Переглянути понад 200 фільмів на «Молодості» за тиждень здається неможливим завданням. Важко навіть обрати серед усіх програм ту, якій варто приділити найбільше часу. В нагоді має бути наш гайд, який дасть зрозуміти, які стрічки створені прицільно для затятих синефілів, а які – радимо переглянути і початківцям також.
Початківець
стаж: одна «Молодість»
Український національний конкурс
кінотеатр Жовтень
2,3,4 травня о 15:30
6 травня 12:30, 15:30:18:30
Кіно42
2,3,4 травня о 21:00
Національний конкурс українського короткого метру нараховує 16 фільмів, які розподілили трьома програмами. Покажуть анімаційну стрічку «Глибока вода» Анни Дудко, «Мажорку» Маргарити Лукіч – лідерку 13 пітчингу Держкіно та нову роботу кліпмейкерки Каті Царик – «Обійми мене». «Молодість» дав можливість ще й подивитися на великому екрані фільми, які вже подорожували українськими кінофестивалями: «Нетерпимість» Станіслава Бітюцького, «Слава» Марини Нікольчевої й Максима Васяновича та «Територія пустих вікон» Зої Лактіонової. Добірка складається з ігрових та документальних стрічок, які різняться за жанровою тематикою.
Камо грядеши, Аїда?
реж. Ясміла Жбаніч
Кінотеатр Оскар
31 травня 19:00
Кінотеатр Жовтень
5 червня 16:00
Події ігрового фільму Ясміли Жбаніч відбуваються в липні 1995 року. Насильницькі дії сербської армії змушують тисячі боснійців покинути табір, який організовує ООН. Аїда шукає можливості врятувати свого чоловіка та двох синів, які опинилися в центрі конфлікту. Прем’єра «Камо грядеши, Аїда?» пройшла на Венеційському кінофестивалі й далі фільм отримав приз глядацьких симпатій у Роттердамі, виграв міжнародний конкурс у Гетеборзі та номінувався на «Оскар» як найкращий міжнародний фільм. Найбільший успіх режисерка отримала, коли показала стрічку в Сребрениці. Саме там опинилися біженці, про яких Жбаніч зняла кіно. Позитивні відгуки з цього міста – знак переконливого та дбайливого відтворення страшних подій 1990-х на Балканах.
Доберман
реж. Ян Кунен
планета кіно
29 травня 21:15
Жовтень
30 травня 21:15
«Доберман» походить із тої породи фільмів, який ти неначе бачив у далекому минулому й пам’ятаєш за шматочками, але хочеш відтворити знову на великому екрані. Венсан Кассель грає грабіжника-лиходія, який оббирає банки Франції. На нього полює паризька поліція на чолі з копом-садистом Крістіні. Полісмен не проти порушити закон, щоби спіймати злочинця. Стильні автівки, вишукані шкіряні куртки та Венсан Кассель із Монікою Белуччі – найкраща формула французького бойовика 1990-х. Культовість підкреслює заборона фільму до показу в кількох країнах, зокрема в сусідній Білорусі.
Фестивальник
стаж: 2-5 «Молодості»
Невдалий трах, або шалене порно
реж. Раду Жуде
Жовтень
3 червня 19:00
4 червня 18:00
Режисер та сценарист Раду Жуде досліджує наслідки «совку» в головах румун. Йому щоразу вдається знайти новий спосіб здивувати глядачів. У «Невдалому траху» він це робить крізь призму секс-комедії. Відверте відео шкільної вчительки опиняється в інтернеті. Батьки її учнів вимагають звільнення, але вона вирішує боротися з їхньою обмеженістю в поглядах на ситуацію. Стрічка отримала «Золотого ведмедя» на Берлінале.
Відвага
реж. Аляксєй Палуян
кінотеатр «Жовтень»
4 червня 21:00
Дебютант у повному метрі Аляксєй Палуян зацікавився життям андеґраундної театральної трупи Білоруський вільний театр в Мінську і знімав про них кіно. Аж раптом почалися протести в Білорусі і фокус стрічки змістився на революційні зміни в країни очима трьох головних героїв фільму. «Кришталь» Дар’ї Жук переміг у 2018 році на ОМКФ. «Чисте мистецтво» Максима Шведа привернув увагу до художника Захара Кудіна. А тепер прийшов час реакцій на супротив влади й білоруського народу, який ми бачили зі стрічки новин.
Дівчина і павук
реж. Рамон та Сільван Цюрхер
кінотеатр «Жовтень»
2 червня 18:30
3 червня 22:00
Ліза переїздить від Мари, з якою вони довго жили разом. Серед коробок із речима вони влаштовують прощальну вечірку, на якій з’являються друзі, коханці, сусіди та незнайомці. Лікнепом стосунків двох героїнь стає мелодія «Грамофон» Євгенія Догі. Чутлива мелодрама братів-близнюків Рамона та Сільвана Цюрхерів – це друга частина трилогії про людську об’єднаність. «Дівчина і павук» потрапили в програму «Сонячний зайчик», яка вже 20 років показує ЛГБТКІ+ кіно на великому екрані.
Синефіл
стаж: понад 5 «Молодостей»
Соціальна гігієна
реж. Дені Коте
Жовтень
1 червня 21:00
2 червня 15:00
Кожен фільм Дені Коте – вигадане самому собі обмеження: у мові, жанрі або темі. У 2020 році цю умову квебекському режисеру поставив світ – пандемія. Тому персонажі «Соціальної гігієни» стоять у полі на відстані одне від одного, зберігаючи соціальну дистанцію. Вони говорять, але глядач їх не чує. Зрозуміти персонажів допомагають субтитри, але й від цього не стає легше. У програмі «Зустрічі» на Берлінале Дені Коте розділив нагороду за найкращу режисуру з фільмом «Дівчина і павук». Тож про його експерименти справедливо можна сказати «на вагу золота».
Морґана
реж. Джозі Гесс та Ізабель Пеппард
Планета кіно
6 червня 21:10
Програма «Опівнічне кіно» на «Молодості» – це вибух радикального та креативного кіно, яке не залишає байдужим ні під час, ні після перегляду. Тож у цій програмі синефілам варто переглянути кожен фільм. «Морґана» – не виняток. Це документальна стрічка про самотню домогосподарку, яка знайшла цікавий спосіб впоратися із депресією. Вона знімає порно. Для неї це дослідження власних меж свободи, а для аудиторії це приклад натхненної відвертості перед камерою. І мова навіть не про тіло.
Метаморфоза птахів
реж. Каталіна Вашконселуш
Жовтень
30 травня 12:30
Кіно42
31 травня 21:05
Беатріз та Енріке одружилися, коли їм було 21. Він пішов працювати моряком, а вона народила шістьох дітей і постійно з ним листувалася. Режисерка фільму – онука Беатріз та Енріке. Вона читає ці листи і відтворює події, свідком яких ніколи не була. У закадровому монолозі авторка також цитує роман «Мобі Дік» Германа Мелвілла, а в кадрі поміж довгих коридорів рідного будинку з’являється репродукція картини «Селянське весілля» Пітера Брейгеля. Повільна стрічка із Португалії, знята на плівку, – перша повнометражна робота Каталіни Вашконселуш. Це хороший подарунок усім, хто полюбляє гібридну документалістику, де більше естетики, ніж наративу.
