Син культового радянського та російського режисера Олексія Германа, Олексій Герман-молодший, створив у своїх картинах власний світ з символікою та типажами, що мандрують з одного фільму до іншого. Як і батько, у стрічках він звертається до важливих історичних потрясінь, при цьому концентруючи увагу на передчутті та посмаку.

 


«Останній потяг», 2003.


Час дії: 1944 рік.

Місце дії: СРСР.

Ключова історична подія: Друга світова війна.

– Небо затягнуто хмарами. Здається, буде завірюха

Кінодебют Германа-молодшого зосереджений на подіях Другої світової війни. У центрі сюжету – німецький лікар-хірург Фішбах, якого закинули на Східний фронт. Його оптимізм швидко змінюється настроєм покинутості, який панує серед солдатів та офіцерів німецької армії. Заходячи вглиб фронту, Фішбах стикається із ворогом, який поводиться не менш розгублено, ніж він сам. Сніг та туман огортають Фішбаха та його супутника, листоношу Крейцера. Єдиний захист від непогоди, зламана парасоля,  тонка перегородка, що відділяє лікаря від холодної дійсності, і звісно, не врятує його.

Здається, що цей фільм вибивається із концепції передчуття-посмаку, однак головний герой вкинутий у простір, що одночасно наповнений посмаком війни та передчуттям близької поразки. Погляд на Другу Світову з позиції німця – рідкісний для російського кінематографу. Він знижує пафос перемоги над німецько-фашистськими загарбниками, за що отримав низку критичних відгуків та звинувачень на батьківщині, а на Венеційському фестивалі взяв премію Луїджі де Лаурентіса.

Німецький листоноша Крейцер каже: «Так дивно, так дивно… Тут все залишиться, мене не буде, а це дерево буде. І болото буде…» Відчуття болота під ногами нікуди не зникає з простору фільмів Германа-молодшого. І причини не лише в особистому світобаченні режисера, а й в об’єктивних історичних обставинах, в яких його країна грузне, немов у трясовині.

 


«Garpastum» (2005)


Час дії: 1914-1918 рік.

Місце дії: Петербург до та після Першої Світової війни.

Ключова історична подія: Вбивство ерцгерцога Фердинанда та Перша світова війна.

– Небо падає.

Початок Першої світової війни – точка зламу траєкторії російської історії.  Молоді та безжурні юнаки мріють грати у футбол, створити команду, мати власний стадіон. Повітря вже переповнене домішком зневіри у майбутнє: батько двох центральних постатей, Андрія та Миколи, поставив всі гроші на російську олімпійську команду, яка програла німцям 0:16. Він збожеволів, а мати вмерла. Дядько, з яким живуть брати, гостро передчуває наближення неминучої катастрофи. Десь далеко вбивають ерцгерцога Фердинанда, та яке їм до цього діло? Вони закохуються та грають у м’яч, доки назріваюча катастрофа фізично не втручається у їхні життя,  розбиваючи вщент надії та мрії.

Фільм залишає Першу світову війну поза кадром. Це – один з ключових прийомів Германа-молодшого. Він обумовлює структурний поділ «Garpastum» на дві частини: передчуття кризи та посмак – брати зустрічаються після війни у новій країні, яка пережила Жовтневий переворот. Тож режисер обирає часову точку, в якій надії ще переважають очікування масштабного лиха.

 


«Паперовий солдат» (2008)


Час дії: 1961 рік.

Місце дії: Байконур.

Ключова історична подія: перший політ в космос.

– Небо гарне, рідкісне

– Небо як небо, сіре просто.

Брудне поле Казахстану – саме тут невдовзі стоятиме славнозвісний Байконур, а до першого польоту в космос готуватимуться Юрій Гагарін і його дублер Герман Тітов. Історичну подію затінює особиста драма лікаря Данили Покровського, який розривається між жінкою та коханкою. Насправді ж йому не вистачає сенсу в житті, а тим більше – у недоречному та грандіозному польоті в космос, який стартуватиме з цього богом забутого місця.

Герман вкотре займається деміфологізацією культової події. Сам запуск ракети лишається поза кадром. Однак передчуття великого моменту супроводжується розгубленістю та тривогою, гнітючою відсутністю вибору. Та й посмак не заспокоює: Гагарін помер рано, а його подвиг так і не набув ствердного значення для покоління шістдесятників. Ракета їхніх надій, які вони покладали на прийдешню епоху, так і не злетіла.
 


«Під електричними хмарами» (2015)


Час дії: 2017 рік.

Місце дії: Москва.

Ключова історична подія: велика війна, у передчутті якої живуть герої фільму.

– Небо сьогодні над містом дивне – електричне

На довершення Герман-молодший продовжує неперервний ланцюг фільмів, які розкривають його магістральну тему. Він займається екстраполяцією того тренду, який вималювався і в історії його країни, і в послідовності власних фільмів режисера. Це знову світ у передчутті великої війни, сповнений апокаліптичних настроїв. Естетика Германа досягає свого апогею: простір, затягнутий туманом, тендітна парасоля, як єдиний захист від бурі, що наближається, зайві люди та тотальна некомунікабельність.

Фільм створювався більше п’яти років у ко-продукції з Україною та Польщею. За цей час українському суспільству вдалося повернути геть від того майбутнього, яке зафільмував Герман-молодший, але російське вочевидь кинулося назустріч похмурому пророцтву. Втім, режисер не намагається віднайти причин занепаду, він репрезентує його, як і личить митцеві. Герман-молодший вірний своїй найголовнішій чесноті: здатності не заперечувати кризовий стан, у якому занадто довго знаходиться його країна.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Хто це такий