Роман Перфільєв: «Очевидно, що «Безславні кріпаки» це стьоб»

Інтерв'ю із режисером «Безславних кріпаків»

У 2018 році продюсерська компанія Юрія Мінзянова Kristi Films розпочала роботу над пригодницьким фільмом «Шевченко: перший самурай». Сміливе поєднання реальної історичної постаті та вигаданих обставин допомогли сценарію перемогти на конкурсі патріотичного кіно в категорії повнометражних фільмів. Однак, після обговорення майбутньої долі проєкту з дистриб’юторською компанією вирішили змінити назву на «Безславні кріпаки». Зрештою, історія про поета, що вправно розмахує японською катаною, викликає у глядача асоціації з творчістю Квентіна Тарантіно ще до початку перегляду.

Ми поговорили з Романом Перфільєвим, автором сценарію та режисером фільму, про те, чому він вирішив «поексплуатувати» образ Тараса Шевченка, які жарти можуть образити глядача та що він запозичив у Тарантіно.

У рекламних матеріалах до фільму є одне з найбільш популярних зображень Шевченка у доволі зрілому віці, хоча запропонована вами історія зосереджується на шляху його становлення. Чим обумовлена подібна невідповідність та вибір молодшого героя?

Креативна команда, що займалася розробкою рекламних матеріалів, надала перевагу більш впізнаваному образу письменника. Портрет молодого Шевченка не такий поширений в українській попкультурі, тому його зображення на головному постері фільму навряд було би дієвим інструментом маркетингової компанії. Є декілька причин, чому головний герой постає перед глядачам у доволі молодому віці. По-перше, я бачив у цій ролі виключно Романа Луцького. По-друге, історія розповідає про становлення героя. Коли в людини попереду ціле життя, в неї є сили й можливості щось змінити. Звісно можна уявити, як Шевченко стає на шлях самурая вже у поважному віці, але це не римувалося би з жанром.

Чому постать Шевченка стала принциповою для втілення вашого художнього задуму?

Насамперед вибір впав на Шевченка, тому що це потужна провокація. До того ж саме його постать асоціюється з темою кріпацтва та жагою до змін. Він став невіднятним символом революції. Якщо замінити його іншим героєм, можливо, суттєвих змін у сюжеті не буде. Але в такому випадку це не буде історією про поневолення та визвольну боротьбу українського народу. Мені здається, що саме особливості біографії Шевченка створюють яскраву алюзію на події, які далі відбуваються в сучасному світі – конфлікт між звичайними людьми та панівними верхівками.

Глядачі живуть у власній ідеологічній парадигмі та сприймають художній твір у зручній для себе формі

Серед усіх представлених у стрічці персонажів головний герой чи не єдиний, хто не має яскраво виражених пародійних рис у характері. Чи брали ви до уваги, що український глядач не завжди позитивно сприймає переосмислення канонічних образів? Достатньо лише пригадати, яку хвилю негативу спричинила виставка «Квантовий стрибок Шевченка».

Я не боюся, яким чином може відреагувати певна категорія глядачів після перегляду фільму. Якщо робити все згідно з політичною кон’юнктурою, то результатом буде доволі нудне кіно. У соціальних мережах вже можна побачити несхвальні відгуки людей. Вони виправдовують своє обурення тим, що «Безславні кріпаки» є спаплюженням українського культурного коду та моральним бешкетом. Ці глядачі живуть у власній ідеологічній парадигмі та сприймають художній твір у зручній для себе формі. Після коментарів, де нам закидали звинувачення щодо зображення козаків бандитами, вбивцями й висміювання їхніх розумових здібностей, я дійсно трохи напружився. Поставив собі питання: «Як так вийшло, що українців представлено у негативному контексті?»

Але ж не можуть бути антагоністами лише представники інших національностей. Знову ж таки, якщо розглядати фільм більш прискіпливо, жоден із персонажів не називає Богдана Чубу та його посіпак козаками. А пани? Вони теж, хоч і українці, але не є позитивними постатями. Під час написання сценарію найбільш важливими для мене були моральні обмеження щодо протагоніста, яких треба дотримуватися, коли подаєшся на конкурс патріотичних фільмів. Беззаперечним героєм є Шевченко і цього, як на мене, достатньо. 

Ми не робили копродукційне кіно, тому не враховували особливості інших ринків

У промо та вступній заставці фільму назва «Безславні кріпаки» дублюється японськими ієрогліфами. Ви орієнтувались на прокат фільму в межах азійського кіноринку?

Я думаю, що будь-який продюсер завжди розраховує на прокат за межами своєї країни. Не знаю, чи відбудуться публічні покази «Безславних кріпаків» в Азії. Можливо. Але японські ієрогліфи під логотипом фільму – суто стилістичне рішення. Візуально це виглядає прикольно. Ми не робили копродукційне кіно, тому не враховували особливості інших ринків. До того ж ми не знаємо японських смаків. Якщо ти створюєш універсальну історію й вона зрозуміла глядачу, її можуть купити будь-де: для театрального прокату або vod-платформ.

