Що покажуть на третьому :КіноКульт Фест

До програми фестивалю увійшло 18 фільмів, їх покажуть онлайн

Фестиваль культового кіно :КіноКульт Фест цього року розпочнеться 20 листопада й триватиме вісім днів. Переглянути всіх стрічки можна безкоштовно. Через карантинні обмеження подія відбудеться в онлайн-форматі на сайті :КіноКульт. Переможців фестивалю обиратимуть глядачі шляхом голосування на сайті. Результати голосування оприлюднять 28 листопада.

До програми фестивалю увійшло 18 короткометражних стрічок українських режисерів. Два фільми-переможці тогорічного :КіноКульт Фест покажуть у рамках позаконкурсної секції.

Цього року проходитиме вже третій :КіноКульт Фест. У минулі роки :КіноКульт відбувався на локаціях Національної суспільної телерадіокомпанії України: в одній зі студій телецентру «Олівець», бомбосховищі, Будинку звукозапису та на подвір’ї «Українського радіо».

Конкурсна програма «Культ завтрашнього дня»

«Колообіг», реж. Олексій Радинський

Три роки спостереження за рухомим пейзажем Києва, конденсовані в 10 хвилинах екранного часу.

«Врятуйте мене, лікарю!», реж. Дмитро Грешко

У фільмі показано роботу бригади швидкої допомоги в новорічні свята в Києві. Троє працівників бригади – лікар, фельдшер і водій – реагують на виклики й приймають пацієнтів протягом робочої зміни.

«Сурогат», реж. Стас Сантімов

Чоловік знищує гніздо невідомої моторошної істоти. Але це не найстрашніша істота, яку він зустріне сьогодні ввечері.

«Вигаданий пейзаж», реж. Микита Лиськов

Часом абстрактні точки та лінії утворюють пейзаж.

«Сама собі тут», реж. Анна Дудко

5-річна дівчинка разом зі своєю мамою та домашнім улюбленцем-котом прогулюються по зимовому місту. Дитина жартуючи надягає на кота дещо зі свого одягу. Мама, думаючи, що кіт – це її донька, залишає справжню доньку одну серед міста. В суцільній самотності дівчинка переживає певний спіритичний досвід…

«Я, Робот», реж. Роман Бордун

У травні 2018 року Європейський Союз представив закони з регулювання захисту особистих даних громадян ЄС. Закон забороняє ділитися, зберігати і використовувати особисту інформацію людей без їх дозволу. Україна на шляху інтеграції в Європу, тому застосовує закони і правила ЄС. Цей випадок на вулиці показує незахищеність громадян України через відсутність таких регламентів. Водночас надає можливість знімати людей в публічному місці. Назва відсилає до роздумів Айзека Азімова про те, чи будуть людиноподібні роботи доброзичливими до інших.

«Так мут співати», реж. Діана Горбань та Анна Ютченко

Фільм-колаж, який сплітає людські досвіди, сороміцькі пісні та плин сучасного життя. Сороміцькі пісні – це співанки з еротичними мотивами, які співали на весіллях, вечорницях та застіллях. І хоча в побутовому житті ці пісні співати було соромно, через їхній зміст транслювалися моделі поведінки чоловіка та жінки. Традиція складання співанок існує й досі. Остап Богославець з Надвірної переосмислює сучасний світ молоді у власних співанках.

«Килим», реж. Наталія Кісельова

Толiк – підліток, який живе у прифронтовому містечку разом із своєю мамою. Щодня вона просить його випрати килим, але йому не до того, він та його друзі мають бізнес – вони торгують рибою. До того ж, він закоханий у молоду жінку та допомагає їй із немовлям. Так, за життєвими труднощами, ніхто не помічає, як приходить війна.

«2014», реж. Мирослава Трофимчук, Ганна Гладка

«Війна, навіщо ти забрала моє дитинство?..». Уже сьомий рік, як жителі Східної України забули, що таке спокійне і мирне життя. Військові дії не припиняються, і звуки обстрілів диктують свої правила. Красногорівка – маленьке містечко поблизу Донецька, яке страждає від обстрілів регулярно. Кожен, хто перебуває тут, пережив свою трагедію, як і сім’я, яка про неї розповіла.

«Альфа», реж. Олена Рубашевська

Сім років після ядерному вибуху. Самотній чоловік живе у бункері на березі моря. Його життя розплановане до дрібниць: він слідкує за власною фізичною формою, полює на здобич і обшукує околиці. Він здичавів і звик до своєї самотності. Та відносний спокій його буття порушується із появою двох незнайомців. Відчувши загрозу, він приймає рішення застрелити чоловіка, а жінку бере за полонянку. Не змирившись із загибеллю коханого, жінка виношує план помсти.

«Поміж тіней», реж. Олександр Стеколенко

Драматична історія про сучасне українське суспільство. Головний герой фільму – 40-річний Марат – вважається загиблим. Він повертається в рідне містечко, щоб відновити документи. Утім, його повернення виявляється неможливим.

«Чачьо», реж. Віталій Гавура

Януш виріс в консервативній ромській громаді у маленькому українському місті. Він одружується, бо так хочуть його батьки. Але взагалі Януш гей і потай зустрічається із хлопцем, на ім’я Паша. Разом вони планують втекти з весілля та покинути місто, але чи зможе Януш так вчинити зі своєю сім‘єю?

«Ой!», реж. Ольга Золотарьова

Молоде подружжя з двома дітьми їде на дачу, аби відпочити від міської метушні та вивезти з квартири старий мотлох. Між дітьми виникає конфлікт – брат вкрав цукерку в сестри. Та батьки настільки зайняті своїми думками, що не звертають на це особливої уваги. Через неуважність вони ледь не збивають на дорозі бабцю. Аби врегулювати конфлікт, подружжя вирішує підвезти її до заправки. Чим обернеться подорож, та якою буде ціна дитячої крадіжки?

«Нічний швидкий», реж. Оксана та Марина Артеменко

У новорічну ніч журналістку Таню садять на потяг, знімаючи іншого пасажира, і говорять, що вона хірург і в неї завтра дуже важлива операція. Але в купе до неї сідає п’яний юрист Толя, якому при гальмуванні потяга валізою відрізає палець. Тепер Таня як хірург має врятувати Толю.

«Кегельбан», реж. Ахмеді-Ернес Сарихаліл

Одружений чоловік ночами працює в кегельбані. Після роботи він розклеює листівки кримськотатарською мовою. Однієї ночі він отримує телефонні дзвінки з невідомого номера. Тиск на нього посилюється. Ворогами виявляється оточення, у якому він живе.

«Течія», реж. Поліна Горобець

У селі відбувається гучне весілля. Веселі гуляння перериває подружня зрада, яка перетворює свято на трагічну історію.

Позаконкурсна програма. Переможці :КіноКульт Фест-2019

«Людина з фотоапаратом», реж. Віталій Кікоть

1990 рік. Фотограф з кримінального відділу кримінальної експертизи Аристарх мріє побудувати кар’єру професійного художнього фотографа. Та щоб отримати бажані світлини, він мусить піти найвідчайдушніші кроки.

«Колір фасаду: синій», реж. Олексій Радинський

Флоріан Юр’єв – архітектор, художник, скрипковий майстер, теоретик і поет. На 90-му році життя йому доводиться опанувати ще одне, цілковито нове заняття. Щоб урятувати свій авторський архітектурний проект – київську «Летючу тарілку» – від перетворення на частину торговельного центру, Флоріан Юр’єв розпочинає кампанію проти свавілля столичних забудовників.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

0 0 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: