Найкращий фільм фестивалю вже відбувся, але ніколи не знаєш, що підкине Венеційська програма. Пʼятий та шостий дні зібрали нові стрічки вже визнаних режисерів та режисерок – Девіда Фінчера, Рюсуке Хамаґуті, Софії Копполи та Річарда Лінклейтера. Розповідаємо про них детальніше.
«Вбивця»
The Killer, реж. Девід Фінчер
Крістіан (Майкл Фассбендер – «Прометей») – професійний кілер. Перед виконанням завдання він медитує, займається йогою та дуже ретельно готується. Але цього разу щось йде не так і він не вбиває ціль. Помилка коштуватиме здоров’я дружини та стане тригером для безкомпромісної помсти.
Кілер майже не розмовляє ні з ким з екранних персонаж(-ок)ів, але щедро ділиться з нами своїми філософськими думками та афірмаціями закадровим голосом. Це вимотує. Так само докучає і продакт плейсмент, якого тут ну дуже багато: Фассбендер їсть у Mcdonald’s, пʼє каву у Starbucks, замовляє телефон з Amazon, проходить повз брендові магазини, зустрічає курʼєра FedEx тощо.
Загалом від команди, яка створила фільм «Сім» очікуєш значно більшого, ніж аудіокнигу у похмурому візуалі. Зрештою, дивитися тут хочеться тільки на красивого та беземоційного Майкла Фассбендера, але навіть його харизми не вистачає на весь хронометраж.
Нова стрічка від оскароносного режисера «Керуй моїм авто» – споглядальна казка на екотематику.
Медитативний фільм починається з довгого проїзду камери між деревами, через які пробивається небо. Такумі (Хітоші Оміка – «Колесо фортуни і фантазії») живе у селі Мізубікі, що поруч з Токіо, разом зі своєю маленькою дочкою Ханою.
Перша проблема до Такумі прийде з міста: одна компанія запланувала побудувати у селі гламурний кемпінг, щоб привабити туристів. Місцеві жителі обурені проєктом, який нашкодить їх водопостачанню. Друга проблема оселиться у рідному лісі – коли таємничо загубиться Хана.
Хамаґуті починав цей проєкт разом з композиторкою Еіко Ешібаші. Вони мали відзняти кадри природи та озвучити їх. Зрештою це переросло у повний метр, де під звуки пронизливої скрипки знаходиться місце філософським роздумам про буття та майстерній грі з темпоритмом і сенсами.
«Зла не існує»
Evil does not exist, реж. Рюсуке Хамаґуті
«Прісцилла»
Priscilla, реж. Софія Коппола
Ще один очікуваний байопік цьогорічного конкурсу виявився сильним розчаруванням. Замість глибокої картини про життя дружини Елвіса Преслі, яка потрапила у тенета абʼюзера, Софія Коппола («Незайманки-самогубці») пропонує нам лише беззмістовні емоційні гойдалки у спектрі від сварок до примирення.
На початку стрічки девʼятикласницю з Техасу, Прісциллу (Кейлі Спені – «Чаклунство: Спадок»), наполегливо запрошують на домашню вечірку, де буде Елвіс (Джейкоб Елорді – «Ейфорія»). Так вона стає його закоханою маленькою дівчинкою, яку він мріє перевезти в інше місто на що підбиває і батька Прісцілли. Елвіс даватиме своїй дівчині надії, гроші та наркотики, що швидко призведе до нездорової привʼязаності.
Позбутися думки, що Преслі грає той пасивний агресор з серіалу «Ейфорія» було неможливо протягом всього фільму. Не менш складно було повірити в емоційне дорослішання Прісцилли. Тож коли вона піде від тирана-чоловіка під пісню I will always love you, це буде виглядати як сюжетна забаганка, а не пройдений героїнею шлях самоусвідомлення
Середина 60-х. Віллі Пеп – колишній чемпіон з боксу у напівлегкій вазі. Він має молоду дружину, яка мріє стати акторкою та сина від попереднього шлюбу, який починає приймати наркотики. Коли життя без боксу стає нестерпним, Віллі вирішує повернутися на ринг у свої 40.
Роберт Колодний зняв мок’юментарі, у якому максимально точно відтворив естетику 1960-х. Так само точно він слідує й канонам документалістики і насичує своє полотно численними інтерв’ю-фікціями з родич(-к)ами і друзями Віллі. В певний момент під час перегляду можна зловити себе на думці, що це справді док, а не ігрова стрічка.
До речі, заради фільму було відтворено житло Віллі Пепа. Також режисер спілкувався з його родиною та друзями.
«Напівлегка вага»
The Featherweight, реж. Роберт Колодний
«Найманий вбивця»
Hit Man, реж. Річард Лінклейтер
Ще один фільм про кілера, але вже фейкового. Університетський викладач філософії та знавець пташок Геррі (Ґлен Пауелл – «Топ Ган: Меверік») починає співпрацювати з поліцією. Він прикидається найманим вбивцею, клієнт(-ок)ів якого одразу вʼяжуть. Одного разу Геррі відмовляє дівчину на ім’я Медісон (Адріа Архона – «Морбіус») від вбивства її чоловіка-тирана та радить банально розлучитися. Між підставним кілером та дівчиною починається палкий роман, який призведе до численних вбивств.
Неймовірно іронічний фільм Лінклейтера – справжній скарб у жанрі романтичної кримінальної комедії. Режисер не дає відпочити ні від кумедних ситуацій, ні від влучних жартів, ні від харизми головного героя, який з кожним новим замовленням відкриває свою заховану під окулярами яскравість.
