5 проєктів, за які ми вдячні Юрію Мінзянову

Перші фільми Наталки Ворожбит, Павла Острікова та Марисі Нікітюк

У листопаді 2020 року пішов із життя Юрій Мінзянов – продюсер Kristi Films, який підтримував та вболівав за українське кіно. У 2019 році він запрошував редакцію Moviegram на знімальний майданчик «Безславних кріпаків» та захоплено розповідав про те, чого вже вдалося досягти й що чекає на фільм попереду. Він знайомив редакцію з режисером, оператором та акторами. Ці енергія та завзяття відчуваються в кожному кадрі стрічки Романа Перфільєва.

Роман Перфільєв – один із дебютантів, у якого повірив Юрій Мінзянов. Продюсер мав хист знаходити талановитих дебютантів і давати їм можливість знімати своє. Із виходом у кінопрокат «Поганих доріг» згадали, які яскраві проєкти були у його фільмографії продюсера.

Сказ

2016, реж. Марися Нікітюк

Художниця Тамара відвідує лікаря, щоби зрозуміти, чи заразилася на сказ від укусу собаки. Її заспокоюють, що рана не матиме серйозних наслідків, але вдома жінку наздоганяє тривога. Крім іпохондрії щодо потенційної хвороби, вона підозрює свого чоловіка в зраді. 

«Сказ» остання коротка режисерська робота Марисі Нікітюк перед повнометражним дебютом «Коли падають дерева». Це кіно про творчу та родинну кризу мисткині, яка дедалі більше заплутується у власних переживаннях. Зображення сексуального бажання без натяку на вульгарність – найбільший успіх режисерки. В українському кіно часто бракує чуттєвого сексу в кадрі, коли цього вимагає сюжет.

Бузок

2017, реж. Катерина Горностай

На початку фільму головна героїня Ірина чує від лікаря невтішний діагноз. Згодом вона збирається з подругами на квартирі, відкорковує вино й поринає у відверті розмови про оргазми та зраду. Коли Іра розповідає про наболіле, то не отримує від них очікуваної підтримки.

Якщо ви бачили «Крокодил» Катерини Горностай, то можете скласти уявлення про її попередню стрічку «Бузок». Якщо ж не бачили, це хороший початок для знайомства з творчістю режисерки. Зібравши в одній кімнаті аматорок і професійних акторок, вона створює атмосферу живого спілкування, де всі виглядають переконливо й «на рівних». Режисерка спиралася на власний досвід, коли писала сценарій до «Бузку», хоча розмови між жінками повністю імпровізовані. Це додає фільму реалістичності та правдивості, які оцінили на Одеському міжнародному кінофестивалі. Стрічка взяла Спеціальний диплом журі та приз ФІПРЕССІ.

Випуск ‘97

2017, реж. Павло Остріков

Роман лагодить та колекціонує вдома старі телевізори. На базарі він зустрічає однокласницю, в яку був таємно закоханий і яку не бачив 20 років. Роман запрошує її додому, дивує жінку своєю колекцією та пропонує залишитися в нього. Однокласниця відмовляє, але головний герой не відступається від свого бажання.

Павло Остріков – один із тих авторів, стиль яких легко впізнати. Він знаходить комічне в трагічному й оригінально підходить до зображення української дійсності. У Golden love Остріков показав, наскільки незграбними бувають побачення наосліп. У Mia Donna режисер за допомогою метаморфози перетворює чоловіка з дружиною на сина з матір’ю.

Безславні кріпаки

2020, реж. Роман Перфільєв

1844 рік. Тікаючи від імператора Японії, самурай опиняється в полоні українського пана. Там він знайомиться з молодим Тарасом Шевченком, який хоче врятувати свою кохану від кріпацтва в іншому селі. Двоє героїв об’єднують зусилля, щоби стати вільними та звільнити інших кріпаків від рабства.

Якщо уявити зустріч «вусатого фанку» 1970-х, козаксплотейшену та японського бойовика про самураїв, отримаємо розважальне кіно про супергероя Тараса Шевченка. Втім, Юрій Мінзянов та Роман Перфільєв не приховували, що знімають атракціон. «Безславні кріпаки» вільно обходяться з біографією Тараса Шевченка та підморгують кільком подіям із життя поета, зокрема, написанню «Кобзаря». Хоча у фільмі відчувається вплив творчості Квентіна Тарантіно, за цитування американського режисера зовсім не соромно.

Погані дороги

2020, реж. Наталка Ворожбит

«Погані дороги» – це п’ять новел про людей на сході України. Чоловік та жінка везуть покійника, щоб віддати його дружині. Сепаратист замикає в підвалі українку та знущається над нею. Жінка збиває курку на машині та прагне відшкодувати збитки власникам птахи. Українські військові зупиняють п’яного директора місцевої школи на блокпості. Дівчата-підлітки пліткують на зупинці про своїх хлопців – українських військових. Всі мають різні проблеми, але всіх об’єднують погані дороги українського Сходу.

Однойменну п’єсу Наталії Ворожбит поставили в Лондонському театрі Royal Court та досі успішно показують у театрі драми та комедії на лівому березі Дніпра в Києві.Юрій Мінзянов запропонував драматургині екранізувати власний текст. Світова прем’єра відбулася на Венеційському міжнародному тижні критиків, де фільм отримав приз Веронського кіноклубу. Режисерський дебют сценаристки «Кіборгів» та «Дикого поля» порушує багато незручних питань, але має витверезний ефект. Наталка Ворожбит показує майстерклас, як відіграти внутрішню напругу в гуморі або жахах на екрані.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

5 1 голос
Рейтинг статті
Підписатися
Сповістити про
guest

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

1 Коментар
Старіші
Новіші Найпопулярніші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
glibk
glibk
4 місяців тому

Є що подивитись. Світла пам’ять.

інші матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: