Хто це такий: Іньярріту. Режисура смерті

У кожному кріслі режисерові зручно
Алехандро Гонсалес Іньярріту
дата народження: 15 серпня 1963 р.

Іньярріту заводить трилогію стосунків зі смертю. Потім тікає на Бродвей. Далі смак нових спроб приводить його у вестерн-трилер. У кожному кріслі режисерові зручно.

Починав діджееєм на рок-радіостанції. У 90-х став наймолодшим керівником найбільшої мексиканської телекомпанії «Televisa». Писав рекламні тексти і знімав ролики. Створив власну продюсерську компанію «Zeta Film». Так кар’єра Алехандро Гонсалеса Іньярріту лише починалась: з привабливих досягнень, якими він все ближче підбирався до призначення – врешті, ним стало кіно. Тепер Іньярріту – один із провідних латиноамериканських режисерів, автор шести повнометражних робіт та володар чотирьох «Оскарів».

Іньярріту – прибічник складної сюжетної структури. Він добре спрацювався з Гільєрмо Арріагою, автором сценаріїв його перших трьох фільмів. Усі три стрічки нелінійні і хронологічно неправильні. Картини з різних боків досліджують людські почуття, відчуття, оголені емоції, реакції. Режисура для Іньярріту – ніби спосіб екранізовувати долі. І ці долі у своїх складносюжетних стрічках він (разом зі сценаристом) переплітає, як позакадровий Бог, котрому тут і зараз дана така можливість.

Своїм дебютним повнометражним фільмом «Сука любов» Іньярріту одразу заявив свою безкомпромісність, прямоту, небажання красивих обгорток. Стрічка громом пронеслась фестивалями, зібрала більше 50-ти нагород і була номінованою  на «Оскар». Для гучного дебюту Алехандро Гонсалес зібрав відповідну  команду. Сценарій писав з Арріагою, про котрого вже згадували. Арріага пише – Іньярріту знімає. Блискучий тандем. А одного із головних героїв у стрічці зіграв молодий і талановий актор Гаель Гарсія Берналь, ім’я якого відкрилося світові саме завдяки цій ролі.

Іньярріту розмірковує над добром і злом, що притаманні кожному. Над їхніми проявами і, власне, над владою їх проявляти. Сам він, подібно до Ніцше, залишається по той бік добра і зла. Ніби тільки створює для своїх героїв початкову ситуацію і спостерігає, як вони самі виплутуються з неї.

фільмографія
1996 — Девіз
2000 — Сука любов
2001 — Найми: Порохова бочка
2002 — 11 вересня
2003 — 21 грам
2006 — Вавилон
2007 — У кожного своє кіно
2010 — Б'ютифул
2014 — Бердмен
2015 — Легенда Г'ю Гласса

Вибрана фільмографія

2000

Amores Perros

жанр: драма
у головних ролях: Гаель Гарсія Берналь, Еміліо Ечеварріа, Ванесса Бауше

Сука любов

Стрічка, де паралельно розгортаються три сюжети, між якими, на перший погляд, немає нічого спільного, окрім собак та Мексики. Хлопець Октавіо, що закоханий у дружину свого брата і хоче втекти з нею та їхньою  дитиною. Відома фотомодель, заради котрої чоловік покинув дружину і двох дітей. Бездомний, колишній повстанець, який шукає зустрічі з уже дорослою дочкою. Кожна нитка сюжету проходить через дев’ять кіл пекла реальності. Автокатастрофа поєднує людські життя і безповоротно руйнує їхні долі. Підкреслюючи випадковість фатальних подій, режисер показує: ми не знаємо, яким буде сьогоднішній день, і вже за рогом будинку може трапитись що завгодно. Однієї із трьох історій легко вистачає для окремої  стрічки, зважаючи на їхню важкість, драму і стресовмісність. Але ні, Іньярріту з Арріагою ніби концентрують фільм, добирають об’єму, намагаючись однією роботою сказати так багато, як тільки зможуть.

2003

21 Grams

жанр: кримінальна драма
у головних ролях: Наомі Воттс, Бенісіо дель Торо, Шон Пенн

21 грам

У фільмі «21 грам» використані ті ж прийоми, що і у попередній картині: нелінійність, випадковості, переплітання незалежних сюжетів-життів. Знову автокатастрофа перетинає незнайомих людей, змінює все і назавжди. Режисер ніби намагається добряче струсонути глядача зі спокійним комфортним життям. Змусити цінувати те, що кожен з нас має, і тих, хто в нас є. Проте у фільмі герої якраз змушені намагатись жити після незворотних втрат. Цю стрічку він знімає вже в Америці та збирає для неї топових акторів: Наомі Воттс, Шон Пенн, Шарлотта Генсбур, Бенісіо дель Торо. Один зі слоганів стрічки – «Яка вага життя?». Іронічно прицінюючись на безцінність, Іньярріту з виглядом трікстера припускає, що вага життя — 21 грам (хоч і популярне, проте недостовірне дослідження), а можливо – усе на світі.

2006

Babel

жанр: драматичний трилер
у головних ролях: Бред Пітт, Кейт Бланшетт, Рінко Кікучі

Вавилон

Найскладнішим і завершальним фільмом так званої «трилогії про смерть», в яку ввійшли «Сука любов» і «21 грам», став фільм «Вавилон». Картини поєднані стилем і настроєм, та кожна стрічка окрема і самодостатня. Тут Іньярріту веде сюжетний діалог з чотирьох країн: США, Марокко, Мексика, Японія. Життя людей поєднані фатальним пострілом з гвинтівки, яку  випробовує марокканський хлопчик. У ході розгортання основних подій Іньярріту додає другорядний сюжет, який стосується безпосередньо зброї. Це подарунок на знак вдячності чоловіку із Марокко від японського туриста. Цим режисер вкотре акцентує: кожен дрібний вчинок, який не має значення в даний момент, у майбутньому може безповоротно змінити чиїсь життя, як «ефект метелика».

Бред Пітт і Кейт Бланшетт у головних ролях – це тільки вишня на торті. Головна чеснота фільму – блискуча режисура, за яку Іньярріту заслужено отримав нагороду в Каннах. Це стрічка про межі між людьми, про власний Вавилон кожного з нас. Такою була задумка режисера. Але, як він неодноразово зазначає у своїх інтерв’ю, у результаті – це фільм про об’єднання людей, про співпереживання.

Склалася деяка неофіційна закономірність, притаманна роботам Іньярріту. Герої його фільмів переживають аж надто тяжкі випробування: біль, страждання, втрати; балансують між приреченістю та надією. А глядач не має шансу просто спостерігати. Перебуваючи у постійній напрузі, глядач переживає ці нелегкі історії поруч із героями, віддано співпереживаючи з ними, розбирає заплутані сюжетні клубки, намагається розкласти епізоди на полиці, а режисер тільки нашаровує проблеми одна на одну.

2010

Biutiful

жанр: драма
у головних ролях: Хав'єр Бардем, Марісель Альварез, Едуард Фернандез

Б’ютифул

«Б’ютифул» – поза умовними межами «Трилогії смерті», хоча, власне, тема смерті тут чи не головна. Іньярріту каже, що саме у «Б’ютифул» він показує смерть як те, що закономірно трапляється з людьми, бо всі ми колись помираємо, і справа у тому, як до неї підготуватися. Фільм відзначився на Каннському фестивалі, Бардем отримав нагороду за найкращу чоловічу роль.

Від попередніх робіт режисера ця картина відрізняється способом подачі. Основна відмінність, що одразу впадає в око – відхід від нелінійних закручувань і паралельних сюжетів. Насамперед, це зумовлено зміною сценариста. Тут Іньярріту сам бере участь у написанні сценарію, і вже без Арріаги, а у компанії Армандо Бо і Ніколаса Джакобоне. Пізніше ця ж трійка, разом з Александром Динеларісом, забере «Оскара» за найкращий сценарій до фільму – «Бердмен».

2014

Birdman

жанр: драма
у головних ролях: Майкл Кітон, Едвард Нортон, Емма Стоун

Бердмен

Усі чотири попередні роботи Іньярріту претендували на премію «Оскар» у різних номінаціях. З п’ятої спроби («Бердмен») Американська кіноакадемія таки визнала досягнення режисера вартими нагороди. До того ж, прийняла таке рішення тричі: «Бердмен» завоював статуетку як найкращий фільм, найкраща режисерська робота і, як вже згадувалось, найкращий оригінальний сценарій.

Іньярріту експериментує з власним діапазоном тем і засобів. У «Бердмені» режисер повернув на 90 градусів у пошуках нових форм. Він зміг перевершити самого себе і свій власний, заданий ще дебютним фільмом високий рівень. Тут Іньярріту вирішив проявити, що володіє тонким почуттям гумору, дотепністю, смачною фантазією, вмінням легкої джазової подачі при розкритті нелегких тем. Залучивши на ролі у цій стрічці фантастичний зірковий склад – Майкл Кітон, Емма Стоун, Наомі Уотс та Едвард Нортон – Іньярріту безпрограшно кинув виклик комедії та закрутив роман з драмою, при цьому майстерно відволікаючи увагу глядача від останньої. Багатогранна та об’ємна картина зачіпає широкий спектр важливих тем, що перетинаються у житті героя Майкла Кітона, якому самоіронія, вочевидь, притаманна не тільки на екрані.

2015

The Revenant

жанр: трилер
у головних ролях:Леонардо Ді Капріо, Том Гарді, Вілл Поултер

Легенда Г’ю Гласса

У своєму останньому фільмі Іньярріту експериментує з жанровою ідентичністю. «Легенда Г’ю Гласса» – історичний вестерн-трилер за мотивами роману Майкла Панке, події якого відбуваються в Америці у 20-их роках XIX століття. Власне, це перший жанровий фільм Іньярріту і, що важливо, це вестерн, а вестерн – улюблений жанр Америки. Це додаткове свідчення про вже й так яскраво виражену американізацію мексиканця.

Оператором «Легенди» став Еммануель Любецкі, мексиканець на прізвисько Чіво (відомий особливою технікою зйомки), котрий вже продемонстрував свою майстерність у «Бердмені» і завоювавши за неї «Оскара». Що цікаво, Любецкі за рік до цього вже покидав оскарівську залу зі статуеткою в руках – за роботу над фільмом «Гравітація» Альфонсо Куарона. Простежується непогана тенденція, еге ж?

Попри всі режисерські досягнення, Іньярріту не приховує, що кіно для нього не на першому місці. На п’єдесталі його пріоритетів – сім’я: дружина і двоє дітей. Бути зразковим батьком для нього головніше, ніж бути зразковим режисером.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: