«Звір»: Love me harder

Боротьба з собою на острові маніяка

Британський острів Джерсі. Для Молл Хантінгтон святкування її двадцять сьомого дня народження обернулося втечею з дому та задушливих родинних обіймів. Звільнившись від них, Молл віддасть перевагу нічним розвагам у своє задоволення в барі, поки зранку не знайомиться з Паскалем. Втім, ця історія кохання з самого початку не буде занадто тривіальною, адже досить скоро Паскаль стане одним з головних підозрюваних в серії жорстоких вбивств дівчат на острові. Хоча і Молл, звісно, також є що приховувати.

Для британського режисера Майкла Пірса «Звір» став дебютом у повнометражному кіно і, можна сказати з впевненістю, що стрічка відрізняється значною авторською зрілістю. Тим паче, що робота над фільмом тривала цілих сім років. Режисер звертається до мелодраматичного трилера, максимально позбуваючись зайвої сентиментальності, яка притаманна жанру, та робить акценти на реалізмі того, що відбувається на екрані. Тим більше, що сюжет картини мінімально, але дуже виразно перегукується з історією Едварда Пейснела маніяка-дітовбивці, названого «Звіром з Джерсі». Він коїв свої страшні злочини протягом цілого десятиліття, і був схоплений лише у 1971 році. Майкл Пірс, добре знався на матеріалах Пейснела, і специфічна, похмура фактура острова на додачу з деталями реальних кривавих подій створили у стрічці потрібну атмосферу.

При цьому очевидно, що детективний сюжет необхідний постановнику виключно лише для створення екстремального фону для серйозної розмови про людські взаємини. Майкла Пірса насамперед цікавить Молл і те, як поступово, під тиском тих чи інших обставин вона змінюється. Тим більше її особистий бекграунд є по-справжньому трагічним, і в той же самий час неунікальним: із самого дитинства Молл була об’єктом фізичних і психологічних знущань з боку однолітків і, що набагато гірше, рідної матері. Саме тому настільки значущим для героїні є факт втечі з власного дня народження, який перетворився на вульгарний фарс. Звільнення, проте, не може бути настільки безболісним. Врешті-решт маленький острів Джерсі, на якому відбувається дія картини, в ще більш концентрованому вигляді уособлює в собі весь той архаїчний, патріархальний і часом абсолютно шизофренічний світ, вижити в якому важко. Особливо тим, хто підкреслено не вписується в стандартні соціальні норми й не прагне слідувати настроям натовпу.

Саме ця тотальна несхожість на інших перетворює Молл і Паскаля у головних підозрюваних. І якщо Паскалю із самого початку режисером заданий вектор його виключної брутальності, а рід його занять полювання видається вельми незграбним символізмом, то ось із роллю жертви все набагато складніше. Молл, звичайно, показана Майклом Пірсом у першу чергу як людина, яка занадто багато разів у своєму житті була жертвою. Для таких як вона зазвичай життя складається за кількома типовими сценаріями, як то повна маргіналізація або тотальне усунення негативного досвіду. В межах острову для Молл вибір насправді невеликий, адже тут всі один про одного знають, і вибратися за межі замкнутого кола на материк складно, а іноді й зовсім неможливо. Як загнаний у кут звір, Молл веде боротьбу не тільки із самою собою і своїми численними страхами, але і з усім островом, який не може просто так відпустити свого мешканця.

Beast
2017
режисер: Майкл Піарсе
жанр: драматичний трилер
у головних ролях: Джессі Баклі, Джонні Флінн, Джеральдіна Джеймс

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: