10 найбільших факапів Київського міжнародного фестивалю короткого метру

Гайд проблемами організаторів

«Фестиваль – це один нескінченний набір факапів», – впевнені організатори Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів KISFF, який цьогоріч святкує своє 10-річчя. За цей час він став свідком подій, які залишили відбиток у житті: революція, війна, криза, закриття кінотеатрів, пандемія та життя в онлайні. Незмінним залишилося одне – команда фестивалю щорічно експериментує з темами та збирає найкращі короткометражні фільми для програми KISFF.

Цьогоріч на фестивалі покажуть ретроспективу режисерки Аліс Ґі-Бланше, корейську інді-анімацію, в’єтнамські стрічки, кіно на теми фемінізму, інфраструктури та ЛГБТК. KISFF пройде з 4 до 8 серпня в кінотеатрі «Київська Русь» та на інших локаціях. Кілька кінопрограм доступні онлайн, а паралельні покази відбудуться в Одесі та Чернівцях.

Запитали у директора фестивалю Кирила Марікуци, які найепічніші факапи пережила команда за 10 років існування фестивалю.

1

Перший фестиваль ми робили у 2012-му, були молоді та амбітні. І дарма що те, що фестиваль проходив у доволі скромному форматі та тривав тільки три дні, кошторис був значним: іноземні гості, оренда кінотеатру, поліграфія тощо. Вхід на фестиваль був безкоштовним, тому нам потрібні були спонсори. Ми були впевнені що знайдемо їх швидко, та цього не сталося. Втім, нам зрештою пощастило відшукати партнерів –  щоправда, за три дні до фестивалю.

2

На другий рік ми були навчені гірким досвідом: завчасно працювали з партнерами й навіть підтвердили головного спонсора. Але 2013 рік уже починав бути неспокійним – нашим партнерам вирішили обрізати бюджети на промоцію за два місяці до фестивалю. Тож, ми свідомо мінімізували все, що тільки можливо, щоби провести фестиваль у будь-якому випадку. Як наслідок,  отримали борг у декілька тисяч доларів, що в той час для студентів були великими грошима. Виплатили їх протягом наступного року.

3

Було ще таке. За місяць до проведення кінофестивалю кінотеатр, що мав бути головною фестивальною локацією, вирішив нам повідомити, що вони не зможуть прийняти KISFF в попередньо погоджені дати. Ми спробували знайти альтернативне місце, але виявилося, що всі кінотеатри або зайняті, або не підходять під формат кінофестивалю. Довелося переносити фестиваль на місяць.

4

Фестиваль на місяць перенесли, а гостей-іноземців про це попередити забули. Вони прилетіли в Київ, а фестивалю нема й буде він нескоро. Довго вибачалися, але вони непогано провели час і, здається, залишилися задоволеними.

5

Якось ми надрукували всі постери та зовнішню рекламу з неправильною датою. Так часто буває, коли дизайни переробляються багато разів, і дизайнер каже: «Не біда, я бачив, що дата неправильна, потім заміню». Не вірте й не довіряйте такому.

6

Декілька років фестивальним центром KISFF був кінотеатр «Київ». Ми домовлялися з адміністрацією, що під час фестивалю наша команда облаштує собі офіс на другому поверсі. Нам виділили приміщення, яке зазвичай не використовувалося. Воно було велике, з кількома коридорами та кімнатами. І протягом фестивалю до нас в офіс заходили не тільки наші гості й волонтери, а й ті, хто «помилився дверима». Так до нас забрів безхатько, який сховався в одній із кімнат і ми його не помітили. Коли наступного дня прийшли зранку в офіс, зустрівши його не зрозуміли, що він там робить. Він швиденько зник, і тільки потім до нас дійшло: безхатько провів ніч у нашому офісі, випив кілька пляшок ігристого, доїв печиво, а наостанок захопив 10 000 гривень, які лежали для нагальних оперативних потреб.

7

Якось ми шукали члена журі, який так напився на фестивальній вечірці, що зник. У готелі його ніхто не бачив, на зв’язок він також не виходив. З’явився лише під кінець наступного дня. Ми страшенно переживали й уже готові були до найгіршого, але все обійшлося.

8

На фестивальній вечірці іноземна гостя застрягла у вбиральні й не могла відчинити двері. Через це ледь не проґавила свій літак. Пощастило тільки тому, що вночі немає заторів, а українські таксисти – шалені.

9

Одного року в програмі KISFF були два шведські фільми з однаковою назвою та від одного дистриб’ютора. На фестивалі була режисерка одного з цих фільмів. І тільки посеред обговорення фільму з глядачами ми й режисерка зрозуміли, що глядачі дивилися не її фільм, а інший із такою ж назвою.

10

Ще одна улюблена історія, як в ізольованій кінопроєкторній рубці завелася муха, яка незрозуміло як потрапила в замкнений простір між віконцем та оптичною лінзою проєктора. Муха провела там цілий фестивальний день, створюючи на екрані кінотеатру різноманітні унікальні спецефекти в усіх фільмах, тому під кінець дня вже була трохи передбачувана. Подальша доля мухи невідома, але наступного дня вона зникла.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: