Меню
Меню
З 31 січня по 2 лютого у львівському кінотеатрі «Кінопалац «Копернік» покажуть найкращі авторські фільми останніх років. Деякі з них успішно каталися на Берлінале та Каннах. Утім, для кожної зі стрічок у нашій добірці вага нагород грає другорядну роль. Фільми мають різні жанри, самобутність і найголовніше – увагу від українського глядача, на яку заслуговують. Тож далі докладніше про кожну картину та причини, чому її варто подивитися.
Про що: Мераб намагається довести своєму вчителеві, що він вартий ролі в Національному грузинському ансамблі. У нього з’являється суперник Іраклій, який теж показує непогані здібності та майстерність володіння своїм тілом. Замість суперечностей, між хлопцями виникає пристрасть, яка розділить їхні погляди на життя та на танець зокрема.
Чому дивитися: Лауреат Гран-прі ОМКФ, який розділив приз із «Додому» Нарімана Алієва, – це чутливе та зворушливе кіно про кохання й перфекціонізм. Його часто порівнюють із «Назви мене своїм ім’ям» – ще одним хітом світового прокату.
Про що: У автомобільній аварії помирає Сімон. Він із містечка, де лише 215 жителів. Тут усі одне одного знають, тому однаково оплакують померлого. Брат Сімона раптом починає бачити привида свого родича. З цією появою з‘являються й інші примари, які турбують своєю присутністю все місто.
Чому дивитися: Похмурість фільмів Дені Коте відтепер балансує з містичністю, тому якщо любите «тихі» трилери без різких рухів та звуків, варто завітати на цей показ.
Про що: Головній героїні вже 31, але її мати пильно стежить за нею. Вирушаючи довгою дорогою до чергової співбесіди, Петрунія проганяє свою маму, яка хвилюється за неї. На співбесіді до протагоністки пристає директор фабрики, справджуючи страшні кошмари Петрунії. Дорогою додому вона помічає змагання між чоловіками: священник кидає хрест у воду, а найспритніший чоловік мусить його зловити. Втім, релігійна традиція порушується, коли Петрунія забирає хрест додому.
Чому дивитися: Найбільш феміністичне кіно року прийшло з Македонії. Ще й уміло втерло носа журналістам без відчуття етики. Робить ці дві речі сміливо та з прекрасним гумором.
Про що: Знуджена дівчина не може витримувати своїх друзів. Їй остогидло і власне життя, тому вона жаліється навколишнім на те, як усе у світі марно. За нескінченними розмовами, можливо, народиться істина. Але це неточно.
Чому дивитися: Інтелектуальна комедія – рідкісний звір не лише прокату, але й фестивальних добірок. «Меланхолічка» справляє враження зразкового фільму, який би міг зняти Вес Андерсон за сценарієм Вуді Аллена.
Про що: Гурт підлітків тренується на горі. Вони називають своє угруповання «Монос», і кожен із них зветься іменем попкультурного персонажа. Їхні тренування часом зупиняються, і тоді вони повертаються до великої хижі, де на них чекає бранка й мертва корова, якій недовго залишилося проіснувати у вигляді туші.
Чому дивитися: Йти за атмосферою туманних гір та історією дорослішання в дикій природі.
Про що: Юха втрачає свою дружину, яку він не зміг вчасно витягти з озера. Разом із депресією він ледве справляється з батьківськими обов’язками. Юха випадково потрапляє в підозрілий підвал, де на нього нападає Мона – працівниця індустрії секс-розваг, домінатрікс та помічниця в центрі реабілітації для людей із інвалідністю. Вона душить головного героя, викликаючи в нього марево того озера з коханою дружиною. Після зустрічі Юха хоче бачити Мону дедалі частіше, і врешті-решт провокує її на власне вбивство.
Чому дивитися: Стрічка продає себе як БДСМ-драма. Втім, за переглядом глядач радше побачить емоційну трагедію, ніж суто фізичне задоволення персонажа. І тим краще, адже шлях до їхнього загоювання набагато довший і цікавіший.
Про що: Документаліст Герман Васке впродовж 30 років подорожував світом і запитував художників, режисерів та музикантів «Чому ми креативні?» В якийсь момент йому довелося зупинитися для роботи над цим фільмом, але він зібрав достатньо, щоби дивуватися знайомим обличчям.
Чому дивитися: Відповіді на це запитання дають Девід Бові, Джим Джармуш, Стівен Гокінг, Умберто Еко, Девід Лінч, Бйорк, Марина Абрамович, Далай-лама, Квентін Тарантіно, Нік Кейв, Славой Жижек та багато інших.
Про що: Документальний фільм досліджує життя 50-літньої жінки, яка має проблеми з особистим простором. Вона боїться дотиків, і тому їй доводиться звертатися до фахівців та різноманітних послуг, що допоможуть переступити бар’єр та полюбити своє тіло. Заразом, у центрі для людей із інвалідністю відвідувачам допомагають відкритися до їхніх партнерів у групі. Так режисерка досліджує тілесність.
Чому дивитися: Переможець Берлінського кінофестивалю у 2018 році здійняв чимало шуму серед кіноспільноти, адже режисерка фактично втручається в простір своїх героїв. Тому за контроверсійністю думок у медіа не забудьте перевірити свою.
Розмова з режисеркою фільму «Лелеки завжди повертаються додому»
Все, що треба знати про Академію кінематографічних мистецтв і наук та кіноакадеміків
Великий та фаховий прогноз
