«Queer Eye»: Чому дивитися реаліті-шоу стало не соромно

Як квір-спільнота змінює правила життя та телебачення

Американське телебачення завжди готове до нових викликів та революцій. Коли у 2003 році вийшов перший епізод шоу «Queer Eye», то аудиторія була готова і до неочікуваної фабули: квір-спільнота з п’яти чоловіків приходять додому до номінанта і змінюють кілька аспектів його життя, аби зробити його впевненим у собі. Це шоу тривало аж чотири роки, отримало безліч іноземних адаптацій (яким не пощастило прожити на телебаченні довго), а «Легендарна п’ятірка» (the Fab Five – ведучі передачі) стали справжніми телезірками. З моменту оригінального реаліті-шоу минуло 11 років і Netflix наважується на рішучий крок – повернути формат на стрімінговий сервіс з новими героями та телеведучими.

Отож, перед нами п’ять квір-філантропів, кожен з яких відповідає у шоу за свою галузь:

  • Джонатан Ван Несс – за зовнішній вигляд, догляд за волоссям
  • Тен Френс – стиль одягу
  • Карамо Браун – культура, соціалізація
  • Боббі Берк – дизайн оселі
  • Ентоні Поровські – їжа та алкоголь (але це не точно).

В оригінальному реаліті-шоу штаб-квартира ведучих знаходилася у Нью-Йорку і тому переважно вони не покидали цього міста. Інша справа з новим «Queer Eye», адже тепер географія їхніх номінантів розширилася і подорожують вони по містечках штату Джорджія та Атланта. Також є і спеціальний епізод з Австралії. Однак якщо всі вищенаведені слова нагадують типове фешн-реаліті-шоу, то насправді це буде лише частково правда.

Кожен із телеведучих має свою особистість, яка проникає не лише в їхні спеціалізації, але і в гумор, рухи та манеру розмови. Наприклад, ви точно запам’ятаєте Джонатана завдяки його любові до Бейонсе, а соус гуакамоле Ентоні навряд чи зрівняється хоча б найдовершенішим тістечком, який приготувала вам мама. Та попри всі ці звичайні реаліті-елементи, шоу говорить про соціум набагато більше, ніж варто від нього очікувати.

Наприклад, відразу ж у третій серії номінантом став полісмен, якому треба навчитися по-новому поважати сімейні цінності. У цій серії темношкірий Карамо обговорює рух Black Lives Matter і приходить до неочікуваного розуміння проблеми від свого співбесідника. Власне така можливість діалогу у телешоу про п’ятьох гомосексуалів, які змінюють життя гетеросексуала, здається на перший погляд не дуже доречною. Та в цьому і полягає цінність «Queer Eye», який не боїться табуйованих тем та з легкістю знімає фіранку над найбільш делікатними об’єктами розмов: смертю батька, відчуття після операції по зміні статті, камінг-аут перед мачухою.

«Легендарна п’ятірка» змушує повірити у той факт, що сором – це щось приналежне чужій культурі, яка виховує упередження ще змалечку. Метою їхнього шоу стала спроба прийняття себе головним героєм. Однак тут глядач може легко потрапити у пастку. Річ у тім, що після всіх запропонованих варіантів змін, головний герой може знову повернутися до своїх старих звичок. Це така собі одноразова акція, яку демонструє персонаж наприкінці шоу телеведучим, аби вони повірили у фантастичне. Та грець з ним, адже хочеться вірити, що не радикальна зміна таки можлива. Після шалених емоційних гірок, які влаштовує «Легендарна п’ятірка», навряд чи, життя може залишитися таким самим. Нехай головний герой теоретично і може повернутися до старого, але його зона комфорту значно розшириться. Та й в уяві глядача творці шоу логічно замикають ланцюг змін, не даючи сценам після титрів обманути себе.

«Queer Eye» не в змозі запропонувати українському глядачу класичне «перемивання кісточок» персонажу. Аудиторія, яка виросла на сучасному телебаченні, прагне бачити якомога брудніший та шокуючий контент, і це зрозуміло. Культура нашого ТБ лише зараз починає розвиватися і рухатися у якомусь напрямку, адже після розпаду Радянського Союзу відкрилися ворота того самого шок-контенту, який швидко взяв українського глядача в обробку. З цинічною інтонацією говорити про будь-що надзвичайно легко, тому в українських реаліті-шоу насмішка над персонажами стала чи не візитівкою кожної передачі, яка бореться за рейтинги, а не за якість контенту. «Queer Eye» йде від зворотного – тут не побачиш величезну студію, де очі домогосподарок з ненавистю позирають на стражденного героя, який вкрав корову у сусідки і мусить заплатити ціною власної репутації у селі. Ні, американське телевізійне шоу увібрало у себе надзвичайну щирість, альтруїзм та мало не самаритянську мудрість про допомогу ближньому.

Саме тому це шоу надзвичайно потрібне не лише тим, хто виріс на «Вікнах» з Дмитром Нагієвим і наразі споживає той самий шок-контент, якому важко зникнути з українських телеекранів. «Queer Eye» також має терапевтичний ефект для тих, хто вважає реаліті-формат пережитком минулого. Історія зміни однієї людини і прийняття себе найкраще працює саме у рамках реаліті. Відвертий шеймінг цього формату нині досяг тої самої упередженості, з якою борються телевізійники якісних телешоу. Та варто увімкнути перший епізод «Queer Eye» і вже не оговтаєтесь, як потрапили до власної шафи, викидаючи старий та нікому не потрібний одяг. Так і починається прогресивне руйнування стереотипів, і народжується якісний контент.

Queer Eye
перша серія: 7 лютого 2018 р
шоураннер: Девід Коллінз
жанр: реаліті-шоу
мережа: Netflix

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: