Після півтора року суворих обмежень фестивальне життя відновлюється. Венеційський кінофестиваль подав приклад ще у 2020, першим провівши офлайн-подію. Цього ж року організатори анонсували розкішну програму з очікуваними світовими прем’єрами та трьома фільмами з українським фінансуванням. Позаяк карантинні обмеження вже дозволяють планувати подорожі за кордон, час подумати про мандрівку до найстарішого кінофестивалю.
Майже весь час існування Венеція й Канни змагаються за пальму першості та ділять зони впливу на кінофестивальній мапі світу. Канни лишаються недоступними для широкого загалу, в той час, як Венеція з радістю відчиняє двері не тільки професіоналам, а й пересічним глядачам. І це виявляється не лише в можливості потрапити на покази, але й у доборі програми.
Щоби не розгубитися, коли вперше потрапите на фестиваль – а зробити це зовсім легко – Moviegram розповідає, як він влаштований, і дає поради з власного досвіду, як зробити цю подорож комфортнішою. На фестивалі можливі певні оновлення, але більшість інформації є актуальною й на поточний рік.
Акредитація
Подати заявку на акредитацію та дізнатися про вимоги можна на офіційному сайті. Там же можете придбати квитки на покази, якщо не плануєте отримувати фестивальний бейдж. Не поспішайте гортати далі, якщо не маєте стосунку до кіноіндустрії. Венеційський кінофестиваль надає можливість студентам будь-якого напряму навчання, а також усім, кому не виповнилося 26, можливість отримати бейдж за ціною 40-50 євро. Додатково отримуєте можливість забронювати житло в університетському гуртожитку.
Переліт і помешкання
Дістатися до Венеції досить просто – є прямі рейси Wizz air зі зручним розкладом. Але потім необхідно їхати поїздом чи автобусом ще близько години, оскільки прилітають вони в невеличке містечко Тревізо, що за 40 кілометрів від Венеції. Або обирайте безліч інших варіантів дістатися до основного аеропорту Венеції Марко Поло.
Карантинні обмеження наразі дозволяють відвідувати Італію або з п’ятиденним карантином, або з робочою метою до 120 годин без нього. Детально ознайомтеся зі правилами в’їзду перед плануванням поїздки та уважно слідкуйте, оскільки змінюються вони постійно.
Готель, хостел або каучсерф – обирати вам. Ціни ростуть пропорційно до наближення до фестивальної території – острову Лідо. У будь-якому випадку, житло варто бронювати за кілька місяців, а краще – за пів року: не забувайте, у серпні-вересні Венеція популярна й серед байдужих до фестивалю туристів.
Якщо зупинитися на самому Лідо, вдасться зекономити час, а також гроші на проїзд. Якщо ж вирішите жити у Венеції, орієнтуйтеся на маршрути вапоретто, головного венеційського транспорту, такого собі водяного автобусу. Ключові зупинки на шляху до Лідо опишемо нижче.
Венеція
Отже, ви у Венеції, в передчутті чудового кінематографічного досвіду. Якщо ви прямуєте одразу на фестиваль і приземлилися в аеропорті Марко Поло, сідайте на вапоретто, що відвезе вас одразу до Лідо. До станції вапоретто треба трохи пройтися, але всю дорогу від виходу вас супроводжуватимуть вказівники шляху.
Якщо все ж обрали летіти лоукостом і прибули на залізничний вокзал Венеції Санта Лючія, одразу біля виходу з нього ви теж побачите зупинку вапоретто Ferrovia.
Найближчі до фестивалю зупинки: Lido S.M.E та Lido Casino. До першої ходять маршрути 1, 2, 5.1, 5.2, 6. До Casino – лише 20 від центральної площі Венеції – Сан Марко, та спеціальна лінія МС, що функціонує тільки під час проведення фестивалю й у вечірній час.
Номери вапоретто зазначені при вході на платформи та на самих човнах. Дивіться уважно й запитуйте, в який саме бік їхати, якщо маєте сумніви.
Від Lido S.M.E можна пройтися пішки приблизно 20 хвилин, але зручніше скористатися автобусом – ваш квиток буде дійсним і для нього. Шукайте зупинку фестивального автобуса праворуч від зупинки вапоретто і їдьте до кінцевої.
Звернувши праворуч, побачите початок фестивальної території, що відділена декількома кордонами охорони.
Зупинка Lido Casino захована в центрі острову і є частиною фестивалю. З неї дуже зручно добиратися в центр Венеції після вечірніх показів, трамвайчики відходять кожні 15-20 хвилин, графік також продубльовано в програмі.
Подолавши кордони фестивальної охорони, за акредитацією слід прямувати вздовж фудкорту до заднього ходу Palazzo del Casino. Попередньо роздрукуйте лист-підтвердження й захопіть паспорт.
До речі, якщо ви фестивальний фанат, щодуху бігли за акредитацією прямо з літака, а тепер прямуєте на сеанс, або просто хочете полегшити собі день – скористайтеся камерою зберігання. Вона безкоштовна для власників бейджів і зі зручним розкладом: із 7 ранку й до закінчення останнього показу. І так, вас не пропустять до зали з валізою.
Окрім фестивального бейджа, програмки та сумки на вас чекає приємний сюрприз – безкоштовний проїзний на вапоретто на лінії 20 та МС від Lido Casino. Наскільки нам відомо, щасливий білет пропонують багатьом власникам різних видів акредитацій. Обов’язково запитайте про нього й не поспішайте купувати проїздний на весь тиждень, якщо плануєте користуватися саме цими лініями вапоретто.
Зауважте, що зранку головне місце зустрічі власників бейджів та безкоштовних квитків – станція S.Marco (S.Zaccaria).
Там збирається черга на декілька вапоретто вперед і є ймовірність просто не встигнути на показ, якщо не прийти завчасно. Хочете дістатися до Лідо й готові знехтувати безкоштовним проїздом? Прямуйте до найближчих станції Giardini та Giardini Bienale та шукайте лінії 1, 2, 5.1 у напрямку Lido S.M.E.
Якщо поспішали настільки, що не встигли придбати та завалідувати квиток, а вже пливете хвилями затоки, зверніться до персоналу вапоретто, у них є квитки. Радимо не їздити без них, штрафи великі, а контролери – суворі.
Рівні акредитації
На фестивалі діє досить проста система розподілу акредитацій за кольорами. Вона ж визначає і пріоритетність для потрапляння на покази.
- Червона акредитація – ваш щасливий білет на будь-які покази та івенти. Перший пріоритет доступу над усіма іншими бейджами. Невеликої черги ви не уникните, але лише серед власників таких же бейджів, що майже завжди гарантує вхід. Надається щоденним виданням і найвпливовішим діячам кіноіндустрії.
- Синя акредитація – у періодичних онлайн- та офлайн-видань, учасників секції «Кіноіндустрія», гостей фестивалю та знімальних груп. Має другий пріоритет входу.
- Жовта акредитація – теж для преси та культурних інституцій, третій пріоритет.
- Зелена – акредитація Cinema, що найчастіше надається студентам. На жаль, з зеленим бейджем ймовірність потрапити на аншлагові покази дуже незначна, а в чергах можна провести пів життя. Хоча є і винятки, якщо дотримуватися певної стратегії.
Головний атракціон Венеційського фестивалю – черги. Вони всюди: на покази, за кавою, на вапоретто, за квитками. І не сумнівайтеся, суворі, але справедливі охоронці, нікому не дадуть пройти раніше за інших, навіть якщо десь посеред черги ваші друзі. Свобода, рівність і братерство по-венеційськи.
Після того, як ви знаєте, хто є хто, і на кого орієнтуватися, щоби не бути розчарованим, витративши годину очікування не в тій черзі, саме час спланувати свою фестивальну програму.
Венеційський фестиваль дуже різноманітний, охоплює біля десяти програм. Незмінними є основний конкурс та програма «Горизонти» (Orizzonti), що включає також короткометражні фільми. Позаконкурсні покази, Венеційська класика, програма Sconfini, яка схожа на калейдоскоп: від артхаусного, жанрового кіно до серіалів, секція міжнародного тижня кінокритики та конкурс авторського кіно. Окремої уваги заслуговує програма фільмів віртуальної реальності. Кожна програма демонструється в певних залах. Їхній перелік є в програмці, яку навіть можна завантажити у PDF і завжди мати під рукою.
Локації
Головний фестивальний палац, у якому відбуваються покази з червоною доріжкою – Palazzo del Cinema. Окрім основного залу Grande (1032 місць зазвичай, але вдвічі менше цього року), має ще дві маленькі зали: Zori та Pasinetti, що використовуються для закритих індустрійних показів.
Багато сеансів для преси та індустрії проходять у Sala Darsena (1409 місць – теж діліть удвічі). У зал є два входи з різних боків, одним із яких користується лише невелика кількість відвідувачів. Майте це на увазі, якщо будете поспішати на показ. Також тут діє чітке розподілення черг за бейджами, слідкуйте за цим і краще перепитайте, чи стали в правильну.
Найбільша локація фестивалю – Pala Bienale: критий павільйон, збудований спеціально для фестивалю, на 1760 місць (ну, ви зрозуміли). Це глядацька зала, лише на перший і останній сеанси діє вхід тільки за бейджами, на всі інші квитки є в продажу. І тут, до речі, немає розподілу пріоритетності бейджів, шанси потрапити на показ рівні у всіх, а оскільки зала величезна, найчастіше навіть є вільні місця.
На всіх цих локаціях відбуваються конкурсі покази, Orizzonti та позаконкурсні спеціальні.
На фестивальній площі увагу до себе привертає елегантний червоний куб – Sala Giardino (446 місць – 223 цього року).
Особливої уваги вартий згаданий вище Palazzo del Casino, у якому розміщено чотири зали: Perla (450 місць) Volpi та Casino (149 місць), Perla 2 (270 місць), що також є залою для пресконференцій. Вільних місць через пандемію теж буде вдвічі менше. На першому поверсі розташовано фестивальний сувенірний магазин, на третьому – пресцентр.
Ще одна важлива локація – готель Excelsior, у якому відбувся перший показ Венеціанського фестивалю ще в 1932 році. Зараз тут проходить індустріальна секція фестивалю Venice Production Bridge, а також це місце збору фанів, що мріють хоч на декілька секунд побачити жаданих зірок кіномистецтва.
Як бачите, обирати є з чого. Навіть не намагайтеся встигнути всюди. За декілька днів ви відчуєте ритм і зрозумієте, де на показ треба прийти дуже завчасно, а де можна спробувати й за 15 хвилин до початку. Багато фільмів демонструється два-три рази, організатори завжди надають вам можливість надолужити перегляд, але варто враховувати, що різні сеанси мають різні умови доступу. Знаючи про це, можна вивести досить просту формулу, як охопити найбільшу кількість показів і не марнувати час годинами в черзі.
Сеанси з пріоритетним доступом для преси та індустрії складають десь половину фестивальної програми, і саме власникам цих акредитацій найкраще слідувати їхньому розкладу. Власники жовтих бейджів у цьому випадку мають трохи менші шанси потрапити на покази, зелених – посередні, особливо в маленьких залах.
А от покази для всіх акредитацій та за квитками – головний для них орієнтир, оскільки бейджі будь-яких кольорів заходять до зали просто в порядку живої черги. У цьому випадку власникам червоних та синіх акредитацій краще прийти трохи завчасно.
Із цієї простої системи є декілька винятків. Наприклад, вечірні покази у Sala Grande, що, як правило, супроводжуються червоною доріжкою. Для них необхідно окремо замовляти безкоштовні квитки в переддень показу: онлайн або на фестивальній площі в касі. У маленьких залах Volpi, Casino, Perla на певні сеанси, позначені в програмці, також діє система купонів, які доступні безкоштовно не тільки для власників бейджів, а і для широкої публіки в тих же касах. Якщо купон отримати не вдалося, власники бейджів можуть скористатися last minute access у випадку наявних вільних місць у залі. Last minute також діє й на останній показ у Sala Giardino.
Звичайному глядачеві потрапити на показ зовсім нескладно, квитки можна купувати онлайн, на фестивалі є стаціонарні каси, а також є різноманітні варіанти абонементів, які допоможуть суттєво зекономити, якщо плануєте подивитися певну програму повністю.
Фестивальні лайфхаки
Хочете знати, кого з зірок очікувати на червоній доріжці і хто взагалі приїхав на фестиваль? На першому поверсі Palazzo del Casino є всі пресматеріали: список присутніх на пресконференціях (оновлюється щоденно), а також їхній розклад.
Якщо ж вам кортить узяти автограф або зробити омріяне селфі, полювати за зірками та дізнатися більше про сам фільм, сміливо піднімайтеся на інфо-стійку для преси на третьому поверсі, біля якої встановлена величезна плазма з трансляцією пресконференції й чекайте її закінчення. Є можливість побачити всіх гостей набагато ближче за червону доріжку. Дакота Джонсон, Тільда Свінтон і навіть Леді Гага не відмовляли в люб’язності найпалкішим фанатам, які очікували їх там.
Чудове місце для перегляду червоної доріжки не за спинами фанатичних шанувальників, що майже живуть біля неї – кафе Золотий лев, з ганку якого відкривається вид на під’їзд до доріжки та величезний екран. За кавою, аперолем та швидким обідом – теж сюди, можна навіть поєднати корисне та приємне.
Напружений фестивальний графік часом затягує настільки, що навіть забуваєш про базові потреби з піраміди Маслоу, але смерть у Венеції не відбувається, померти тут можна лише від захоплення. Навколо безліч фудкортів та кафе, особливо допомагають економити час і гроші Pasticceria Caldara, що працює з 6 ранку за 100 метрів від Pala Biennale, та піцерія Punto, у якій сертифікатів і нагород більше, ніж позицій у меню. Якщо від Palazzo del Casino спуститися на пляж і звернути праворуч, знайдете кафе у форматі шведського столу, якісний обід у якому обійдеться 8-14 євро. Фонтанчик із питною водою стоїть дорогою від зупинки Lido Casino до фудкорту, поповнюйте запаси там.
До речі, про пляж, море – надзвичайно чисте й тепле. Багато пляжів платні для користування, але ніхто не забороняє засмагати на пірсах між ними.
Організатори фестивалю турбуються про комфорт своїх гостей, територія неймовірно естетична та приваблива, на ній можна з легкістю провести весь день: пляж, фуд-корти, тераси в затінку.
Якщо все ж вирішите дослідити Лідо – є можливість узяти напрокат велосипед і об’їхати весь острів.
Також величезний плюс Венеційського фестивалю – доступний Wi-fi. Не всюди, але на центральній площі та терасі завжди є відкрита мережа зі стабільною якістю.
Загалом, фестиваль розташований досить компактно й орієнтуватися в ньому нескладно. Нехай вас не лякає на перший погляд велика кількість локацій, лайфхаків та настанов. Венеційський кінофестиваль – це пригода, однозначно варта того, щоби пережити її принаймні раз. Тому не зволікайте та рушайте в подорож за найкращими прем’єрами світового кіно.
