Міжнародна програма завжди мала особливу увагу на Київському тижні критики. Тут очікують побачити головні фестивальні хіти чи тихі шедеври, які могли би пройти повз синефілів та синефілок.
Добірка 2024-го року дещо менша, ніж у попередні роки: у програму увійшло усього чотири картини. Це нові роботи Жака Одіяра, Атени Рахель Цанґарі та Брейді Корбета і неочікуваний новачок – Каран Кандгарі.
Кожен з фільмів програми має гарний фестивальний старт – Каннську чи Венеційську прем’єри. І кожен з них – абсолютно самобутнє явище, де жанрові межі порушуються на регулярній основі, а авторський стиль проявляється чи не найяскравіше в кар’єрі режисерів та режисерок.
Розповідаємо про всі фільми міжнародної програми 8-го Київського тижня критики детальніше. Переглянути їх можна буде з 17 до 23 жовтня 2024 року.
«Емілія Перес»,
реж. Жак Одіяр
17 жовтня
Улюблені жанри Жака Одіяра – кримінал та мелодрама. Він змішує їх у різних пропорціях від фільму до фільму і щоразу знаходить у цій суміші нові сюжети.
В «Емілії Перез» ідеться про адвокатку Риту, яка часто працює на злочинців. Одного разу їй надходить пропозиція від лідера наркокартеля: той хоче піти з кримінального світу і стати жінкою, як він завжди й мріяв.
Неординарний мюзикл Одіяра став одним з найяскравіших моментів Канн-2024. Фільм отримав приз журі, а його акторки – Селена Гомес, Зої Салдана, Адріана Пас та Карла Софія Ґаскон – ансамблевий приз за найкращу жіночу роль.
«Сестра-Опівніч» називають сюрреалістичним міксом жанрів у стилі Веса Андерсона, але значно простіше зійтися на тому, що фільм створює свій власний. Тут у шаленому ритмі змішалися соціальна критика, комедія, горор та неприборкана енергія.
За сюжетом, у мумбайському будинку починається нове життя щойно одруженої пари. Молода жінка Ума намагається впоратися з тісною квартирою, незграбним чоловіком та домашнім господарством, вести яке вона не звикла. Невдовзі жінка відкриває в собі дику, неприборкану сторону, яка загрожує зруйнувати все навколо.
«Сестра-Опівніч» запрем’єрилася у Каннській програмі «Двотижневик режисерів», де часто ховаються діаманти фестивалю. Свого часу тут показали «Маяк» Роберта Еґґерса, «Памфір» Дмитра Сухолиткого-Собчука, «Чоловічий рід» Алекса Ґарленда та багато інших незвичних робіт.
«Сестра-Опівніч»,
реж. Каран Кандгарі
18 жовтня
«Жнива»,
реж. Атена Рахель Цанґарі
20 жовтня
Атена Рахель Цанґарі разом з Йоргосом Лантімосом стоїть у витоків грецької химерної хвилі. Її перший фільм, «Аттенберг», жорстоко висміював пуританське суспільство і коментував економічну кризу, яка паралізувала Грецію. Друга стрічка, «Шевальє», сфокусувалася на токсичній маскулінності і, майже буквально, мірянні пенісами. Знадобилося ще дев’ять років, щоб до фільмографії Цанґарі додалася третя робота – «Жнива».
Це екранізація номінованого на Букерівську премію роману Джима Крейса. Події фільму відбуваються у віддаленому селищі на тлі мальовничих пейзажів Шотландського високогір’я. Поява чужинців і підпал стайні місцевого землевласника порушують звичний уклад життя селян, викликаючи страх, недовіру та конфлікти.
Фільм переносить нас у часі, але як і інші роботи режисерки міцно тримається за актуальну тематику. Мало не у середньовічному аграрному суспільстві Цанґарі знаходить плідну землю для критики патріархату та капіталістичної логіки, класову динаміку і передумови майбутньої глобальної екологічної кризи.
Брейді Корбет починав свій шлях у кіно як актор. За 15-річну кар’єру він встиг знятися у Грегга Аракі («Загадкова шкіра»), Міхаеля Ганеке («Забавні ігри»), Ларса фон Трієра («Меланхолія»), Рубена Естлунда («Форс-мажор») і багатьох інших.
Видається, що всі ці роки він виношував хитрий план: повчитися у найкращих, щоб самому перейти в режисуру. І якщо перші дві роботи («Дитинство лідера» та Vox Lux) вже були багатообіцяючими, то «Бруталіст» остаточно довів, що на фестивальній арені з’явилися нова зірка.
Фільм розповідає про Ласло Тота (Едрієн Броуді – «Піаніст»), архітектора з Угорщини, який пережив Голокості. Він прибуває до Америки в пошуках кращого життя, де отримує шанс втілити великий проєкт. Однак із просуванням будівництва виникає все більше проблем: фінансові труднощі, недовіра оточення, конфлікти з замовником.
«Бруталіст» – це монументальне трьохгодинне полотно, де Броуді зіграв роль життя. Стрічка стала фаворитом критиків на Венеції-2024 та отримала «Срібного лева» за найкращу режисуру.
«Бруталіст»,
реж. Брейді Корбет
22 та 23 жовтня
