Кар’єра Джони Гілла – це мрія всіх, хто хоче спробувати себе в Голлівуді. Він починав на других ролях у комедіях Джадда Апатоу, а нині співпрацює з найбільш відомими режисерами, отримуючи номінації на найпрестижніші нагороди. Хоча і цього Джоні мало – у 2018 році він випустив свою дебютну режисерську стрічку «Середина 90-х» про скейт-культуру Лос-Анджелесу. Саме це місто дало актору натхнення творити у непередбачуваних напрямках. Уся родина Гілла працювала у шоу-бізнесі: мама була дизайнерокою, тато їздив в тури менеджером Guns’N’Roses. Навіть брат не пас задніх і зараз допомагає гурту Maroon 5 записувати альбоми. Для Джони все почалося зі знайомства з дітьми Дастіна Гоффмана, який і влаштував його на другорядну роль у «Змові» Девіда О. Рассела. І після цього актор жодного разу не втрачав нагоди попрацювати навіть за невеликі гроші з режисерами своєї мрії.
Superbad, 2007, реж. Грег Моттола
Суперперці
На жаль, в Україні культову стрічку Грега Мотолли вельми недооцінюють. За сюжетом школярі хочуть відірватися від нудної буденності та йдуть на вечірку. Але є одна умова для входу: треба принести алкоголь, а для неповнолітніх це проблема. На відміну від решти молодіжних комедій «Суперперці» по-справжньому щирі та кумедні. Джона Гілл виконує роль такого собі Картмана з реального світу: він насміхається над своїми пришелепкуватими друзями, а у вільний час – малює фалоси. Роль настільки міцно вкорінилася в уяві молодих американців, що Гіллу довелося довго позбавлятися цього образу. Та дві номінації на «Оскар» говорять самі за себе.
Moneyball, 2011, реж. Беннет Міллер
Людина, яка змінила все
Режисер Беннет Міллер за 20 років зняв всього чотири повних метри, серед яких «Круїз», «Капоте», «Мисливець на лисиць» та «Людина, яка змінила все». Принаймні один з них буде міцно асоціюватися з творчістю сценариста Аарона Соркіна, який вигадав свій власний стиль: динамічні діалоги, чітко виражена триактна структура і олюднення навіть найбільш зловісних персонажів. Як сюди занесло коміка Джону Гілла? По правді, у хлопця побачили талант тримати глядацьку увагу. Він грає випускника Йеля Пітера Бренда, який пропонує персонажу Бреда Пітта нову систему відбору гравців для футболу. Самовпевненість Пітера підштовхує менеджера та решту команди до перемог. Це не настільки пафосне кіно, яким могло би бути (завдяки Соркіну), проте доволі передбачуване. Рятують його лише харизматичні актори, які власне і виводять цю стрічку у свої топи фільмографій.
The Wolf of Wall Street, 2013, реж. Мартін Скорсезе
Вовк із Волл-стріт
Джона Гілл погодився зіграти роль у фільмі Мартіна Скорсезе за $60 000. Ця сума доволі мала для актора, у якого в кишені номінації на «Золотий глобус» та «Оскар». Однак, чого тільки не зробиш для Марті з Нью-Йорка. «Вовк з Волл-стріт» став однією з найконтроверсійніших робіт Скорсезе. А в нього, варто зазначити, є стрічка про Ісуса Христа! Відразу після виходу в прокат кіно стало настільною біблійною для бізнесменів, які вистукували по своїй грудній клітині мелодію Метью МакКонахі. Для Джони Гілла таких колоритних сцен не знайшлося, окрім хіба що передозу наркотиками. За словами Армі Гаммера, Гілл навіть потрапив у лікарню через те, що неправильно нюхав фальшивий кокаїн. Такі жертви на знімальному майданчику принесли актору вже другу номінацію на «Оскар».
War Dogs, 2016, реж. Тодд Філліпс
Хлопці зі стволами
Режисеру Тодду Філліпсу було важко реабілітуватися після триквелу «Похмілля у Вегасі», тому він вирішив відійти від традиційних комедій максимально далеко і зняв пригодницький комедійний триллер про торговців зброєю. На перший погляд нічого особливого. Та погляньте на неймовірно величезного Джону Гілла і зрозумієте, наскільки міцно він закріпив на собі образ Ефраїма Діверолі – реального бандита та директора компанії AEY Inc, що займалася незаконною торгівлею зброї по всьому світу. Філліпс влаштував Гіллу та Майлзу Теллеру ще те випробування. Зйомки відбувалися у Марокко, Лас-Вегасі, Лос-Анджелесі, Маямі та Румунії. Результат був того вартий. Гілла по-справжньому лякає як своїм поглядом так і надмірною вагою.
Maniac, 2018, реж. Кері Фукунага
Маніяк
Промо-матеріали до серіалу Кері Фукунаги вправно інтригували. Ще б пак, Джона сильно схуд, на кількох фотографіях носить татуювання та має різні зачіски: від пухнастих косичок до хвостику під 80-ті. Та облишмо роботу стилістів, які чудово попрацювали над образами акторів. Головною у «Маніяку» стала нищівна депресія, яка повільно вбиває персонажа Гілла протягом усього серіалу. Будь-які згадки про його родину та спробу покохати зазнають невдачі. І кожна мікроісторія всередині розуму його персонажа відіграються на кардинально новому рівні для актора, який колись веселив глядачів у непретензійних комедіях. Спокій для Оуена Мільгріма у фіналі якоюсь мірою легко перенести і на самого Джону. Він шукав своє місце в Голлівуді і врешті-решт його знайшов.
