Говард Шор пише три-чотири саундтреки щороку. Він працював із Девідом Кроненбергом, Девідом Фінчером, Мартіном Скорсезе. Тим не менше, найчастіше його ім’я асоціюється з трилогією «Володаря перснів», для якої він створив культові мелодії. У 2020 році Шор не втрачає продуктивності та дивиться стрічки міжнародної програми Одеського міжнародного кінофестивалю. Тож, поговорили з канадським композитором про перший досвід походу в кіно, дружбу зі шоураннером SNL та, звісно, музику до чарівного світу Джона Р.Р. Толкіна.
Чи вплинула ізоляція під час карантину на вашу креативність?
Насправді я працював над двома проєктами з березня. Один був для фільму Корнелла Мадруско – видатного угорського режисера, називається «Частини жінки». А ще була Діпа Мехта, фільм називається «Веселий хлопчик». Його знімали на Шрі-Ланці та Коломбо. Тож я працював весь час, складаючи композиції. Я зміг виконати два проєкти в ізоляції. Письменники та композитори звикли бути замкнутими.
Ви вважаєте себе вимогливим композитором?
Ні, я не вимогливий композитор. Я пишу музику так, як це робили у XIX столітті. Я створюю свою композицію контрапунктом, гармонійно олівцем на папері. А потім я перейшов до цифрових технологій для роботи з фільмами. Я працював лише з двома близькими мені колегами: музичним редактором Джеймсом Айзнором та координатором виробництва Аланом Фреєм. От так я працював роками, і мені подобається все спрощувати.
Яка різниця в підході до написання музики для горору й комедії?
Я ріс із репертуарним театром, тому я звик до комедії, після якої відбувалася трагедія. Похмуріші теми пробуджували в мені музичний інтерес. Вони також дозволили мені використовувати студію звукозапису та технології такими способами, які цікавили мене. Звісно, комедія має чудовий таймінг, і мені пощастило працювати з багатьма чудовими комедійними акторами та режисерами.
Письменники та композитори звикли бути замкнутими
Мій перший досвід у кіно був «Володар перснів: Дві вежі», тому мені цікаво, яким був ваш перший похід у кінотеатр, і який саундтрек ви почули в кіно вперше?
Я дорослішав у 1950-х роках. У цей час звичайною справою було ходити на суботні сеанси пополудні, де ми дивилися два-три вестерни або науково-фантастичний фільм у кінотеатрі, заповненому дітьми. Тож, це був мій перший досвід. Саундтрек, який я згадую вперше – в епічних «Десятьох заповідях». Саундтрек Елмера Бернстайна, звісно, був чудовим. І він, як мені здається, вплинув на мене.
Потім були фільми Альфреда Гічкока, а потім я почав відкривати кіно інших частин світу: Акіра Куросава, Жорж Делерю, Жан-Люк Годар та Федеріко Фелліні. Мені подобається музика Ніно Рота. І я зрозумів, що це той світ кіно, який варто досліджувати.
Ви маєте розуміти різницю між культурами, тому музика має забезпечити чіткість оповіді для аудиторії
Як з’явилася ідея лейтмотиву у трилогії «Володарі перснів», де різні персонажі та навіть об’єкти мають свою музичну тему з варіаціями?
Ідея прийшла до мого друга від початку, коли він почав накладати музику на фільм. Адже «Володар перснів» вважається найскладнішим світом фантазій, який коли-небудь був створений. Джон Р.Р. Толкін показує вам дуалістичність: не тільки Лоріен, але й Рівенделл, і світ людей із Рованом і Ґондором.
Ви маєте розуміти різницю між культурами, тому музика має забезпечити чіткість оповіді для аудиторії. І це складна історія, тож можна показати, до якої культури належить меч, до якої історії належить історичний факт. Насправді було зрозуміло, що треба використовувати лейтмотив для вираження складних ідей.
Крім «Володаря перснів», який саундтрек забрав найбільше часу, щоби його створити?