Під час написання сценарію та знімання стрічки, чи зважали ви на те, що зміст деяких жартів та сцен може здатися неполіткоректним, зокрема для носіїв японської культури?

Усі ж розуміють, що це кіно. Це ж вигадка. Під час перегляду трейлера можна оцінити, наскільки зміст фільму виявиться неприйнятним для тебе. Хтось вбачає образи в деяких жартах персонажів, а хтось ні – це доволі суб’єктивні речі. Я писав сценарій на рівні відчуттів. Від початку мені було зрозуміло, що не варто використовувати занадто гострий гумор, тому стримував себе. Єдине питання, яке мало для мене суттєве значення, було концептуальним: переосмислити образ Шевченка, щоби не демонізувати його. Коли рішення знайшлося, все інше будувалося вже навколо нього. Вважаю, що я створив сімейне кіно. Страх не пройти конкурсний відбір змусив мене вдатися до самоцензури, тому у фільмі немає сцен, які дійсно можуть викликати обурення.

Чи намагалися ви частково відтворити у контексті власної історії культових негідників?

Ні. От, наприклад, мені закидають, що під час створення образу головного антагоніста я надихався героєм Леонардо Ді Капріо з «Джанґо вільний». Але насправді такої мети не було. Коли я вигадував цього персонажа, уявляв його зовсім інакшим. Максимум вони схожі елементами костюму. Самурай – це взагалі тиражований у попкультурі образ. Не можна сказати, що він запозичений з якось конкретного фільму. 

дине питання, яке мало для мене суттєве значення, було концептуальним: переосмислити образ Шевченка, щоби не демонізувати його

Мені просто сподобалася ідея для зав’язки історії, в якій кріпак Шевченко зустрінеться з представником іншого етносу. Богдан Чуба не має аналогів. Козаки в історичному кіно інакші. В мене немає звички передивлятися старі стрічки в пошуках натхнення. Навпаки, намагаюся уникати кліше, хоч у жанровому кіно це зробити складно. На мою думку, цікаві сюжети утворюються, коли форма і жанр змінюються протягом усього фільму, а конфлікти між персонажами з екстремально різних світів інтригують аудиторію.

За художніми ознаками «Безславні кріпаки» – це мешап? Ви надихалися іншими популярними в цьому напрямку фільмами? Наприклад, «Президент Лінкольн: Мисливець на вампірів» чи «Гордість і упередження і зомбі».

Я дізнався про існування цього жанру вже після того, як була завершена робота над сценарієм. Думаю, що «Безславні кріпаки» не мають до нього стосунку. Мешап, як на мене, передбачає, що сторонні елементи, як вампіри, зомбі тощо, додаються до реальної біографії персонажа, але не змінюють хронологію історичних подій. За жанром мій фільм радше наближений до історичної фантастики. «Президент Лінкольн: Мисливець на вампірів» я не дивився, а «Гордість і  упередження і зомбі» здався мені занадто нудним, тож я переглянув його лише до другого акту. Можу точно запевнити, що не надихався жодним із цих проєктів. Моєю метою було «поексплуатувати» образ Шевченка заради вдалої провокації. Цим виправдані й усі сюжетні рішення.

Однією з особливостей фільму є поєднання різних за своєю естетикою жанрів: «спагеті-вестерну», «уся» та кримінальних комедій. Чи важливо українському глядачу бути знайомим із кожним із них, щоби гідно оцінити іронічність проєкту?

Я думаю, що в цьому немає потреби. Перша сцена фільму одразу дає зрозуміти глядачу, яке кіно він дивиться. Коли людина бачить самурая та ніндзя в лісі, а потім на екрані з’являється напис, що дія відбувається в Україні, хіба не стає зрозумілою загальна тональність фільму? Очевидно, що все це стьоб, хоч і з драматургійною основою. 

А от пародію на класичні кліше, як виявилося, глядач не оцінив. Наприклад, любовна лінія Шевченка та Марії висміює шаблон українських мелодрам. В одній зі сцен кохана Тараса озвучує намір втопитися, якщо той не повернеться живим — це ж іронія над багатьма культовими творами. Або коли під час звільнення кріпачок герой із надмірним пафосом промовляє, що вони будуть вільні тільки тоді, коли буде вільна вся країна. Для мене це очевидний стьоб, але деякі люди вбачали в цьому серйозну репліку та звинувачували акторів у переграванні.

Моєю метою було «поексплуатувати» образ Шевченка заради вдалої провокації

Деякі глядачі звинувачують вас у запозиченні авторських прийомів Тарантіно. Що відрізняє «Безславних кріпаків» від творчості голлівудського режисера?

