Світ родини Середюків скидається на «День бабака», у якому по колу відбуваються конфлікти, примирення та гучне радісне весілля. Тому коли молодший син Захар вирішує взяти шлюб із ромкою Радою, єдиним варіантом для реалізації весілля є селище міського типу Яблунівка. На відміну від складних стосунків із зятями батько Василь висловлює прихильність до обраниці сина. Навіть занадто. Ворожка «нагадала» йому життя з молодою дружиною, тому він бачить у Раді романтичну зацікавленість. Між Захаром та Василем виникає конфронтація, а між логікою та виразною історією – прірва. Ще й на подвір’я Середюків завітали енергійні роми в кольорових жакетах. У такій задусі із персонажів не забувають і про сусідів, священників, полісменів та Олега Винника.
Від подій другого фільму минуло чотири роки. Ця дистанція дозволяє показати Захара дорослим, а також замінити в цій ролі Святослава Жмурко на В’ячеслава Хостікоєва. І це поки єдина помітна заміна в «Скаженому весіллі», яка впадає в око. Режисер Любомир Левицький, який прийшов освіжити франшизу після Влада Дикого, рухається тими ж інтонаціями, темпами та сюжетними ходами. Структурно кіно знову починається з флешфорварду погоні, повторює фінал, жарти, іноді навіть речення. «Це найкращий день твого життя» відтепер не лише пісня, але й рефрен, що залишається в пам’яті нав’язливою комбінацією слів.
Паразитування на образах зашорених українців у вишиванках було ще у «Великих вуйках», який теж продюсував Юрій Горбунов. Але в «Скаженому весіллі 3» сценаристи Микола Куцик та Олексій Приходько анулюють уроки життя, які головні герої вивчили у фіналах попередніх серій. Згадайте цю ануляцію, коли Василь Середюк забере наручний годинник у дружини, яка йде годувати ромів. Він і досі вірить приказкам та прислів’ям про злочинність усіх без винятку ромів.
Продакт-плейсмент досі залишається частиною беззмістовних скетчів. Третє «Скажене весілля» – це обслуговування інтересів. Цього разу Rozetka рятує персонажів, коли вони застрягають у дорозі на розбитій автівці. Насіння «Сан Санич» допомагає підтримувати смол-токи. Потап користується тим самим рингтоном зі своїх пісень, щоби забити тишу між словами персонажів. Особливо сумно бачити, як Надія Мейхер у костюмі монахині тричі з’являється в кадрі під пісню Валерія Меладзе «Сто шагов назад».
Усе ще сильним боком «Скаженого весілля» залишається самоіронія акторів та зірок естради. Олег Винник бере участь у шоу «Хочу до Олега», яке підозріло нагадує «Голос». Потап та Позитив далі знущаються з образів багатих невіруючих священників. Втім, на подібних гегах три фільми поспіль не виїдеш. Як би не змінювався сюжет «Скаженого весілля 3», він однаково повертає на проторену стежку конфлікту батьків та дітей. Знову і знову Василю Середюку доводиться вибачатися перед доньками або сином за свою поведінку. Легше повірити в Стокгольмський синдром головного героя, ніж у його щасливе одужання наприкінці кожної серії.
Стрічці також не вистачає вмілого постпродакшену. Голоси акторів тонуть під шарами музики. Одна мелодія може повторюватися не лише в кількох епізодах, але і впродовж однієї сцени. Монтажні рішення у фіналі ледве дають зрозуміти, що коїться на задньому подвір’ї сусідів Середюків. Єдине, що може виправдати стрічка – свою назву, адже весілля дійсно скажене.
За словами режисера Любомира Левицького, третя частина має бути останньою. Хоча після перегляду триквелу відчуття завершеності саги про Середюків немає. Василь і справді одружив усіх своїх дітей, але це не сценарний глухий кут. Можна експлуатувати інших персонажів, показувати народження онуків та рухатися в бік спінофів. На щастя чи на жаль, всесвіт «Скаженого весілля» дозволяє будувати франшизу, яка буде не менша, ніж «Месники». Однак, якщо кіно й далі перетворюватиметься на гру м’язами від рекламодавців, Потапа та менеджерів телеканалу «1+1», такій плакатній комерції варто залишатися ідеєю на папері.