Я не знаю, чи є такий – із погляду більш грандіозного виробництва за «Володаря перснів». Усі фільми мають дедлайни для сценаріїв, зйомок, постпродакшену, запису музики. І композитор має бути зосередженим і водночас витривалим. Отже, завжди є кінцевий дедлайн, тому ви вчитеся висловлювати свої ідеї стисло й зосереджено.
Я читав, що Пітер Джексон не проти допомогти «Володарю перснів» для Amazon. Якби вам хтось запропонував знову написати саундтрек, ви б погодилися?
Звісно, я відкритий до пропозицій.
Чим він відрізнятиметься від трилогії?
Не знаю. Це насправді залежить від способу оповідання історії. Я маю це спершу побачити.
Мистецтво створення фільмів включає музику з усього світу, усіх типів культур, усіх видів музики
Я хотів поговорити з вами про сучасну попмузику, адже в ній багато креативності з використанням різних тем та стилів. Біллі Айліш розвиває напрям ASMR, Charlie XCX використовує у своєму треку розбите скло. Що ви про це думаєте й чи слухаєте сучасну попмузику?
Я слухаю багато різної музики. Мистецтво створення фільмів включає музику з усього світу, усіх типів культур, усіх видів музики. І це завжди цікавило мене. Робота в кіно дозволила мені працювати з такими артистами, як Емілі Гейнс, канадським рок-гуртом Metric, Енні Леннокс. Мені завжди приємно працювати з артистами й артистками такого калібру. Я цікавлюся джазом і співпрацював з Орнеттом Коулманом над «Голим ланчем». Це була чудова колаборація. Мені подобається, що ти можеш зателефонувати артисту, і він відповість.
Ви тривалий період працювали на SNL. Важко знайти людину, якій не подобається Лорн Майклс, хоча він часто працював із талановитими й гоноровими коміками. Чому всі люблять Лорна?
Він мій дорогий друг. Я знав Лорна з 14 років. Він просто чудова, відкрита й чесна людина, яка смішна й щедро ділиться своїм часом. Ставши трохи старшим, він начебто більше відповідає постаті батька для всіх молодих сценаристів та коміків. Він приязний, і я думаю, що люди люблять його за це.
Перевіряючи довгий список саундтреків, наштовхнувся на різноманітність жанрів, режисерів та студій, з якими ви працювали. Чим привернули вашу увагу «Сутінки. Сага: Затемнення»?
Я отримав запрошення приєднатися до команди цього фільму. У фільмів серії були й інші композитори, і я подумав, що було би цікаво попрацювати в цій царині й писати саундтрек, який добре поєднується із саундтреком Картера Бервелла та Александра Деспли. Тож було весело працювати над цим проєктом, але для мене це щось нове.
Композитор має бути зосередженим і водночас витривалим
Хто найбільший синефіл із людей, з якими ви коли-небудь працювали?
Мушу сказати, що це був Пітер Кові, журналіст та письменник. Він офіційний біограф Інґмара Берґмана. Ми працювали з ним декілька років разом над книгою. Це своєрідна книга інтерв’ю. Вона досі пишеться. Сподіваюся, він закінчить її наступного року.
Як член журі Одеського міжнародного кінофестивалю, що ви шукаєте у фільмі, щоби він став переможцем? Вам подобаються саундтреки фільмів-учасників?
Я не хочу розповідати багато, тому що ми все ще обговорюємо. Тому я не хочу когось виділяти, але в цих фільмах є чудова музика. І я сподіваюся, що один із них здобуде спеціальний диплом за музику чи подібну нагороду.
Який ваш найулюбленіший і найменш улюблений звук?
Не знаю, чи маю хорошу відповідь на це питання. Мені подобається працювати із симфонічним оркестром. Я люблю використовувати оркестр як інструмент. Мені подобається працювати з голосами та хорами.
Звук, який я найбільше ненавиджу, буде статичним. Або це дуже погана гра на синтезаторі. Я використовую електронну техніку роками, починаючи з ранніх фільмів Девіда Кронеберга. Синтезаторами я користувався роками. Є чудові мелодії, зіграні на них. Мова радше про їхнє використання у тривіальний спосіб. Мене це ніколи не цікавило. Звучання мусить бути багатошаровим і правильно спродюсованим.
