«Сікаріо 2»: Бліде сонце американської пустелі

Джош Бролін та Бенісіо дель Торо знищують мексиканські картелі...знову
«Сікаріо» Дені Вільньова не став культовою стрічкою. Та й навряд чи на нього можна було дивитися через призму франшизи. Канадець зняв міцний трилер про війну картелів на кордоні з Мексикою, але надав сценарію Тейлора Шерідана додаткових вимірів, серед яких – і міфічний. Персонаж Емілі Блант, як самотній давньогрецький герой Геракл, мусить битися з гідрою. Кожного разу відрізаючи голову картелю, на її місці виростає нова, тож розчарування не уникнути. Ба більше, стрічка Вільньова розмежовувала конфлікт та насилля. Якщо в першій половині фільму ФБР діяло як цілком притомна команда, то наприкінці рівень фізичного болю від хлопців в уніформі разюче збільшувався. На жаль, Вільньов відмовився від сиквелу через щільний знімальний графік на інших проектах, але після перегляду сиквелу благословивіталійського режисера Стефано Солліму. Італієць вибрав інший шлях, знявши водночас і сиквел, і цілком самостійне кіно.
Отож, з першого фільму повертаються суворий Алехандро (Бенісіо дель Торо) та серйозний Метт (Джош Бролін). Останній так само носить слакси із шортами, однак цього разу його персонаж надмінно маскулінний – з бородою, поглядом досвідченого ЦРУшника та нетрадиційними методами допиту. Він все ще полює на картелі і заручається підтримкою Алехандро, аби викрасти Ізабеллу – доньку впливового «короля». Це цілком класичний прийом, який останніми роками використовує Голлівуд: розчулити суворого персонажа та надати йому людяності завдяки дитячій невинності супутника. Варто зазначити, що Ізабелла навіть чимось нагадує Лору з «Логана» – палець в рота не клади, бо відкусить. Однак важливим видається саме те, що у сценарії Шерідана є місце для людяності Алехандро. При цьому фільм Вільньова відкидав навіть саму можливість людяності. Алехандро настільки налаштував себе на працю вбивцею на замовлення, що у його нутрі не залишилося добра, але «Сікаріо 2» з легкістю розвінчує цю думку. Незважаючи на те, що над обома сценаріями – оригіналу та сиквелу – працював Тейлор Шерідан, їхня інтонація вельми різниться між собою. У фільмі Солліми не існує територіального поділу насилля. Якщо ФБР у першій стрічці дозволяли собі абсолютно все, лише в’їхавши на територію Мексики, то у Солліми персонаж Броліна мучить затриманих вже на території США. Насилля тут швидке та криваве, однак цілком позбавлене метафоричності Вільньова. Саме тут і проступає слабке місце «Сікаріо 2», яке несподівано полягає у сценарії. Міні-завдання видаються нічим необгрунтованим насиллям над незнайомими глядачу людьми. Діалоги між персонажами побудовані на недомовках, через що доводиться самому вигадувати фразам підтекст. Окей, це ФБР та ЦРУ, і можливо, вони звикли до напівтаємного перекидування ванлайнерами (від англ. one line) простий та короткий жарт, який вміщується у кілька слів., але розмова, що закінчується словами «Ну, ти зрозумів» скидається на справжнє знущання.

Джош Бролін та Бенісіо дель Торо набили собі руки на бойовиках та трилерах, тому навіть з таким сценарієм їм легко вдається підкупити глядача своєю харизмою. Тим не менше, актори не можуть витягнути на своїх натренованих руках кон’юнктурний сценарій Шерідана. Та останньому знову ж таки потрібно віддати належне: він ще ніколи так сміливо не описував дійсність, відкидаючи зайвий пафос та політкоректність. В епоху Дональда Трампа, який обіцяє звести стіну між США та Мексикою, Тейлор Шерідан рішуче прописує сцени самознищення мусульман на килимах поряд із кордоном, а Солліма знімає загальним планом вибух супермаркету в Канзасі. Враховуючи антитрампівські висловлювання та настрої мало не всіх митців, які працюють в Голлівуді, стрічка з такими сценами може слугувати на користь дивних рішень президента Америки. З іншого боку, від правди тікати не варто – у США досить часто трапляються теракти з вибухами чи перестрілками у залюднених місцях. Шерідан та Соліма лише підкреслюють їхнє значення та реакцію суспільства і владних структур, які кидаються на винуватців з широко розкритими пащами.

Останні півгодини «Сікаріо 2» промовляються на якійсь абсолютно іншій інтонації. Не вдаючись у спойлери, лише натякнемо, що мотивація персонажів перевертається з ніг на голову, дія сповільнюється, а один персонаж робить нелюдські зусилля над собою, аби вижити. Однак навіть цей шматок не псує та не змінює враження від не надто потрібного сиквелу. Зміщення уваги на другорядних персонажів та свіжа інтонація таки зіграли на руку Стефано Соллімі. Схоже, що Тейлор Шерідан не надто хотів змінювати своїх персонажів і тому робив це через силу. Зрештою, якщо вам не набридла тема війни між ФБР та мексиканськими картелями у кіно, фільм неодмінно вартує перегляду. Та якщо перший «Сікаріо» зараховано до числа улюблених завдяки моральним дилемам персонажів та помірній небагатослівності, то стрічка Стефано Солліми пропонує різноманіття, яке припаде до смаку не всім.

Sicario: Day of the Soldado
2018
режисер: Стефано Солліма
жанр: кримінальна драма
у головних ролях: Бенісіо дель Торо, Джош Бролін, Ізабела Монер

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

останні матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: