Книга краще: «Гострі предмети»

Дебютний роман Гіліан Флінн проти серіалу Жан-Марка Валле
Важко повірити, але дебютній книзі Гіліан Флінн, яку було випущено у 2006 році, виповнюється 12 років. Лише зараз кінематографісти угледіли в романі письменниці потенціал не просто для фільму, але й для міні-серіалу. Коли книга вийшла у світ, неминуче посипалися рецензії, сповнені захвату. Одним з таких «рецензентів» був сам Стівен Кінг, який рішуче захоплювався талантом Флінн створювати образи сильних жінок у важких ситуаціях. Попри популярність двох наступних романів, перша екранізація творів письменниці з’явилася лише у 2014 році. Ба більше, Гіліан Флінн сама приклала руку до сценарію «Загубленої». Девід Фінчер свого часу зумів зафільмувати один з головних конфліктів роману, не забуваючи про бридку подобу медіа, що смачно поїдала залишки шлюбу головних героїв. Екранізація другої книги «Темні кутки» не підняла масштабного хайпу, і, насправді, цілком заслужила своє забуття. То була заплутана історія, яка скидалася на оповідання Стівена Кінга, що розтягнули до форми роману. І ось лише у 2017 році почалося виробництво міні-серіалу з восьми епізодів, які стали головною подією другої половини 2018.

VS

Персонажі

Гіліан Флінн завжди вирізнялася з-поміж інших авторів створенням бридких, але водночас емпатичних персонажів. Вони часто викликають відторгнення завдяки своїй підлості та відносинам із зовнішнім світом. Однак це завжди пояснювалося якоюсь внутрішньою травмою. Наприклад, якщо Емі із «Загубленої» виховали батьки-письменники, як зразкову головну героїню свого роману, то будьте певні – ця система дасть збій і зразковість миттєво зникне.

Як в серіалі, так і в книзі «Гострих предметів» Камілла Прікер працює журналісткою у невеликій газеті. За сюжетом роману вона провела якийсь час у психіатричній лікарні, у серіалі ж на це можна зловити лише деякі натяки. У режисера Жан-Марка Валле є певна перевага перед текстом Флінн, у нього є більше часу для розкриття навіть другорядних персонажів, хоча марнує він його доволі знатно: Емі Адамс добру половину серіалу напивається віскі вночі, а вранці запиває власний біль водою Evian. На цьому, в принципі, і будується весь пілотний епізод. Алкоголізм її героїні Камілли насправді цілком виправданий. Однак Валле знову ж таки працює лише напівнатяками, не даючи флешбекам минулого досягнути бодай хвилинного хронометражу. Книга працює дещо краще: оповідь веде сама Камілла, тому зрозуміти її читачу стає краще з кожною наступною сторінкою.

Її мати у серіалі – це безумовно друга перлина після Емі Адамс. Акторка Патріша Кларксон вжилася в образ немов тієї свекрухи з анекдотів, яка постійно емоційно дражнить та мучить головну героїню. Її турбота викликає відразу химерне враження у глядача через постійну двозначність поглядів та неприязнь за першої появи доньки на порозі будинку. Книга не змогла похвалитися таким різнобарв’ям її емоцій. Власне, у книзі Флінн не так вже і часто згадувала матір Камілли, яка і виявилася тим самим вбивцею дітей (втім, про це буде мова далі).

Решта маленького містечка має цілком органічний вигляд, який мусить доповнювати головних героїв і не заважати їм. Хоча перш за все варто виокремити детектива Річарда Вілліса. Його екранний образ доволі близький до книги, хоча у фіналі, побачивши шрами Камілли, він врешті-решт прийняв рішення відмовитися від романтичних стосунків з нею. Серіал же залишає це питання відкритим, але не просто так. В одній з останніх серій Камілла переживає емоційний занепад і наважується переступити межу в оголенні власного тіла перед незнайомцем.Цим незнайомцем став підозрюваний у вбивстві брат маленької дівчинки. З одного боку ця сцена демонструє вразливість головної героїні до будь-яких спроб виразити свій біль, але з іншого ця постільна втіха сильно сповільнює сюжет. У цьому раунді все ж перемагає книга, яка зуміла за нетривалий час зацікавити набагато більш об’ємними персонажами, ніж в серіалі.

0
книга
0
серіал

Сюжет

У цьому пункті говорити про якісь сюжетні зміни буде вкрай важко, адже Гіліан Флінн власноруч не просто писала сценарій з власного роману, але й стала виконавчим продюсером серіалу. Цей факт дає повне право говорити про те, що автор займається авторимейком власного твору. І по суті, так і є. Як то Міхаель Ганеке двічі зняв «Кумедні ігри», так і Гіліан Флінн двічі занурилась у південну готику, аби віднайти там ще не втрачені тропи жанру. Однак, у цій дискусії все ж не останнє слово має режисер Жан-Марк Валле, який після «Великої маленької брехні» призвичаївся переносити друковані букви на кіноплівку, сповнену символів та швидкого монтажу. Після фінчерівської «Загубленої» порівнювати серіал Валле стає ще цікавіше, адже там, де Фінчер намагався обтесати слабкі сторони книги Флінн, режисер «Гострих предметів» хоче максимально розтягнути наратив роману. Ще на стадії задуму зробити з невеликої книги восьмисерійне шоу здавалося не вельми вдалою ідеєю, схожою на спробу Пітера Джексона зняти трилогію «Гобіта» з маленького оповідання. Ба більше, Жан Марк-Валле полюбляє розглядати в травинці жучків чи іншу нечисть, розфокусовуючись від центральних подій серіалу якомога частіше. Від цього прихильникам книги буде вкрай важко сконцентрувати свою увагу та отримати бажану екранізацію, якій все ж таки комфортніше почувалося б у рамках півторагодинного фільму. Натомість Валле залишає свій фірмовий монтаж, який міцно закріпився в пам’яті ще з часів фіналу «Великої маленької брехні». Втім, цього разу трюку не вийшло. Швидкі кадри викликають скоріше роздратування в історії, яка розвалюється при будь-якій нагоді, але знову збирається докупи в наступній серії. Чому ж прийоми режисера не працюють? Скоріше за все сюжет Флінн вимагає прискіпливого ставлення до деталей, адже це перед усім детективна історія про журналістку, що розслідує злочин. Жан-Марк Валле користується інакшим інструментарієм, постійно лише натякаючи на якісь події, але не проговорюючи їх.
0
книга
0
серіал

Фінал

Власне тут ми приходимо до фіналу і серіалу, і книги. Роман Флінн закінчився шокуючим арештом її власної матері, яка вбила доньку, та мало не поквиталася з Каміллою. З усіх трьох романів Гіліан Флінн кінець дебютного видається найкращим, адже він найбільш завершений. Авторка спробувала максимально додати крапок «над і», тому Камілла отримує своє правосуддя. Цього не скажеш про хайп навколо серіального фіналу, який обговорюється у медіа досі. Так, її матір знову ж таки заарештували, але її зведена сестра Емма все ще знаходиться на свободі та влаштовує емоційний катарсис як Каміллі, так і глядачам по той бік екрану. Жан Марк-Валле навіть вдався до хитрого прийому, приховавши у титрах жорстокий епізод вбивства дітей. Однак, варто відмітити, що режисер показав його максимально дозовано, аби не викликати справжній шок та хвилю збурення в аудиторії, яка здавалося би звикла до такого контенту на HBO. Чому міні-серіал не закриває всі сюжетні гештальти – ось де ховається справжній детектив. Наразі питання щодо другого сезону відкрите, але враховуючи шалену хвилю популярності «Гострих предметів», його можна вважати умовно вирішеним. Отож, залишається лише побажати Емі Адамс наснаги, адже здається, акторці доведеться ще довго приховувати намальовані шрами та попивати штучне віскі в кадрі.

0
книга
0
серіал
Sharp Objects
2018
режисер: Жан-Марк Валле
автор першоджерела: Гілліан Флінн
жанр: драматичний детектив
у головних ролях: Емі Адамс, Патріша Кларксон, Кріс Мессіна

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Сподобалась стаття?

Допоможи Moviegram стати кращим

Залиште коментар

останні матеріали

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: