Хочеться на секунду забути буремні дев’яності, коли на пострадянському телебаченні з’являлися різноманітні шахраї та своєю безглуздістю доводили непідготовлених глядачів до параної. Чому ж так сталося? Насправді у глядачів не було досвіду почуватися обманутим. Цей досвід з’явився на початку двотисячних, коли прийшов Девід Коперфілд. Досі пригадується його телевізійний трюк зі зникненням поїзда, який якимось чином за ефектом подиву римується з «Прибуттям потягу на вокзал Ла-Сьота» братів Люм’єр. Утім, часи невпинно стирають одні професії і несподівано повертають інші. Фокуси з картами залишилися в минулому, наче дитяча забавка, якою нікого не здивувати. Єдиним виходом із ситуації стало міксування жанрів і майстром цього міксу став Джастін Віллман.
Віллман – той чоловік, професію якого ми називаємо entertainer (не плутати з тамадою). Він звик розважати людей фокусами, однак набрався досвіду справжнього гуру розваг. Його нове шоу на Netflix – логічне продовження діяльності Джастіна, який поділив «Магію для людей» на шість окремих сегментів, що прагнуть розкрити людську природу. Перший епізод під назвою «Самоконтроль» відразу ж став показовим прикладом. Віллман миттєво знаходить людей на вулиці, наче Біллі Айкнер у Нью-Йорку, та змушує їх взяти участь у фокусі. Фокус у свою чергу має повчальний характер. Як то, що час у соціальних мережах шкодить живому спілкуванню. Чи пропонує дітям відмовитися від однієї зефіринки, аби отримати з часом дві. Таким чином телеведучий розважає глядача різноманітними трюками, аби відвернути уваги від об’єкта, і врешті-решт пропонує ненав’язливу мораль, яка легше засвоюється з гумором, аніж із повчальною інтонацією інших телешоу.
Коли дивишся «Магію для людей», на думку приходять найрізноманітніші порівняння з іншими шоу. Наприклад, Indiewire порівнює серіал з кулінарними телешоу, адже у телеведучого хочеться вчитися майстерності володіти ситуацією, тримати увагу та навіть зі своєї помилки створити довершену страву. Однак не вдається уникнути порівнянь саме з комедійними шоу «Огляд» та «Нейтан для тебе» з телеканалу Comedy Central. У кожному з двох серіалів головний герой інспектує життя, вивчаючи парадоксальність людських звичок та упереджень. Netflix подібного шоу досі не мав, але знайшов по-справжньому безпрограшну тему для втілення такої ідеї – фокуси. За допомогою трюків Джастін Віллман вивчає поведінку людей, але при цьому зберігає розважливу інтонацію. Зрештою, Віллман скоріше здається коміком, аніж фокусником. Він точно знає, як працює таймінг гумору, тому користується ним за нагодою, і найголовніше – Джастін отримує щиру насолоду від реакції людей, а у наш час таким можуть похвалитися далеко не всі реаліті.
До того ж «Магія для людей» працює як скетч-шоу. Кожну серію Віллман ділить на кумедні сегменти, де показує людям якийсь маленький трюк і ставить незручні питання, які своєю неочікуваністю заганяють «піддослідного» у глухий кут. Також є «фокус для Сюзан», який сподобається всім прихильникам абсурдного гумору, адже його головна мета полягає лише в тому, щоб знайти жінку з іменем Сюзан та показати їй фокус. На словах це все, звісно, не має такого кумедного вигляду, та ці невеликі сегменти вибудовують культурну базу для шоу, що робить його впізнаваним з-поміж решти.
Наразі Youtube заповнює прогалину в потребі аудиторії до навчально-розважального контенту: різноманітні відео есе та чудернацькі інтерв’ю міксували жанри настільки незграбно, що віднайти щось оригінальне серед цього непотребу вдається далеко не завжди. Стрімінгові сервіси поволі вдовольняють цю потребу такими шоу, як «Магія для людей». Принаймні воно заграє з актуальністю і тому слугує таким собі відпочинком від вечірніх шоу, які заполонили телевізійну сітку тепер вже не тільки США. Кожний епізод телешоу Віллмана можна ввімкнути на будь-якій хвилині і він відразу захопить увагу глядача яскравою подачею. Самого ж Джастіна можна насправді назвати чарівником, адже своєю харизматичністю він привертає увагу і майстерно втілює свій задум перед здивованими глядачами. Втім, деякі трюки, зрештою, погано оформлені візуально – монтаж не зміг приховати кілька фокусів, що видаються аж надто нереалістичними. Шість епізодів не намагаються продати магію, як щось унікальне. Для Джастіна Віллімона магія – це спосіб комунікації, спроба здивувати оточуючих та врешті-решт справа всього життя. Хіба цього недостатньо?