Сюжет, локації, музика, герої. Тарантіно ніколи не знімав фільми про Україну, в його творчості не зустрічаються такі персонажі, як ніндзя, козаки, кріпаки, самураї, хасиди, Шевченко. Можу розповісти, що було запозичено у Тарантіно та пояснити чому. У стрічці є сцена, де Шевченко разом з Марією втікають від переслідувачів. За сценарієм вони мали ховатися в очереті, але на цей епізод не вистачило грошей. Треба було прибрати її взагалі або шукати локацію біля місця, де відбувалася актуальна зйомка. Поряд було поле. Оператор запропонував мені повторити один з кадрів «Джанго вільний», що зображає втечу персонажів від лиходіїв.

Окрім того, ми використовували екстрим-зум у сценах бійок. Тарантіно також звертається до цього прийому. Але чому я не можу надихатися популярними художніми засобами? Деякі з них були винайдені багато років тому. Пам’ятаю, як у 90-ті дивився на ICTV добірку фільмів під назвою «Золотий вік Кунг-фу». Екстрим-зуми можна було побачити й у старих китайських бойовиках. Чув звинувачення у тому, що ми повикрадали у Тарантіно ракурси зйомок. Одного разу я шукав цікаві кадри перестрілок та знайшов на Youtube нарізку сцен з вестернів Серджо Леоне. Щось використав у своєму фільмі. Але глядач вбачає наслідування Тарантіно й у цьому. Я вважаю, що основна причина, з якої у люди асоціюють наш фільм з творчістю цього режисера, полягає у його назві.

Основна причина, з якої у люди асоціюють наш фільм з творчістю цього режисера, полягає у його назві

Один із головних персонажів фільму – самурай українського походження Акайо – за сюжетом володіє декількома стилями бойових мистецтв. Чи була хореографія сутичок з японськими ніндзя побудована на основі реальних методів рукопашних боїв Сходу?

Ми робили не документальне кіно, тому віддавали перевагу видовищності візуального ряду. Якщо намагатися відтворити справжні стилі бойових мистецтв та способи їхнього застосування, навряд зможеш вразити глядача. Самураї не б’ються між собою якось особливо цікаво. Люди звикли, що у фільмах сутичка на мечах може тривати пів години, але у реальному світі вона закінчувалася за лічені секунди. У художньому кіно важливо вміти дивувати, тому я намагався використовувати більш несподівані хореографічні рішення бійок.  

Достатньо невеликий бюджет стрічки якось вплинув на втілення екшн-сцен?

Якщо додати до бюджету нашої стрічки мільйони два доларів, вона перетвориться у нестримний бойовик на зразок «Шалений Макс». У межах тих фінансових можливостей, що в нас були, мені здавалося важливішим розробити колоритних героїв, які рухатимуть сюжет. Через брак коштів багато чого доводиться змінювати під час зйомок. Наприклад, після сутички з ніндзя самурай Акайо біжить до села з двома катанами, які мали бути в чохлах. Коли знімальний день добігав кінця, мені сказали, що чохлів не буде. Це стало причиною кіноляпу, який може розгледіти уважний глядач.

У фільмі чимало жорстоких сцен. Однак, у прокаті фільм отримав рейтинг 12+. Як йому вдалося оминути вікові обмеження?

Для мене це теж був сюрприз. Я очікував на інший віковий ценз. Не знаю, як визначалися ці обмеження. Виявляється, я наївний, бо дітей вже не вражає те, що вони побачать під час перегляду нашого фільму. В інших країнах стрічка, мабуть, потрапить до більш дорослої вікової категорії. 

Через локдаун вам довелося розділити прокат на два етапи. Чому вирішили випустити фільм у несприятливий для цього час, якщо врахувати, що українські стрічки тяжко окуповуються в прокаті?

Продюсер вирішив, що треба випускати стрічку у прокат вже зараз. Я також підтримував цю ініціативу. Фільм був повністю змонтований ще рік тому. Навесні прем’єра не відбулася через локдаун, літо – несприятливий для кінорелізів час, а восени люди все ще боялися відвідувати кінотеатри. Ми вирішили не робити перенесення у черговий раз керуючися тим, що новорічні вікенди – найкращий момент для виходу в умовах карантинних обмежень. Ба більше, за час пандемії накопичилося багато відкладених світових релізів, з якими було би важко конкурувати у майбутньому. Я знаю, що багато українців, які живуть за кордоном бажають побачити картину, тому радий, що вона нарешті вийшла у світ і буде доступна у медіапросторі після прокату.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

5 2 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Вадим
Вадим
28 днів тому

“буде доступна у медіапросторі після прокату.” – де можна подивитись он-лайн?

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: