«Дедпул 2»: Як українська локалізація змінює кіно

Чімічанга – не шаурма, Павло Зібров – не Девід Бові
Обережно – спойлери!
В американській поп-культурі Дедпул був популярним ще до виходу першого фільму з Раяном Рейнольдсом. Головний герой, який брудно жартує і полюбляє чімічангу (популярна мексиканська страва в лаваші), постійно ламає четверту стіну та дотепно коментує сюжет, в якому знаходиться. В Америці у Дедпула величезна армія прихильників, в Україні теж знайшлося безліч фанів лайливого супергероя. Однак перша та друга частина фільмів у значній мірі ґрунтується на мемах, трендах та настрої 90-х Америки, з якими наш глядач мало знайомий. Тому українським локалізаторам доводиться викручуватися та вигадувати нові жарти, а подеколи – практично створювати нових персонажів. Це відіграє вирішальну роль при перегляді, адже, по суті, в кінотеатрі може йти зовсім інше кіно. З «Дедпулом 2» саме трапилася ситуація, коли локалізатори постаралися безболісно насадити на сюжет жарти з українських 90-х, тому, можливо, ви переглянули «Мертвий басейн 2», а не кримінальну комедію про кілера, що цитує маловідомих американських виконавців.

Основна проблема для локалізаторів полягає у визначенні того, що наш глядач знає, а що йому невідомо. Гратися із впізнаваними речами та жартувати над ними – цілком правильне рішення, але знайти золоту середину вельми непросто. Коли Кейбл прибуває з майбутнього, у Вейда Вілсона для нього є лише три запитання, і друге з них в оригіналі стосувалось того, скільки частин Sharknado вийшло у світі, з якого прийшов Кейбл. Українська локалізація пропонує замінити назву фільму від студії The Asylum на нескінченну передачу «Битва екстрасенсів». Такий крок видається цілком нормальним, адже про Sharknado українські глядачі знають обмаль – на відміну від продуктів комерційного ТБ.

Темною стороною Місяця стала згадка «Людської багатоніжки» – ще одного фільму категорії Б, який своєю мерзенністю може позмагатися хіба що з найбожевільнішими фантазіями Ілая Рота. В українському перекладі «Людська багатоніжка» залишилася, однак це рішення скоріше пов’язане з її незамінністю. Цей фільм необов’язково навіть дивитися, аби пояснити його специфічну популярність. Достатньо знати, що у ньому коїться, аби зрозуміти жарт. Окей, ця згадка без розуміння першоджерела штовхає глядачів в Google для пошуку горезвісної трилогії про людей, замкнених у жахливий харчовий ланцюг. Однак він того вартий і спрацьовує для цільової аудиторії «Дедпула 2». Такі жарти розкидані протягом всього фільму і два приклади, по суті, віддзеркалюють обидва боки, які може прийняти кожен у цьому обговоренні. Трохи іншою є ситуація із розкриттям персонажів.

Колос, один із Людей-Ікс, розмовляє англійською із сильним слов’янським акцентом. Жарти про комунізм та слідування усталеним правилам неодмінно переслідують цього персонажа протягом фільму. Ще з першої частини Колос заговорив українською із сильним російським акцентом, що, звісно, викликає змішані відчуття з приводу такого рішення, адже, по суті, створює навколо нього ореол негативу. Це не просто російський акцент, це російський акцент в український мові. Кожна репліка Колоса тепер нероздільна у підсвідомості з промовами Януковича та решти політичних діячів нещодавного минулого, які не спромоглися гідно вивчити мову. При цьому по перегляді «Дедпула 2» сценарій олюднює цього персонажа, адже Колос – це щось значно більше, ніж мова, якою він розмовляє.

Врешті-решт, локалізаторам та перекладачам ніколи не вдасться викорінити та замінити внутрішній зміст цілком американізованих комедій на користь українських реалій. Чімічанга не перетвориться на шаурму, коли Дедпул візьме її в руки (спойлер: він цього не робить у стрічці, хоча міг би). Від жартів Вейда Вілсона не з’явиться візуальний образ Павла Зіброва, скільки б Дедпул про нього не говорив (спойлер: він згадує його лише раз). Навіть пісня гурту A-ha «Take on me» не зникне з аудіоряду стрічки тільки через те, що в українському радіоефірі 90-х її можна почути рідше, ніж пісні Ірини Білик чи ВВ. «Дедпул 2» в українському дубляжі – це компроміс, з яким важко змиритися запеклому фанату американських традицій, який виріс на серіалах з Девідом Гассельхоффом, а не на ранкових ефірах «Території А». Останніми роками український кінопрокат пропонує альтернативу глядачу у пошуках фільмів з оригінальною звуковою доріжкою. Тому користуватися альтернативою – це одна з найкращих переваг для українського сінефіла. Навіть Дедпул топить за розмаїття. Хіба ж ми можемо відмовити язикатому найманцю у криваво-червоному костюмі?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

останні матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: