Режисери фільму «Чунгул» про те, чого очікувати від нового фільму, для кого вони знімають та містику в українському кіно.

Отже, про що ваш новий фільм «Чунгул»?

«Чунгул» – це містичний трилер. В перекладі із давньотюркської мови це слово означає «вир». Головний герой – молодий хлопець Денис, який потрапляє в село Чунгул, де з ним трапляються романтичні події з місцевою дівчиною. Проте ці пригоди романтичні лише на перший погляд, бо далі його захоплює вир містичних подій, до яких він був зовсім не готовий.

Чим «Чунгул» має приваблювати українського глядача, хто ваша цільова аудиторія?

Наша цільова аудиторія – 16+. На наш погляд, саме такого глядача має зацікавити містична історія, молоді актори (проте не дебютанти), чудові краєвиди українських степів, фантастична оригінальна музика до фільму, над якою працювали перспективні українські композитори – Юрій Яцюк, Валерія Фінікопуло, Євген Жаку, Іван Лебедь, а всім музичним процесом керував український диригент симфонічного оркестру Сергій Лихоманенко. Впевнений, що в Україні ще почують ці імена.

 

В’ячеслав Альошечкін та Анна Гуляєва

До цього ви зняли «Синевир», тепер – «Чунгул». Чому вас так тягне до містичної теми? Чи вважаєте її перспективною для українського кіно?

В дитинстві ми з братами слухали багато казок, та й самі полюбляли розповідати історії. Любили малих братів лякати. Мабуть, звідти і народилась ця тяга до потойбічного. Для країни, що дала світу Гоголя, тема містики завжди буде перспективною.

Чому українська містика завжди будується на легендах та повір’ях? Адже західні фільми цілком ефективно експлуатують універсальніші архетипи.

Є тільки одна країна, на мій погляд, яка має свою містику, що відрізняється від усіх, і це – Японія, Тим часом ми експлуатуємо європейські традиції, західні, християнські. Звісно, є і наш український колорит, але здебільшого ми також використовуємо універсальні архетипи.

Кадр зі зйомок фільму «Чунгул»

Чи вважаєте ви достатнім технічний рівень картини (рівень спецефектів)?

Звісно, і не тільки технічний. Над фільмом працювала команда, яка має неоднорічний досвід у цій сфері.

Власне, той же «Синевир» критикували за його технічну реалізацію. Ви зробили роботу над помилками? Чого уникнете?

З технічною реалізацією «Синевиру» все було добре, на наш погляд. На той час ми отримали приз за найкращий фільм на міжнародному кінофестивалі 3D-фільмів у Москві, це було в 2013 році. Найбільша частина негативу нам дісталася через нашого монстра-песиголовця. Але ми хоча б спробували, бо до нас в Україні ніхто за таке не брався. До речі, це єдиний монстр за всю історію існування сучасного українського кіно. Бюджет був замалий, а спецефекти недешево коштують. Тому ми вирішили для себе, що будемо братися за це тільки в тому випадку, коли буде знайдено достатнє фінансування. У фільмі «Чунгул» немає спецефектів.

Чи релевантно робити фільм у 3D?

Звісно. Це додатковий ринок збуту.

Брати Альошечкіни (В’ячеслав та Олександр)

А як ви отримали фінансування на фільм?

Ми маємо приватного інвестора, як це було і з попередньою стрічкою. Був написаний сценарій, розроблено кошторис, виробничий план, план фінансування, фінансові ризики. Потім це все було презентовано людині, яка цікавиться кіно, і яка не є байдужа до нових українських проектів. Було вирішено, що фільм може бути також і комерційно успішним.

Коли працюєш із приватним інвестором, то маєш більше свободи в процесі роботи. Немає сторонніх продюсерів, консультантів, контролерів. Ми отримали можливість зробити кіно таким, яким ми б хотіли, щоб його побачив наш глядач.

Ви вказували, що термін зйомок – 4 місяці. Це термін усього виробництва фільму з пост-продакшном? Які процеси ви встигли реалізувати у ці терміни?

Це якась помилка під час одного з інтерв’ю. Ми почали процес у квітні, у жовтні стрічка починає прокат. Загалом виробництво зайняло 7 місяців (не враховуючи час на написання літературного сценарію). Класичні терміни виробництва: режисерський період – 1 місяць; підготовчий – 2 місяці; знімальний – 1 місяць; 3 місяці на пост-продакшн.

Фото зі зйомок фільму «Чунгул»

Чи вважаєте ви, що цього часу достатньо, аби виробити якісний продукт?

Звісно, якщо працювати, а не вдавати, що працюєш. «Чунгул» – стрічка не костюмна, не історична, в нас немає баталій та космічних кораблів, тому сім місяців нам вистачило повністю. Тим паче, не треба забувати, що нас із братом два режисери, це неабияк допомагає і пришвидшує процес.

На який (касовий, глядацький тощо) результат ви розраховуєте після виходу фільму?

Звісно, як і кожен режисер, ми хочемо, щоб фільм подивилось якомога більше глядачів, бо кіно робимо не для критиків, а для людей.

У вас вже є напрацювання на майбутнє? Що будете робити далі?

Є декілька проектів, там, звісно, і наші улюблені містичні історії, але є також один проект, пов’язаний з історією України. Що з них вийде раніше? Подивимось.

Кадр із фільму «Чунгул»

 

Фотокартки надано офіційними предствниками фільму

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Інтерв'ю