5 видатних котів великого екрану

П'ять стрічок, у яких коти відіграли важливу роль, а не лише куштували лазанью і ненавиділи понеділки.

У кіно найважче знімати дітей та тварин. Вони не піддаються контролю та забаганкам режисера, та ще й поводяться природніше за професійних акторів. Коти нажили собі у кінематографі образ або пухнастих друзів, або песимістичних лежнів. Moviegram разом із дистриб’ютором MUSTSEEMOVIE пригадують п’ять стрічок, у яких коти відіграли важливу роль, а не лише куштували лазанью і ненавиділи понеділки.

Відтворити відео

Хрещений батько

У першій сцені до Віто Корлеоне приходить чоловік, аби попросити хрещеного батька про послугу – та, як ми знаємо, просить він без належної поваги. Із серйозним виглядом хрещеного батька та практично васальним ритуалом відданості контрастує грайливий кіт на колінах дона Корлеоне. Цей безіменний кіт міг би стати продовженням образу мафіозі – наприклад, деякі бондівські антагоністи мали при собі кота, який підтримував напружену атмосферу страху моторошним виглядом. Однак кіт у «Хрещеному батькові» не надто загрозливий – він затишно тішиться руками Віто Корлеоне, котрий ліниво його пестить. Френсіс Форд Коппола розповідав, що у сценарії кота не було, але той випадково знайшовся поблизу студії Paramount, тож режисер віддав його у руки Марлона Брандо. Актор не відмовився від такої ідеї, а кіт, схоже, добряче відірвався на зйомках.

Чужий

Якщо на космічному кораблі «Ностромо» кіт Ріплі на ім’я Джонс і був за талісман, то своєї функції він не виконав і команди від іншопланетного чудовиська не вберіг. Проте Джонс – друга істота, яка вижила у фіналі «Чужого» і була піддана кріогенному сну на довгі роки. Власне, йому вдалося вижити на кораблі лише завдяки мінімальній зацікавленості ксеноморфа у знищенні тварини – і, звісно, завдяки героїзму Гелен Ріплі.

Друга частина франшизи, «Чужі», показує Джонса вже на землі – здорового та дещо схудлого. Перед вильотом на рятувальну операцію Ріплі лишає кота вдома, тож подальша його доля невідома. Джонс у сукупності з мандрами у рятувальній капсулі прожив ніяк не менше 60 років, тож претендує на рекорд живучості серед сімейства котячих у кінематографі. Ми достеменно не знаємо, чи справді він виконував свої обов’язки по вилову гризунів – та це пусте, адже рудого кота разом із сердешною командою Ностромо полюбили і глядачі: лише пригадайте його нажаханий погляд перед ксеноморфом!

Відтворити відео
Відтворити відео

Сніданок у Тіффані

У тварин є свій «Оскар» — нагорода PATSY. Кіт Оранджі з фільму «Сніданок у Тіффані» отримав цю нагорду двічі: власне, за роботу з Одрі Гепберн та за стрічку 1951 року «Рубарб». Оранджі у «Сніданку» грає кота без клички, що стає неодмінним атрибутом розгубленої Голлі Голайтлі, яка порівнює себе зі своїм улюбенцем: «Ми не належимо нікому і ніхто не належить нам». Оранджі – справжній кіт-актор зі своєю сторінкою на IMDb, який знімався у телесеріалах «Бетмен», «Місія: нездійсненна» та «Альфред Гічкок представляє». Він слухняно виконує всі необхідні трюки, аби причарувати глядачів «Сніданку у Тіффані». І хоча за чутками цю роль грали дев’ятеро котів, ми повіримо у професійний досвід Оранджі.

Американська ніч

«Американська ніч», яка принесла Франсуа Трюффо «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою, розповідає про знімальну групу, що працює над стрічкою «Зустрічайте Памелу». Учасники постійно сваряться між собою, зазнають стресу, втоми та різноманітних невдач, але роблять усе можливе, аби завершити роботу. У якийсь момент їм потрібно зняти в одній зі сцен кота. Сердешний режисер бідкається через непрофесійність улюбленця, адже той не хоче підходити до таці з молоком, як того вимагає сценарій. «Знайдіть мені кота, який вміє грати», – говорить він знімальній групі. Йому приносять переляканого студійного кота, той з кількох спроб виконує поставлене завдання і всі видихають з полегшенням. Сам Трюффо жартував щодо стрічки: «Фільм про фільм може бути набагато бадьорішим, ніж, власне, сам фільм».

Відтворити відео
Відтворити відео

Котячий суп

Насправді це аніме називається «Трава Некодзіру», і за півгодини стрічка встигає розповісти безліч сюрреалістичних історій зі світу котів. Маленький Няата через недогляд батьків втонув у ванній. Він намагається повернути до життя свою сестру Няако, яку забрала Смерть. По дорозі вони стрінуть навіть самого Бога, але, зрештою, повернуться у світ живих. Анімація була присвячена Некодзіру – художниці, яка скоїла самогубство у 1998 році і намалювала ескізи для майбутнього проекту. У стрічці неважко вловити міф про Орфея, який спустився у царство Аїда за Еврідікою. Головні герої, коти, так само блукають світом, повним дивних див, і вибираються з нього в не менш сюрреалістичну реальність. У коментарях на DVD творці намагалися пояснити всі зашифровані послання, але залишили фінал «Котячого супу» на розсуд глядачам. Ну що ж, схоже, що коти – зовсім не те, чим здаються.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

0 0 голосів
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

інші матеріали

Історії кіно
Алекс Малишенко

Дебют братів Люм’єр

«Вихід робітників з фабрики Люм’єр» розпочав програму першого платного кіносеансу 28 грудня 1895 року

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: