Коні та люди змішалися не тільки в будинку Облонських

Як і будь-який мультсеріал з власним великим всесвітом, «Кінь Боджек» будувався повільно і знайомив глядача з персонажами максимально обережно. Ще б пак, адже кожен з них певною мірою схожий на егоїстичний шматок золотої епохи Голлівуду. Та за веселощами і саркастичними посмішками ховається якщо не трагедія цілого покоління, то принаймні історія занепаду і розчарування особистості. Дивитися на цей мультиплікаційний світ треба із широко розплющеними очима, навіть якщо ці очі наповнені сльозами від занадто близької реальності. Як і у «Різдвяній історії» Діккенса, головний герой проходить переусвідомлення власного «я» через персонажів, тому ми подивимося на них як на привидів епохи мілленіалів.

Кінь БоДжек

Окей, це може здаватися очікуваним поворотом сюжету, але кінь БоДжек у більшості випадків винен у власному нещасті завдяки своєму еґо. Колись у 90-х він був зіркою популярного сіткому «Horsin’ around», але телебачення не стоїть на місці і серіал пам’ятають як пережиток минулого, що не можна воскресити за нинішніх обставин. Тому БоДжек спершу шукав підтримки у склянці з віскі, а потім  – і в навколишніх людях/тваринах. Постійні розчарування зробили його розгніваним та ображеним снобом, який з кожним сезоном відкриває нові двері помилок з успіхом (номінація на «Оскар») та поразками (втрата близьких друзів). Можна довго спекулювати шекспірівською трагічністю БоДжека, але ясно одне: голос Вілла Арнета після перегляду буде асоціюватися лише з екзистенційною кризою.

Тодд Чавез

Тодд Чавез — безробітний, але креативний сусід БоДжека з прізвищем, схожим на прізвище одного венесуельського президента. Його голосом говорить Аарон Пол, який до мультсеріалу (не)успішно налагодив метамфітаміновий бізнес у «Пуститися берега». Найбільш здичавілі витівки приходять у голову саме йому, і тому він потрапляє в пригоди, з яких БоДжек мусить Тодда діставати, але не завжди цим займається. Обоє дуже доповнюють самотність один одного. На жаль, лише в останніх сезонах автори вирішили надати Тодду бодай якийсь бекґраунд, але самоідентифікація Чавеза стала мало не наріжним каменем у його стосунках з навколишнім світом.  Тодд переважно дрімає на дивані,  вранці смакує пластівцями та влаштовує нагоди для новин в Голлівуді. Ну хіба не ідеальний приклад саморуйнації?

Принцеса Керолін

Людино-тваринний світ ніколи не давав чіткої відповіді, чому він так влаштований. Автори скоріше хотіли посміятися над людськими соціальними вадами в образі тварин. Принцеса Керолін як справжня кішка хоче бути бізнес-вумен (чи то краще бізнес-кет) і водночас влаштувати особисте життя. Вона працювала агентом БоДжека і зустрічалася з ним якийсь час. Інфантильність останнього довела обох до розлуки як коханців, але не як ділових партнерів. Принцеса Керолін і надалі допомагала влаштувати кар’єру своєму колишньому з перемінним успіхом і таким же чином переживала внутрішню кризу. Ця кішка ніколи не ділилася своїм горем з ближніми і тим самим стала нащадком образу Джоан Голловей з «Безумців», не піддаючись на сексистські коментарі колег. Справжній сильний феміністичний персонаж тепер і в мультиплікації.

Діана Нгуен

Ще одна феміністка в мультсеріалі, Діана бореться за рівноправ’я на полі журналістики. В першому сезоні ця молода жінка писала книгу-біографію БоДжека, а потім одружилася з його головним опонентом — містером Арахісовемасло. Травма Діани полягає у її нереалізованому потенціалі. Її амбіції стати хорошою журналісткою руйнуються, як картковий будинок, коли вона бере роботу nègre littéraire (літературного негра) для зірки 90-х. І якщо спершу її шлюб з містером Арахісовемасло здавався чудовим прикладом для інших персонажів, то з часом і там з’явилася тріщина. Внутрішня самотність Діани чітко пройшла крізь сутність Боджека і їхній роман, який іноді переходив у френдзону та еволюціонував у дуже міцну дружбу. Щоправда, Нгуен все ще залишається заручницею свого шлюбу, тому легко стала рольовою моделлю для багатьох глядачів «Коня БоДжека».

Містер Арахісовемасло

Золотистий ретривер цілком виправдовує уявлення про свій вид у нашій реальності – він позитивний, життєрадісний та працелюбний. У мультсеріалі йому притаманна роль супротивника БоДжека, адже він має абсолютно ідентичний ситком, та, на відміну, від невдахи Коня, успіх та вдача переслідують Містера Арахісовемасло на кожному кроці. Творці проекту часто кепкують з його недалекості у вчинках, але парадоксальним чином він виглядає найбільш щасливим на тлі навіть другорядних персонажів. У його житті теж знайшлося місце травматичній точці, але він не живе трагедіями, натомість заповнюючи свій час безглуздими проектами на кшталт гелловінської крамниці, що працює лише у січні. Містер Арахісовемасло сильніше за всіх піддається своїм тваринним інстинктам. Можливо, в цьому і ховається його щастя, адже, кажуть, всі собаки потрапляють до раю.

Минуле

Разом із тваринами та людьми розвивалася наративна структура і прийоми сторітелінгу серіалу. «Такими неприємними особами нас зробили батьки чи обставини», – кажуть нам з екранів персонажі «БоДжека». Певною мірою такий стан речей розкривається лише з другого сезону, але два епізоди заслуговують особливої уваги. «Fish out of water» – фантасмагоричне оповідання про те, як БоДжек пішов буквально під воду для відвідин прем’єри фільму, стало цікавим прикладом історії без слів. Річ у тім, що під водою ніхто, на перший погляд, не говорить, тому комунікація дається Коню вкрай тяжко. Інший епізод, «Time’s Arrow», подібний до снайдерівського «Забороненого прийому» і зриває завісу з таємниці матері БоДжека, яка все життя страждала від високих очікувань та прикрих сімейних обставин. Мов неприємний шпигун, минуле переслідує тут кожного і спливає льодом у склянці з бурбоном.

Голліву

Так, саме без букви Д, яку успішно в одній із серій вкрав БоДжек для доказу кохання до Діани Нгуєн. За уявленнями творців серіалу, нинішній Голлівуд вирує неймовірною кількістю знахабнілих продюсерів та егоїстичних акторів. Відсутність свіжих ідей створила вакуум всередині колись найбільш креативного суспільства. Четвертий сезон особливо жорстоко пройшовся підсумками останнього десятиліття на лос-анджелеських пагорбах. Наприклад, масові вбивства в супермаркеті призвели до зміни фіналу одного з продюсерських проектів Принцеси Керолін. Часом «Кінь БоДжек» робить чудові омажі окремим стрічкам, як от в епізоді про пошуки доньки: зірка сіткому заїжджає до своїх колишніх, які навіть схожі на персонажів «Зламаних квітів» Джармуша. Голліву – це ідеальне середовище для існування персонажів мультсеріалу хоча б завдяки його соціальній незламності. Під нього прогинаються всі, а він лишається вірним своїй кон’юктурі золотого острова, на якому не кожен знайде місце під сонцем, але може погрітися кілька епізодів.

Сподобалась стаття? Допоможи Moviegram стати краще

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Анімація

  • Павло Федорів

    Радий, що хоч і аж після 4 сезону, але все ж хтось написав про серіал. Не дуже радий з того, як персонажі розкриті – відсилки до минулого згадуються аж в кінці, а натомість усі персонажі є такими саме тому, що були недолюбленими в дитинстві. БоДжек ні в чому не винен – хіба що в своїй нездатності любити самого себе. Кожен з героїв почуває себе більшою чи меншою мірою так само – кожному здається, що любов оточуючих потрібно заслужити. А їх нездатність до комунікації між собою – далеко не проблема лише міленіалів ким би ви їх не називали.
    P.S. “містер Арахісовемасло” – серйозно?
    P.S.S. Єдиний персонаж, який хоч усвідомлює свої трабли з минулим (БоДжек) – якраз не збирається нічого з цим робити – S04E02 тому доказ.

    • Iurii Samusenko

      *трохи спойлерів*
      Персонажі якраз і недолюблені в дитинстві і це їхнє далеке минуле. Я би не сказав, що у всіх персонажів проблеми саме з дитинством. Ми до сих пір достеменно не знаємо всіх деталей життя Чавеза. Я згоден, що любов потрібно заслужити, але персонажі йшли довгим шляхом, щоб це зрозуміти. Особливо БоДжек, але він все одно зривається іноді. Міленіали тут лише як спроба пояснити, чому серіал найбільше знаходить відклик у їхніх серцях. Ікси теж дивляться БоДжека, але минулим вони можуть похвалитися не таким довгим.

      Так, мені теж не подобаєтсья така локалізація Пінатбатера, але з пісні снів не викинеш. Локалізація страшна і не жаліє нікого 🙂
      Трабли Коня справді переважно пов’язані з минулим, але не знаю чи зміг би я бути таким категоричним. Схоже, що завдяки сестрі він може змінити свою думку кардинально.