5 найкращих ролей Тільди Свінтон

Із інших світів

Тільда ​​Свінтон (Кетрін Матильда Свінтон оф Кіммергейм) дебютувала в кіно у великого авангардного режисера та митця contemporary art Дерека Джармена в його знаменитій стрічці «Караваджо» 1986 року. Слід зазначити, що до цього часу у Тільди Свінтон накопичився чималий акторський досвід. «Кембриджські лицедії», Королівський шекспірівський театр у Стратфорді, театр «Траверс» – вона мала широченний театральний досвід, причому не завжди вдалий у плані отримання бажаних ролей. Цей досвід був привнесений нею в кінематограф, коли актриса стала, ні багато ні мало, справжньою музою авангардиста Джармена. «Робота для мене не професійне заняття, а особливе проведення часу. Я ніколи не вважала і не вважаю себе професійною актрисою, це у мене така пригода», – набагато пізніше, в 2015 році в одному з інтерв’ю скаже Тільда ​​Свінтон, яку зовсім не даремно називають актрисою-хамелеоном. Сама ж Свінтон віддає перевагу тому, щоб її називали «художницею».

Сад

The Garden, 1990, реж. Дерек Джармен
Роль: Діва Марія

«Сад» Дерека Джармена – картина, що ілюструє дихотомію християнства і одностатевої любові. Майстер ідеологічних та візуальних провокацій Джармен взяв на роль Діви Марії андрогінну Тильду Свінтон, яка вже до моменту виходу цієї стрічки зіграла в культовому «Караваджо» того ж Джармена, «Егоманії» Крістофа Шлінґензіфа і «Смерті Дружби» Пітера Уоллена. Але саме в «Саду» особливо проявилася двоїста сутність самої актриси, яка може бути і святою, і грішною водночас. Бути самою собою, в той же самий час приміряючи такі сміливі образи, подібні Діві Марії.

Орландо

Orlando, 1992 рік, реж. Саллі Поттер
Роль: Орландо
Роль Орландо сама Тільда ​​Свінтон вважає донині кращою в своїй кар’єрі. Втім, будь-який актор мріє зіграти такого персонажа як Орландо, який не має ніяких чітких прив’язок до того, що можна назвати «бути людиною». Образ-метафора епох, що минають, неземне створіння, що витає над усіма занадто звичайними і тому надмірно комфортними речами, склався на екрані повністю за рахунок неймовірної акторської пластики Свінтон.

Молодий Адам

Young Adam, , 2003 рік, реж. Девід Маккензі
Роль: Елла Голт
Елла Голт вибивається з галереї зіграних Тільдою ​​Суїнтон персонажів тим, що її героїня в цій драмі за романом Олександра Троккі є досить приземленою. Без зайвих дивацтв і випинання всієї її зовнішньої нестандартності, якою так охоче користувалися Дерек Джармен і Саллі Поттер. Втім, із роллю змученої одноманітним і нудним життям Елли Тільда ​​Свінтон впоралася, без сумніву, блискуче, створивши рівноправний дует із Еваном Макгрегором у цій депресивній драмі.

Щось не так з Кевіном

We Need to Talk About Kevin, 2011 рік, реж. Лінн Ремсі
Роль: Єва

Один із найгучніших авторських фільмів нульових, драму Лінн Ремсі «Щось не так з Кевіном», неможливо уявити без участі Тільди Свінтон. Її сильна, акцентована акторська гра на межі нервового зриву запам’ятовується не менше, аніж, власне, сам фільм, що тонко балансує на межі шоку. Лінн Ремсі про роботу з Тільдою ​​Суїнтон висловилася так: «Тільда ​​давно хотіла зі мною працювати. Одного разу вона запитала, чи немає чогось для неї. Я сказала, що працюю над «Кевіном», але затверджувати її не поспішала: мені здавалося, що її героїня повинна бути більш звичайною, банальною жінкою. Тільда ​​занадто особлива. Але потім зрозуміла, що ніхто не зможе зіграти ненависть до себе так, як це зробила вона».

Виживуть тільки коханці

Only Lovers Left Alive, 2013 рік, реж. Джим Джармуш
Роль: Єва

Ще одна Єва в фільмографії Тільди Свінтон, і ще один яскравий образ в її еклектичній фільмографії, у якій Голлівуду відводиться аж ніяк не найголовніше місце. Фільм зітканий зі спогадів про минуле; він знаходиться поза часом і простором, являючи собою стильний і насичений згусток справжньої естетики. І Джармуш, пропонуючи глядачам настільки специфічний ребус, знаходить місце не тільки для звичних для нього багатошарових метафоричних конструкцій, але і для вельми зрозумілої філософії, у якій тема дарованого безсмертя береться під сумнів і приниження, адже навіщо потрібне вічне життя, якщо в ньому немає того, заради кого хочеться жити. Роки змінюються століттями, правителі і володарі душ та сердець не вічні, і лише любов істинна в своїй недоторканності. І Єва у виконанні Свінтон – це і є, мабуть, та недосяжна Любов, її черговий образ-символ.

бонус

Острів собак

Isle of Dogs, 2018 рік, реж. Вес Андерсон
Роль: собака-оракул

Якщо дивакуватий американський режисер починає співпрацювати з якимось актором, то ймовірно його ми побачимо і в наступних роботах режисера. Так, Білл Мюррей знявся у семи з восьми роботах Андерсона. Із Тільдою ж співпраця розпочалась у 2012 під час зйомок «Королівства повного місяця» та продовжилась у «Готелі Гранд Будапешт», де акторка зіграла похилого віку Мадам Д – головний каталізатор усіх перепетій у стрічці. У наступній (і останній на сьогоднішній день) стрічці «Острів собак» Тільда озвучувала одну з найхаризматичніших ролей – собаку-оракула, яка своїми дивакуватими передбаченнями додавала ще більшого сюрреалізму у те, що відбувалося на екрані. Та традиції є традиції, тож варто очікувати нових яскравих колаборацій двох геніїв. Можливо, цього разу у головній ролі, Весе?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

останні матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: