«Назви мене своїм ім’ям». Моє довге персикове літо

Армі Гаммер змінює пасторальний світогляд юного інтелектуала.

Середина 1980-х років. Літнє повітря наповнює невеликий будиночок десь на півночі Італії. У гості до родини Перлманів приїжджає Олівер (Армі Гаммер) – засмаглий модник-гульвіса, який своїми танцями приваблює молодих студенток з усього міста. Разом із 17-річним Еліо (Тімоті Шалемей) вони катаються на велосипедах по мальовничій Італії, допоки не відчули щось більше за дружбу.

Новий фільм Луки Гуаданьїно транслює повну відсутність часу – літо застигло і вперто не бажає минати. Північ Італії стала заручницею романтичних стосунків, яким неминуче потрібно закінчуватися, але ніхто не може зупинитися. Люди навколо живуть лише сьогоднішнім днем і закрадається враження, що у цій місцині ніколи не наступить кінець світу. Оператор фільму ловить «зайчиків» у воді, поки молодь відпочиває біля річки. Мальовничі зелені луги не віщують нічого поганого, тому це стає ідеальним місцем для народження кохання між молодим студентом та його прихильником.

17-річний Еліо носить футболку гурту «Talking Heads» і читає багато старих книжок. Його батьки запрошують гостей, серед яких з’являється і зухвалий Олівер. Молодий дослідник навідується до Перлманів, щоб і від рутини міста відпочити, і дізнатися щось нове. На початку фільму Олівер здається дотепним прибульцем зі своїм фірмовим «Бувайте», з яким він зникає з будинку Перлманів. Загадковість нового гостя манить Еліо, і він починає дорослішати, рівняючись на свого кумира.

У «Назви мене своїм ім’ям» існує внутрішній наратив, який не дає фільму розпастится на непов’язані сцени. Перший монтаж стрічки нараховував майже 4 години, але в результаті автори знайшли максимально комфортний для цієї історії хронометраж – 130 хвилин. Типова історія про дорослішання в дусі «Деміана» Германа Гессе із пошуками духовного наставника несподівано римується з творами класика американської літератури Рея Бредбері та настрієм його «Кульбабового вина». Стрічка Луки Гуаданьїно – спіймане та закорковане у пляшці літо з ностальгійним італійським саундтреком. Разом із таким прочитанням тут можна знайти і біблійний заборонений плід, який у фільмі уособлює не лише роман між Еліо та Олівером, але і стиглий персик. Дозрівання цього фрукту римується із ключовим усвідомленням Еліо власної сексуальності.

Як і будь-яка пора року, літо закінчиться зміною не лише погоди, але й звичного стану речей. «Назви мене своїм ім’ям» стає своєрідним посібником зі сміливості серця та потаємних бажань. Фільм Гуаданьїно із легкістю розповідає про важкі речі. Кохання у цьому фільмі щохвилини наповнюється новими інтонаціями, але неминуче поїде на останньому потязі у новий світ, де час рухається швидше. Вишукані образи, які створили Гаммер та Шалемей, легко закарбовуються в пам’ять після перегляду. Хочеться лишитися у цій казковій атмосфері – так само, як хочеться цього Еліо. На щастя, за словами режисера, продовження історії може трапитися скоро.

Call Me by Your Name
2017
режисер: Лука Гуаданьїно
жанр: романтична драма
у головних: Тімоті Шалемей, Армі Гаммер, Майкл Сталберг

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: