінансово підтримувала рух «Чорна пантера» в Америці, за що її люто зненавиділи в Європі. Постійна депресія, алкоголь та наркотики довели її до самогубства. У фільмі Ендрюса Джину Сіберг грає Крістен Стюарт, яка і зовні трохи схожа на неї, але певною мірою пройшла шлях цієї акторки навпаки. Спочатку були «Сутінки», а потім європейські нагороди за роль у фільмі Олів’є Ассаяса. Тож такий погляд від режисера «Уни» на трагічну роль Сіберг може бути вельми проникливим.
Державні похорони
State Funeral, реж Сергій Лозниця
Поки європейські режисери знімають по одній стрічці у рік, ми ще вряди-годи дивуємось. Сергій Лозниця іноді випускає по три, при цьому на якість це жодним чином не позначається. «Державні похорони» – вже другий монтажний фільм у Венеції після «Процесу». Мова йде про похорони Йосипа Сталіна у 1953 році та їхній вплив на суспільство. Насправді ж це поховання тоталітарної держави. Наразі Лозниця займається детальним реставруванням хроніки, щоб показати фільм венеційській аудиторії у найкращій якості.
Атлантида
Atlantis, реж. Валентин Васянович
«Рівень чорного» дав зрозуміти, як майстерно Валентин Васянович вміє впоратися з непрофесійним актором. «Атлантида» теж складається з непрофесіоналів кіно, але професіоналів своєї справи. Навколо справжні військові, парамедики та добровольці. Дія відбувається у напівзруйнованому місті після повернення непідконтрольного Донбасу до складу України. Місцеві жителі втратили роботу, великі підприємства зачиняються і тепер варто зрозуміти, як впоратися з новою трагедією. «Атлантида» Васяновича стала переможцем дев’ятого конкурсу Держкіно. Стрічка вперше представить Україну в програмі «Горизонти», яка відображає естетичні та експресивні тенденції у сучасному кіно. Врешті-решт це перший повний метр незалежної України у Венеції, тож пишаємось вже досягнутим результатом.
Король
The King, реж. Девід Мішо
Після тріумфу минулого року Netflix міцно вхопився за можливість показувати своє кіно у Венеції. Тож слідом за показами кількох проєктів стрімінгу, тут відбудеться прем’єра і нового фільму з Тімоті Шаламе, Робертом Паттінсоном та Джоелем Едгертоном. Музику написав Ніколас Брітелл, який довгий час співпрацює з Баррі Дженкінсом («Місячне сяйво», «Якби Білл-стріт могла говорити»). У списку продюсерів відразу помітно ім’я Бреда Пітта, який разом із режисером Девідом Мішо допоміг зробити «Військову машину» – непоганий трилер\чорна комедія про пристрасть до своєї роботи. Начебто зібралась хороша колода карт для того, щоб виграти партію. Не вистачає лише імені Вільяма Шекспіра, адже у фільмі йдеться про Генріха IV. Та не переймайтесь, бо сценаристи взяли за основу відразу три п’єси класика.
Мартін Іден
Martin Eden, реж. П’єтро Марчелло
Що таке амбіція? Коли дебютант у повному метрі береться екранізувати найславетніший роман Джека Лондона, то це, звісно, цікаво. Але коли цей режисер ще й переносить дію роману в Італію, то як казав Леонардо Ді Капріо у «Джанго вільному»: «You had my curiosity, but now you have my attention». Жодних суперзірок у кадрі, зйомки на зернисту плівку з домінантними блакитними кольорами. Таким П’єтро Марчелло побачив «Мартіна Ідена» у своїй уяві. Навіть якщо йому не вдасться перенести перфекціонізм свого протагоніста у велике кіно, завжди можна повернутися до книги. Та сподіваємось, що такого не станеться.
Бонус
Новий Папа
The New Pope, реж. Паоло Соррентіно
Де другий сезон «Молодого Папи?» – запитувалися прихильники Паоло Соррентіно та Джуда Лоу. Особливо гостро це питання постало при виході «Сільвіо та інші» про життя Берлусконі та його оточення, адже всі чекали другого сезону, а не байопіку про політика. Потім у мережі почали з’являтися кадри з Джоном Малковичем в одязі Папи Римського і питань стало ще більше. Насправді ж «Новий Папа» – це восьмисерійне продовження того самого серіалу від HBO та Sky, який поповниться новими інтригами та героями. Наприклад, вже відомо про появу Шерон Стоун та Мерліна Менсона. Що ж насправді готує Соррентіно з таким кастингом, поки невідомо. У Венеції він збирається показати другу та сьому серії, наслідуючи Рефна у Каннах, якому було відверто начхати на послідовність історії. Однак італієць міг змонтувати і новий сюжет з двох серій.
